Рішення № 25715115, 21.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2012 р. Справа № 3/071-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", м. Славутич

про стягнення 352527,92 грн.

за участю представників:

від позивача: Романюк В.В. за дов. від 26.12.201 р. № 125/10;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі позивач) заявлено позов до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 352527,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП "Управління житлово-комунального господарства" неналежним чином виконало свої зобов'язання щодо здійснення оплати за договором від 20.10.2010 р. № 14/10-1682 про переведення боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 31.07.2012 р.

30.07.2012 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшла телеграма у якій останній клопоче про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника останнього у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача вказане вище клопотання останнього задоволено, розгляд справи відкладено на 14.08.2012 р.

14.08.2012 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшла телеграма у якій останній клопоче про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника останнього у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2012 р. зазначене вище клопотання задоволено та розгляд справи відкладено на 21.08.2012 р.

20.08.2012 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який взятий судом до уваги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 09.07.2012 р., 31.07.2012 р. та 14.08.2012 р. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слав Енерго Інвест" (покупець) було укладено договір

№ 06/09-737-ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі договір 1), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у ст. 2 договору (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. газ в обсязі 510,000 тис. куб. м.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 727,32 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -872,78 грн. (п.п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.09.2009 р. по 31.12.2009 р., а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009 р. до договору 1 внесено зміни, а саме: п. 2.1. доповнено підпунктом 2.1.1. наступного змісту: "Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. газ в обсязі до 720,000 тис. куб. м." та п. 11.1. договору 1 викладено у наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 р. по 30.04.2010 р., а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 2 від 09.04.20010 р. до договору 1 внесено зміни, а саме:

п. 2.1. доповнено підпунктом 2.1.1. наступного змісту: "Постачальник передає покупцю в період з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р. газ в обсязі до 800,000 тис. куб. м." та п. 11.1. договору 1 викладено у наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 4 від 06.08.20010 р. до договору 1 внесено зміни, а саме:

п.п. 3 п. 5.1. договору 1 викладено у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.".

На виконання умов зазначеного договору позивачем була проведена поставка газу відповідачеві, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від:

31.10.2009 р. на суму 112466,08 грн., 30.11.2009 р. на суму 151981,37 грн.,

31.12.2009 р. на суму 148521,65 грн., 31.01.2010 р. на суму 76284,82 грн.,

28.02.2010 р. на суму 101971,72 грн., 31.03.2010 р. на суму 131656,85 грн., 30.04.2010 р. на суму 121730,68 грн., 31.05.2010 р. на суму 50659,00 грн., 30.06.2010 р. на суму 89885,40 грн., 31.07.2010 р. на суму 14590,33 грн. та 31.08.2010 р. на суму

30326,32 грн. -загалом на суму 1030074,20 грн. (копії у матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до умов договору 1 (п.п. 6.1), ТОВ "Слав Енерго Інвест" повинно було остаточно розрахуватись за фактично спожиті обсяги газу на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Проте, як зазначає позивач, ТОВ "Слав Енерго Інвест" здійснило лише часткову оплату, за поставлений газ в розмірі 745969,10 грн. Отже, за ТОВ "Слав Енерго Інвест" рахувалась заборгованість в розмірі 284105,10 грн.

20 жовтня 2010 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(кредитор), ТОВ "Слав Енерго Інвест" (первісний боржник) та КП "Управління житлово-комунального господарства" (новий боржник) було укладено договір № 14/10-1682 про переведення боргу (далі

договір 2), відповідно до умов якого за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором поставки природного газу № 06/09-737-ТЕ-17 від23.09.2009 р., укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні (п.1.1. договору 2).

Пунктом 2.1. договору 2 передбачено, що кредитор дає згоду на заміну первісного боржника у зобов'язанні новим боржником та на укладення цього договору на встановлених у ньому умовах.

Відповідно до п. 2.1. договору 2 сторони встановили, що сума боргу яка переводиться на нового боржника становить 284105,10 грн.

Згідно із п. 3.1. договору 2 до нового боржника перейшли обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього договору та всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором поставки природного газу № 06/09-737ТЕ-17.

Новий боржник зобов'язується протягом п'яти календарних днів з моменту підписання цього договору перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1. ст.2 цього договору на рахунок кредитора (п. 3.2. договору 2).

Відповідно до п. 6.1. договору 2 останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, діє до 01.10.2011 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язання, які виникли під час дії договору.

Вказаний договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб.

Таким чином, відповідно до умов договору 2 (п.п. 3.2), КП "Управління житлово-комунального господарства" сплатити позивачу 284105,10 грн. до 25 жовтня 2010 року включно. Проте, як зазначає позивач, відповідач станом на дату судового засідання існуючої заборгованості не погасив.

20.08.2012 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві КП "Управління житлово-комунального господарства" просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог посилаючись на норми Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та зазначає, що сума заборгованості, у відповідності до норм вказаного Закону" підлягає реструктуризації. Вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування",

ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Приписами п. 2.6. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" встановлено, що суб'єкти господарювання, визначені у статті 1 цього Закону, реструктуризують заборгованість за природний газ та електричну енергію, яка утворилася станом на 1 січня 2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 2.5. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від

8 серпня 2011 року № 894 для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Відповідачем ж у якості доказів реструктуризації боргу надано лише лист про звернення до позивача з відповідним клопотанням без належних доказів його направлення. Крім того, станом на дату порушення провадження у даній справі Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" втратив чинність.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання КП "Управління житлово-комунального господарства" своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором № 14/10-1682 від 20.10.2010 р. у сумі 284105,10 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Належних доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

У зв'язку з цим суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 284105,10 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 21514,14 грн. пені, 18617,61 грн. три відсотки річних та 28291,07 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.п 7.2. договору 1 у разі невиконання покупцем умов п.п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10. договору 1 передбачено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Зробивши розрахунок пені, за період з 05.01.2012 р. по 04.07.2012 р., включно (вказаний у розрахунку позивача), суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 21494,18 грн.

Зробивши розрахунок 3% річних, суд встановив, що результат відповідного розрахунку суду значно більший результату позивача, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 18617,61 грн.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 28291,07 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 284105,10 грн. основного боргу, 28291,07 грн. інфляційних втрат, 18617,61 грн. 3% річних та 21494,18 грн. пені, загалом 352507,96 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 8; код ЄДРПО України 31476318) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ,

вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПО України 31301827) -284105 (двісті вісімдесят чотири тисячі сто п'ять гривень) 10 коп. основного боргу, 21494 (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто чотири гривні) 18 коп. пені, 28291 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто одну гривню) 07 коп. інфляційних втрат, 18617 (вісімнадцять тисяч шістсот сімнадцять гривень) 61 коп. 3% річних та 7050 (сім тисяч пятдесят гривень) 16 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.08.2012 р.

Суддя А.В. Лопатін