Рішення № 25715944, 15.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р.Справа № 5023/2850/12 (н.р. 5023/10020/11) вх. № 2850/12 (н.р. 10020/11)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю :

позивача - Гур"єв М.В., за довіреністю № 734 від 21.12.2011р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", м. Київ;

до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід", м. Харків; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватна фірма "Кібела", м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить звернути стягнення на нерухоме майно, що належить Публічному акціонерному товариству "Харківський завод Гідропривід" на користь позивача, а саме: нежитлову будівлю літ. "Е-5", загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1. Визначити спосіб реалізації зазначеного предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, за ціною, визначеною на момент реалізації; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", що складається з частини основного боргу по Договору про відкриття кредитної лінії №11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року в сумі 27.320.000,00 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 15, 526, 589, 590, 592, 610, 625, 629, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 198 ГК України, ст.ст. 33, 35 ЗУ "Про іпотеку".

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2012р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.12623) про залучення до матеріалів справи додаткових документів, серед яких на виконання ухвали суду звіт про оцінку майна від 01.08.2012р., а також надав клопотання (вх.13580) в порядку ст. 83 ГПК України, в якому просить суд вийти за межі позовних вимог і визначити ціну реалізації предмету іпотеки згідно звіту про оцінку майна від 01.08.2012р. в розмірі 20.286.000,00 грн.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Натомість відповідачем в попередньому судовому засіданні був наданий відзив на позовну заяву (вх.9662), в якому відповідач зазначив, що залишає вирішення спору на розсуд суду.

Третя особа на стороні відповідача в призначене судове засідання свого повноважного представника не направила, витребуваних судом документів не надала, про причини неявки суд не повідомила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою на ухвалі суду від 16.07.2012р. про направлення її за адресою третьої особи, яка підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Ухвала від 16.07.2012р., направлена на адресу третьої особи, повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, у відповідності до положень ст. 69 ГПК України строк розгляду господарської справи обмежений.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2012р. суд зобов'язував учасників судового процесу забезпечити явку в судове засідання представників з належним чином оформленими повноваженнями.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

15 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (згідно статуту позивача Закрите акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" було реорганізовано шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", а в подальшому перейменоване в частині зазначення типу товариства в Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", що також підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи) (позивач по справі, банк) та Приватною фірмою "Кібела" (третя особа, позичальник) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО (Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію в національній валюті України, надає позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йо му кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст.8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Ліміт кредитної лінії складає 30000000,00 грн., а пунктом 1.3 встановлено, що розмір процентів за користування кредитом складає 19,5 % річних.

Згідно пункту 1.4 Договору останній день кредитної лінії - 14 липня 2010р., а згідно з пунктом 8.1 Договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит не пізніше останнього дня дії кредитної лінії, тобто не пізніше 14 липня 2010р.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що кредит надається на поповнення обігових коштів позичальника.

23 лютого 2010 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року, між Банком та Позичальником, в якій викладено п. 12.3 Кредитного договору в новій редакції, стосовно реквізитів для повернення кредиту, погашення процентів, сплати комісій, штрафів, пені.

Надання кредиту здійснювалось шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, по реквізитах, зазначених у заяві позичальника про надання кредиту, що зазначено в п. 9.2. Кредитного договору.

Надання позивачем коштів позичальнику в сумі 30000000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 1908976 від 15.07.2008р. та випискою по особовому рахунку за період з 15.07.2008р. по 20.09.2010р.

Як зазначає позивач, позичальник не виконав свої зобов'язання та не повернута суму кредиту в строк до 14.07.2010р., як це передбачено умовами кредитного договору, а також не виконав інших зобов'язань за договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 17.11.2011 року, заборгованість третьої особи перед позивачем по Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року складає 54761229,11 грн., в т.ч. :

- основний борг за кредитом в розмірі 30000000, 00 грн.;

- проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 01.04.2009 року по 17.11.2011 року в розмірі 15287328,87 грн.;

- пеня за прострочення повернення заборгованості за Кредитною лінією за період з 15.07.2010 року по 17.11.2011 року в розмірі 6287260,27 грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 08.05.2009 року по 17.11.2011 року в розмірі 3186639,97 грн.

Предметом стягнення в даній справі є частина основної заборгованості в розмірі 27.320.000,00 грн.

Суд зазначає, що ні відповідачем, ні третьої особою не надано доказів відсутності заборгованості третьої особи перед позивачем, хоча вони мали можливість надати відповідні документи.

Докази відсутності заборгованості третьої особи перед позивачем по Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року відсутні і в матеріалах справи.

Отже, судом встановлено, що ПФ "Кібела" не виконала свої зобов'язання щодо повернення отриманої суми кредиту позивачу, в т.ч. і не повернула суму основного кредиту в розмірі 27320000,00 грн.

15.07.2008р. з метою забезпечення виконання зобов"язань по Договору про відкриття кредитної лінії між банком (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством "Харківський завод Гідропривід", яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід", (відповідач, іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христоєвою Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3911.

Відповідно до умов Договору іпотеки іпотекодавець (відповідач) передав в іпотеку банку (позивачу) майно в забезпечення зобов'язань ПФ "Кібела" по Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії.

Відповідно до п. 3.1 Договору іпотеки предметом договору іпотеки є нежитлова будівля літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, яка належить ПАТ "Харківський завод Гідропривід" на праві власності, згідно з свідоцтвом про право власності, реєстраційний № 30, виданим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 04 квітня 1996 року та листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області зареєстрованого за № 04-979 від 16.03.1998 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору іпотеки за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 169729300,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору іпотеки іпотекою забезпечується зобов'язання ПФ "Кібела" по основному договору, а саме щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків, комісій, штрафних санкцій, збитків, витрат банку, пов'язаних з виконанням даного договору.

У відповідності до п. 6.1. Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки їпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст.2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.

Згідно з пунктом 6.2 Договору іпотеки іпотекодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання Боржником (ПФ "Кібела") будь-якого із зобов'язань, зазначених в п. 2 Договору, воно не буде виконано або буде виконане неналежним чином.

17 серпня 2010р. ПАТ "Харківський завод Гідропривід" було отримано повідомлення-вимогу за вих. № 2348/5/06-2-2 від 17.08.2010р. про сплату суми заборгованості в повному обсязі за Договором про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року, що підтверджується підписом Голови Правління Лапєнковим Д.Б.

Станом на момент розгляду справи зобов'язання за кредитним договором відповідачем в повному обсязі не виконані.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з умов зазначених договорів позивач просить задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", що складається з частини основного боргу по Договору про відкриття кредитної лінії №11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року в сумі 27.320.000,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Публічному акціонерному товариству "Харківський завод Гідропривід" на користь позивача, а саме: нежитлову будівлю літ. "Е-5", загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1. з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною визначеною на момент реалізації.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду жодного доказу належного виконання договірних зобов'язань.

Натомість в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву (вх.9662), в якому відповідач зазначив, що залишає вирішення спору на розсуд суду.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача частини основного боргу по Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008р. в сумі 27.320.000,00 грн. обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, а тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить Публічному акціонерному товариству "Харківський завод Гідропривід" на користь позивача, а саме: нежитлову будівлю літ. "Е-5", загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1 з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною визначеною на момент реалізації, то суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень п. 4.2.8. Договору іпотеки іпотекодержатель має право за рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмету іпотеки, відповідно до чинного законодавства України погасити повну заборгованість Боржника за Основним договором, а також витрати на здійснення вимог, забезпечених Предметом іпотеки.

Так, на підставі п. 6.1. Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки їпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст.2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.

Згідно з пунктом 6.2 Договору іпотеки іпотекодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання Боржником (ПФ "Кібела") будь-якого із зобов'язань, зазначених в п. 2 Договору, воно не буде виконано або буде виконане неналежним чином.

Відповідно до до п. 6.3. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2. цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк, - звернути стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Боржником будь-якого із зобов'язань за Основним договором, а також з інших підстав, передбачених Основним договором, які дають право Іпотекодержателю на дострокове стягнення заборгованості Боржника за Основним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по Кредитному договору.

Суд також враховує, що така правова позиція викладена Вищим господарським судом України у Постанові від 02 серпня 2010 року по справі № 16/230-09 та у Постанові від 13 жовтня 2010 року по справі №42/83-10.

В позовній заяві позивач просить визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, за ціною визначеною на момент реалізації.

З наявних матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Харківський завод Гідропривід" не було досягнуто згоди щодо встановлення вартості предмету іпотеки.

15.08.2012р. представник позивача через канцелярію суду заявою (вх.12623) надав звіт від 01.08.2012р. про оцінку майна - нежитлової будівлі літ. "Е-5", загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, зроблений суб'єктом оціночної діяльності ПП "Академія Оцінки і Права", що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 9592/10 від 07.05.2010р.

Відповідно до наданого звіту вартість предмету іпотеки становить 20.286.000,00 грн.

15.08.2012р. представник позивача також звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 83 ГПК України про вихід за межі позовних вимог, в якому просить визначити ціну реалізації предмету іпотеки згідно звіту про оцінку майна від 01.08.2012р. в розмірі 20.286.000,00 грн.

Згідно п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд відповідно до статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", визначає початкову ціну продажу предмету іпотеки наступним чином:

Початкова ціна для реалізації нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Е-5", загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1 - 20.286.000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 15.07.2008р., який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христоєвою Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3911 для задоволення вимог позивача за Договором про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року правомірні та обґрунтовані, такі що підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 509, 549-552, 589, 610, 611, 625, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 7, 12, 19, 33, 38, 39, 43 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 21, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (61052 м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, р/р 26007001913 в АТ "Регіон Банк" МФО 351254, код 00223214) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 46, р/р 3739604 в АТ "Сбербанк Росії" МФО 320627, код 25959784) частину основної суми заборгованості, що виникла на підставі договору про відкриття кредитної лінії " 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008р. у розмірі 27.320.000,00 грн.

- шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 15 липня 2008р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христоєвою Т.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 3911, а саме: на нежитлову будівлю літ. "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м, що розташована за адресою : м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах.

Початкова ціна для реалізації нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1 - 20.286.000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський завод гідропривід" (61052 м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, р/р 26007001913 в АТ "Регіон Банк" МФО 351254, код 00223214) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 46, р/р 3739604 в АТ "Сбербанк Росії" МФО 320627, код 25959784) витрати по сплаті судового збору в сумі 56460,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2012 р.

Суддя Бринцев О.В.

Справа № 5023/2850/12