Ухвала суду № 25715935, 20.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" серпня 2012 р.Справа № 5023/5782/11 вх. № 5782/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Ягнюк О.В.

за участю сторін:

представника кредитора - не з`явився

ліквідатора - не з`явився

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора

По справі за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства АВ № 470334 від 02.04.10 р, код НОМЕР_2, адреса реєстрації: 61135, АДРЕСА_1), якого зобов'язано відповідно до ст.ст.25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 12.03.2012 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

На підставі розпорядження №1669 від 03 жовтня 2011 року "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", у зв`язку з відпусткою судді Швидкіна А.О. було виконано повторний розподіл справи між суддями, справу №5023/5782/11 було передано судді Чистяковій І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2012 року призначено до слухання звіт ліквідатора на "12" березня 2012 р. о 14:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 березня 2012 року задоволено клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури на 3 місяці, продовжено строк ліквідаційної процедури до 12 червня 2012 року та у зв`язку з незавершенням ліквідаційної процедури слухання звіту ліквідатора було відкладено на "11" квітня 2012 р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2012 р. відкладено слухання звіту ліквідатора на "14" травня 2012 р. о 14:00, у зв`язку з задоволенням клопотання ліквідатора та кредитора про відкладення розгляду справи та необхідністю надання ліквідатором доказів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Кредитор (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") надав клопотання (вх. №9756 від 14.05.2012 р.), про неприйняття рішення про затвердження звіту ліквідатора, оскільки банком оскаржується звіт про оцінку майна банкрута.

Кредитором (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") також було подано до суду скаргу на дії ліквідатора (вх. №9545 від 10.05.2012р.), відповідно до якої він просить суд визнати неправомірними дії арбітражного керуючого - ліквідатора Саутенка С.О., усунути від виконання обов`язків ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Саутенка С.О. та призначити ліквідатором іншого арбітражного керуючого та винести окрему ухвалу щодо законності дій арбітражного керуючого Саутенка С.О. та направити її до Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 травня 2012 року задоволено клопотання представника кредитора (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") про розгляд справи у судовому засіданні 14 травня 2012 року без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, прийнято до розгляду клопотання кредитора (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") про неприйняття рішення про затвердження звіту ліквідатора, зобов`язано ліквідатора надати письмові пояснення щодо поданого клопотання кредитора (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") про неприйняття рішення про затвердження звіту ліквідатора, прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора (вх. №9545 від 10.05.2012р.), зобов`язано ліквідатора надати письмові пояснення щодо заявленої скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", слухання звіту ліквідатора та скарги на дії ліквідатора відкладено на "06" червня 2012 р. о 14:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 червня 2012 року, у зв`язку з необхідністю надання кредитором додаткових доказів, слухання звіту ліквідатора, скарги на дії ліквідатора та клопотання кредитора (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про неприйняття рішення про затвердження звіту ліквідатора було відкладено на 18 липня 2012 року о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 червня 2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури до 12 вересня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2012 року відхилено клопотання кредитора про звернення до відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області для надання пропозиції відносно кандидатур арбітражних керуючих, яких можливо призначити в якості ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, задоволено клопотання ліквідатора про відкладення слухання звіту ліквідатора, скарги на дії ліквідатора та клопотання кредитора про незатвердження звіту, відкладено слухання звіту ліквідатора, скарги на дії ліквідатора та клопотання кредитора (Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") про неприйняття рішення про затвердження звіту ліквідатора на "20" серпня 2012 р. о 12:00.

Кредитор (заявник скарги) у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином під розписку.

Ліквідатор також у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином під розписку.

20 серпня 2012 року до суду надійшло клопотання від ліквідатора про розгляд скарги у судовому засіданні, призначеного на 20.08.2012р. о 12:00 без участі ліквідатора у зв`язку з відрядженням.

Суд, розглянувши дане клопотання ліквідатора, вважає за можливе його задовольнити як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін.

Також, 20 серпня 2012 року до суду від ліквідатора надійшли додаткові заперечення на скаргу на дії ліквідатора (вх. №13822), в яких повідомляється про те, що скаржник був належним чином повідомлений про банкрутство ФОП ОСОБА_3, публікацію оголошення в газеті "Голос України" була здійснена із запізненням у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_5, який надає послуги з публікації оголошень в періодичних друкованих виданнях не здійснив оголошення про визнання боржника банкрутом.

Також, ліквідатор зазначає про неправомірність посилань банку щодо відсутності в матеріалах справи доказів публікації оголошення про реалізацію нежитлової будівлі, що належала банкруту, не проведення інвентаризації майна банкрута та неможливість співставляння оцінок, проведених на замовлення банку та ліквідатора, оскільки різниця в часі складає 7 місяців.

Крім того, ліквідатор критично ставиться до оцінки, проведеної ТОВ "Сабо консалтинг", оскільки з наданих відповідей власника приміщень, будь - якої технічної документації та правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення не надавались, огляд та оцінку технічного стану не здійснювали, фото та відео зйомку зазначеного помешкання не здійснювали.

Суд долучає надані доповнення до матеріалів справи.

Розглянувши скаргу кредитора Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ч.4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Судом встановлено, що 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено генеральну кредитну угоду №07-01-21-08.

В межах даної генеральної кредитної угоди 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №010-1/07-01-0102-08.

Майновим поручителем за вищенаведеною генеральною кредитною угодою є фізична особа ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 згідно договорів поруки №07-01-22/1-08 від 08.02.2008р.

Також, 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено генеральну кредитну угоду №07-01-22-08.

В межах даної генеральної кредитної угоди 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №010-1/07-01-0103-08.

Також, 21 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Закритим акціонерним товариством "Науково - виробниче підприємство "Нафтогазова Техніка" було укладено генеральну кредитну угоду №02-01-8-08.

В межах даної генеральної кредитної угоди 21 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Акціонерним товариством закритого типу "Харківмаш" було укладено кредитні договори №010-1/02-01-82-08 та №010-1/02-01-83-08.

Майновим поручителем за вищенаведеними кредитними договорами є фізична особа ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 згідно договору поруки №12/07-01/0325 від 26.06.2009р.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за вищенаведеними генеральними угодами між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договори іпотеки №12/07-01/0346 від 26.06.2009р., №07-01-22/1-08 від 08.02.2008р., №12/07-01/0345 від 26.06.2009р.

Постановою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства АВ № 470334 від 02.04.10 р, код НОМЕР_2, адреса реєстрації: 61135, АДРЕСА_1).

08 грудня 2011 року до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання грошових вимог до банкрута у розмірі 15 828 457,57 грн.

В ст. 41 розділу VI Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) вказано, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Ст.ст. 47-49 розділу VI Закону встановлені особливості здійснення провадження у справах про банкрутство субєкта підприємницької діяльності громадянина.

Таким чином, при провадженні у справі про банкрутство фізичної особи підприємця застосовуються приписи інших норм Закону в частині, що не суперечить ст.ст. 47-49 розділу VI.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 48 Закону у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Частиною 2 статті встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постановою про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи -банкрута.

Пункт 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надає арбітражному керуючому право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство та вищенаведені норми Закону, оскарження в апеляційному порядку постанови про банкрутство не припиняє повноважень ліквідатора боржника, призначеного цією постановою.

З урахуванням всього викладеного вище, постанова про визнання боржника банкрутом набирає чинності с моменту її проголошення, апеляційне оскарження не зупиняє дію постанови.

Отже, доводи скаржника про те, що постанова про визнання боржника банкрутом не набрала законної сили на момент проведення ліквідатором дій з реалізації майна банкрута, а тому ліквідатор не мав права вчиняти відповідні дії відносно майна банкрута, суд відхиляє як безпідставні, оскільки в силу ст.ст. 22, 23, 24, 25, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом як вищезазначено вступає в законну силу з дня її прийняття, це пов`язано з тим, що законодавцем визначено ряд наслідків у разі визнання боржника банкрутом саме з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, а не з моменту спливу строку на подання апеляційної скарги.

Також, зазначене пояснюється тим, що на підставі особливостей справи про банкрутство (специфічності відносин неспроможності) провадження у такій справі має постійно рухатися вперед, судові процедури застосовуватися до боржника з моменту їх введення, права та обов`язки учасників справи повинні виникати з моменту їх встановлення судом.

За таких обставин, суд відхиляє доводи скаржника стосовно відсутності у ліквідатора повноважень на вчинення дій з оцінки та реалізації майна банкрута до спливу строку на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Крім того, суд зазначає, що в п. 6.1.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України 04.06.2004 N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала про призначення розпорядника майна набирає чинності з моменту її винесення, але може бути оскаржена у встановленому порядку. За змістом цієї норми подання апеляційної чи касаційної скарги не зупиняє дію відповідної ухвали. Разом з тим відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу в апеляційному порядку, може скористатися правом на вжиття заходів забезпечення, а суд касаційної інстанції відповідно до статті 121-1 ГПК України - зупинити виконання оскарженої ухвали до закінчення її перегляду в порядку касації. Абзацом 2 п. 11.3 вказаних Рекомендацій зазначено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Таким чином, арбітражний керуючий Саутенко С.О. набрав повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_3 12.09.2011 року, тобто з моменту винесення відповідної постанови господарського суду Харківської області про призначення ліквідатором ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича.

Судом встановлено, що ліквідатором було направлено на адресу представництва газети "Голос України" лист за вих. №496/09 від 13.09.2011р. про здійснення публікації в газеті "Голос України" про визнання боржника банкрутом, який було прийнято Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 13.09.2011р.

Дана фізична особа - підприємець надає послуги з публікації оголошень в періодичних друкованих виданнях, в тому числі в газеті "Голос України" на підставі відповідного договіру, про що зазначено у листі фізичної особи - підприємця ОСОБА_5.

У зв`язку з тим, що на вимогу ліквідатора фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 не було розміщено оголошення в газеті "Голос України" про визнання боржника банкрутом, ліквідатор звернувся до Інформаційно - комерційного підприємства "Легат.ЛТД" про опублікування в газеті "Голос України" оголошення про визнання боржника банкрутом та на виконання постанови господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 р. в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" за 20 січня 2012 року № 11 (5261) було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора та встановлений строк для заявлення вимог кредиторів.

Дані обставини свідчать про те, що ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Саутенко Сергій Олегович здійснив всі залежні від нього дії щодо виконання постанови господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року в частині опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, проте з об`єктивних причин, не пов`язаних з бездіяльністю ліквідатора, оголошення не було своєчасно опубліковано.

Крім того, суд також вважає, що несвоєчасне опублікування оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не порушило права кредитора (заявника скарги), оскільки судом у відповідності до ч. 6 ст.48 Закону про банкрутство 15 вересня 2011 року направлено на адресу кредитора копію постанови господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року, що підтверджується матеріалами справи, а тому заявник скарги був повідомлений про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Отже, кредитор мав можливість звернутися до ліквідатора з вимогами про надання йому інформації про проведену оцінку майна, про час, місце та умови продажу заставного майна, проте таким правом не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором було замовлено оцінку нежитлових приміщень технічного поверху, загальною площею 489,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, для чого 13 вересня 2011 року між ПП "Агентство оцінки майна та землі" та ліквідатором було укладено договір на проведення оцінки майна №13/09/11/02.

Згідно отриманого звіту про оцінку майна - нежитлових приміщень технічного поверху №1-6 в будинку літ. "О-4", загальною площею 489,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, виконаного ПП "Агентство оцінки майна та землі" ліквідаційна вартість об`єкту складає 120 300,00 грн.

На підставі договору - доручення №б/н від 13.09.2011р., укладеного між ліквідатором та ФОП ОСОБА_6 ліквідатор доручив брокеру - ФОП ОСОБА_6 продати майно, що належить банкруту, а саме нежитлові приміщення технічного поверху №1-6 в будинку літ. "О-4", загальною площею 489,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

У Всеукраїнському рекламно - інформаційному щотижневику "Біржовий Вісник" №37-2 (531) від 13.09.2011р. було надруковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута.

Відповідно до протоколу проведення аукціону №2 від "14" жовтня 2011 року у торгах приймали участь: фізична особа ОСОБА_7 та фізична особа ОСОБА_8.

Переможцем аукціону з продажу майна банкрута стала ОСОБА_8 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 паспорт серії КО № НОМЕР_3 виданий Московським РВ ГУ УМВС України у Харківській обл., виданий 18 квітня 2007 року). Нежитлові приміщення технічного поверху № 1-6 в будинку літ. «О-4», загальною площею 489,7 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 було придбано за 120 300,00 грн., без ПДВ.

Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу було укладено 25 жовтня 2011 року.

Суд зазначає, що зміни до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до яких арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення вступили в силу 16 жовтня 2011 року, тобто після того, як аукціон з продажу майнових активів банкрута був проведений.

За таких обставин, суд вважає необгрунтованими твердження кредитора про порушення ліквідатором вимог ст. 3-1 Закону про банкрутство щодо неповідомлення заставного кредитора про час, місце та умови продажу заставного майна.

Крім того, матеріалами справи також спростовуються доводи кредитора стосовно відсутності в матеріалах справи публікації оповіщення відносно реалізації нежитлової будівлі.

Статтею 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Частиною 2 даної статті встановлено, що для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Виконуючи вимоги вищезазначених статей, оцінка майна, що ввійшло до складу ліквідаційної маси проводилась незалежними експертами. Ліквідатором було укладено договори на проведення незалежної оцінки майнових активів ФОП ОСОБА_3 з ПП «Агенство оцінки майна та землі».

Відповідно до Постанови від 10 вересня 2003 р. N 1440 КМУ «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" «……ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу….»

П.24. Постанови «…. Вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об'єкта оцінки як єдиного цілого або його складових частин виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов'язаних з такою ліквідацією. У разі коли за результатами розрахунків вартість ліквідації становить від'ємну величину, її значення встановлюється у розмірі 1 гривні…..»

П.28. Постанови «……. У разі продажу майна у строк, який є значно коротшим (відповідно до Постанови господарського суду Харківської області було надано 6 місяців ліквідаційної процедури) від строку експозиції подібного майна, переважно визначається його ліквідаційна вартість, якщо інше не передбачено законодавством…..»

Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки необхідно проводити додаткове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки, для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умовам продажу подібного майна. Визначення ліквідаційної вартості здійснюється на основі інформації щодо подібних угод з подібним майном.

Одним із способів визначення ліквідаційної вартості є застосування до визначеної ринкової вартості об'єкта оцінки знижувальних коефіцієнтів у порядку, встановленому законодавством, з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об'єкта оцінки.

Вартість - це грошовий еквівалент власності.

Передбачається, що:

одна із сторін операції не зобов'язана продавати об'єкт нерухомості, а інша сторона не зобов'язана його купувати;

сторони добре поінформовані про предмет операції та діють у власних інтересах;

об'єкт оцінки представлений на відкритий ринок у формі публічної Оферти;

ціна операції є розумною винагородою за об'єкт оцінки й стимулом до здійснення операції з чиєї-небудь сторони;

плата за об'єкт нерухомості виражена в грошовій формі. Таким чином ринкова вартість є предметом торгу і може як підвищуватися, так і знижуватися.

Поняття вартості об'єкта нерухомості може розглядатися з різних позицій. Так розрізняють ринкову вартість, вартість заміщення, споживчу, відновну, інвестиційну, страхову, вартість оподаткування, ліквідаційну, первинну, залишкову, заставну, вартість права оренди об'єкта нерухомості, вартість діючого підприємства й об'єкта нерухомості за існуючого використання тощо.

Споживча вартість ( вартість за існуючого використання) відображає цінність об'єкта нерухомості для конкретного власника, який не збирається виставляти його на ринок.

Відновна вартість визначається витратами в поточних цінах на будівництво точної копії оцінюваного об'єкта. Тут використовують такі ж архітектурні рішення, застосовують аналогічні будівельні конструкції та матеріали, навіть якість будівельно-монтажних робіт, так само відтворюють моральний знос і недоліки архітектурних рішень відтворюваного об'єкта.

Вартість заміщення визначається витратами в поточних цінах на будівництво об'єкта нерухомості, корисність якого еквівалентна корисності оцінюваною об'єкта, але збудованого в новому архітектурному стилі з використанням сучасних прогресивних матеріалів і конструкцій, а також сучасного устаткування.

Відновна вартість виражається витратами на відтворювання точної копії об'єкта, вартість заміщення - затратами на створення функціонального аналога.

Інвестиційна вартість - ціна об'єкта нерухомості, що визначається виходячи з його прибутковості для конкретної особи для досягнення заданої інвестиційної мети. Інвестиційна вартість розраховується, виходячи з очікуваних інвестором доходів і конкретної ставки їх капіталізації, й може бути як більше, так і менше за його ринкову вартість. Даний вид вартості носить суб'єктивний характер.

Вартість страхування об'єктів нерухомості розраховується на основі відновної вартості або вартості заміщення об'єкта, що знаходиться під загрозою знищення (або руйнування ). На базі вартості страхування об'єкта визначаються суми страховок, виплати та відсотки.

Вартість оподаткування об'єктів нерухомості майна юридичних і фізичних осіб визначається акредитованими нормами при податкових інспекціях експертами-оцінювачами на основі або ринкової, або відновної вартості об'єкта нерухомості. Сьогодні така оцінка об'єктів нерухомості здійснюється за

Нормативною методикою з урахуванням інвентаризаційної вартості об'єкта нерухомості та базується на відновній вартості.

Ліквідаційна вартість визначається, якщо об'єкт нерухомості повинен бути відчужений у строк менший за звичайний термін служби аналогічних об'єктів і є чистою грошовою сумою, яку власник об'єкта нерухомості може отримати у разі його ліквідації або примусовому продажу.

Вартість утилізації є чистою грошовою сумою, яку власник об'єкта нерухомості може отримати у разі повної ліквідації останнього.

Первинна вартість об'єкта нерухомості - фактичні витрати на придбання або створення об'єкта на момент початку його використовування.

Залишкова вартість об'єкта нерухомості - вартість об'єкта з урахуванням зносу.

Вартість об'єкта нерухомості за існуючого використання - ринкова вартість об'єкта нерухомості, заснована на продовженні форми його функціонування за умов можливого продажу на ринку.

Ціна об'єктів нерухомості залежить від цілої низки чинників, які можна згрупувати так.

1. Об'єктивні чинники, визначають середній рівень цін конкретних операцій суб'єктами нерухомості. Серед них слід виділити: макроекономічні, пов'язані із загальною кон'юнктурою ринку (податки, мита, динаміка курсу долара, інфляція, безробіття, рівень і умови оплати праці, потреба в об'єктах нерухомості, розвиток зовнішньоекономічної діяльності); мікроекономічні, характерні об'єктивні параметри конкретних операцій.

2. Чинники, пов'язані з феноменом масової свідомості та психологічного характеру (масована реклама, інфляційні очікування, симпатії, обізнаність тощо).

3. Фізичні чинники: місцезнаходження - віддаленість від центру, ступінь розвитку інфраструктури й транспортного сполучення, архітектурно-конструктивні рішення, стан об'єкта нерухомості, наявність комунальних послуг, екологічні та сейсмічні чинники.

Тому оцінювачі намагаються дати своєрідну «гарантію» вартості, яке відбувається в терміні використання результатів оцінки (маркетинговий час) - 2 місяці, 6 місяців...

Те ж саме відбувається оцінкою державного майна, яким займається Фонд державного майна.

Результати оцінки можуть використовуватися відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891, наприклад наступними пунктами:

23. Висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.

Дія висновку про вартість майна продовжується наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.

26. Строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися відповідними органами, що використовують результати цієї оцінки.

Окрім цього Законом України „Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні" чітко передбачені етапи проведення оцінки, одним з яких є обстеження об'єкту оцінки.

І хоча огляд і „оцінка" стану об'єкту є чисто суб'єктивною думкою оцінювача - замовникові необхідно бути готовим показати об'єкт оцінки.

Всі заходи щодо проведення оцінки були здійснені ліквідатором відповідно до абз.4 ч. 4 ст. 3-1, абз 3 ч.1 ст. 25, ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом».

Також, суд враховує те, що ліквідатор 20.09.2012 року замовив рецензію на звіт про оцінку нежитлових приміщень технічного поверху № 1-6 в будинку літ. «О-4», загальною площею 489,7 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Рецензію виконував суб'єкт незалежної оціночної діяльності Українсько-Російська товарна біржа.

Відповідно до загального висновку про достовірність майна: звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки і може бути використаний для реалізації на відкритих торгах, орендарем.

Крім того, відповідно до Постанови від 10 вересня 2003 р. N 1440 КМУ «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав":

п. 50. Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється:

ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка;

визначення бази оцінки;

подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

п. 51. Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

укладення договору на проведення оцінки;

ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;

доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

п. 52. Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

п. 53. Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання).

Скаржник посилається на те, що з метою визначення дійсної вартості майна банком було замовлено оцінку, яку було виконано суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сабо Консалтинг" та отримано звіт №163/01/12-Х про незалежну оцінку нежитлових приміщень технічного поверху в будівлі літ. "О-4", загальною площею 489,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, в якому встановлено, що ринкова вартість майна на дату оцінку - 09 березня 2012 року складає 1 407 000,00 грн.

Однак, суд вважає, що наданий кредитором звіт №163/01/12-Х про незалежну оцінку нежитлових приміщень технічного поверху в будівлі літ. "О-4", загальною площею 489,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, виконаний суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сабо Консалтинг" не може свідчити про те, що звіт про оцінку майна, виконаний на замовлення ліквідатора не відповідає вимогам законодавства України та вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, який було використано ліквідатором при реалізації цього майна є заниженою, оскільки звіт №163/01/12-Х про незалежну оцінку майна виконано після реалізації майна банкрута, у цьому звіті встановлено вартість майна станом на 09.03.2012р. Таким чином, даним звітом не визначено вартості майна станом на час реалізації майна, що не виключає можливість здійснення поліпшень новим власном майна, у зв`язку з чим зросла вартість зазначених нежитлових приміщень.

Так, згідно частини 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент проведення ліквідатором дій щодо продажу заставного майна), арбітражний керуючий зобов`язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяло в редакції, чинній на момент продажу майна, що перебуває в іпотекі не було передбачено обов`язок ліквідатора повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна.

Крім того, за приписами ст. 30 Закону порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Приймаючи до уваги те, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця здійснюється за особливостями ст.ст. 47-49 розділу VI Закону, яким не передбачено обов`язкового створення комітету кредиторів та те, що комітет кредиторів не створювався, то у ліквідатора відсутній обов`язок погоджувати з кредитором порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Також, судом встановлено, що скаржник не звертався до ліквідатора з відповідними запитами про надання йому інформації про проведену оцінку майна, а також про час, місце та умови продажу заставного майна, отже суд вважає, що арбітражний керуючий Саутенко С.О. належним чином та у відповідності до вимог законодавства України виконує свої обов`язки ліквідатора у даній справі.

Також, суд відхиляє доводи скаржника стосовно порушення ліквідатором вимог ч.11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо ненадання кредитору щомісячних звітів про свою діяльність, інформації про фінансове становище та майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, оскільки за положеннями цієї норми права на ліквідатора покладено обов`язок не рідше одного разу на місяць надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів, а не перед кожним кредитором окремо.

До того ж, кредитор не звертався до ліквідатора з вимогою надати відповідну інформацію.

Суд також зазначає, що заявником скарги не надано впродовж розгляду скарги на дії ліквідатора пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого, якого можливо призначити в якості ліквідатора банкрута, до суду не надходило заяв від арбітражних керуючих на участь у даній справі в якості ліквідатора, отже зазначене унеможливлює призначення у справі іншого арбітражного керуючого ліквідатором банкрута.

При таких обставинах, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора та відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 3-1, 24, 25, 32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання ліквідатора про розгляд скарги за відсутністю ліквідатора (вх. №13820).

Відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора (вх. №9545).

Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ХОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Суддя Чистякова І.О.

5023/5782/11