Рішення № 25715038, 22.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/8931-2012 22.08.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»Простягнення 19 740,15 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Яненко М.О. -представник за довіреністю Від відповідача: Не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»(далі-відповідач) про стягнення 19 740,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору на транспортне обслуговування №623 від 23.06.2011 р. надав послуги з перевезення вантажу, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19 600,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 140,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 25.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2012 розгляд справи було відкладено на 22.08.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване вилученням всієї первинної документації відповідача органами податкової міліції, що унеможливлює здійснити чітку звірку розрахунків відповідно до договору.

Розглянувши дане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки відповідач мав достатньо часу та можливості для ознайомлення з матеріалами даної судової справи з моменту порушення провадження у справі.

При цьому з доданих до клопотання документів не вбачається, на який саме період часу було здійснено вилучення первинної документації відповідача, у зв'язку з чим з урахуванням передбачених ст.69 ГПК України строків розгляду справи, суд не вважає за можливе відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2011 р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) був укладений договір на транспортне обслуговування №623 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору замовник замовляє, а виконавець надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та в міжнародному сполученні.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору замовник зобов'язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого «замовлення на перевезення», що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1.6 Договору замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги виконавця.

Положеннями п. 3.1 Договору визначено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах.

На підставі Договору між сторонами у період з вересня по листопад 2011 р. було укладено заявки на перевезення вантажів за маршрутом с. Вишневе -м. Гадяч, за якими загальна вартість послуг становить 22 400,00 грн.

На виконання умов Договору та заявок, позивач у період з вересня по листопад 2011 р. надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу за маршрутом с. Вишневе -м. Гадяч на загальну суму 22 400,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Крім того, факт надання відповідачем послуг у період з вересня по листопад 2011 р. на суму 22 400,00 грн. підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі -прийняття робіт №865 від 29.09.2011 р., №870 від 30.09.2011 р., №923 від 13.10.2011 р., №966 від 25.10.2011 р., №1033 від 11.11.2011 р., №1047 від 12.11.2011 р., №1056 від 16.11.2011 р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач частково виконав зобов'язання за договором, перерахувавши на рахунок ТОВ «Транс-Сервіс»грошові кошти у розмірі 2 800,00 грн.

21.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача листом-претензією, який згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення №3730045652687 отримано останнім 27.12.11 р., з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги із перевезення вантажу на суму 19 600,00 грн., однак останній відповіді не направив, а грошові кошти не перерахував.

20.01.2012 р. позивач повторно звернувся до відповідача із претензією №2, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №3730045692506 отримана останнім 24.01.2012 р., щодо погашення заборгованості у розмірі 19 600,00 грн.

23.03.2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості по сплаті наданих останньому послуг із перевезення вантажу на суму 19 600,00 грн., та наголосив, що у випадку не сплати зазначеної заборгованості, позивач звернеться до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

15.05.2012 р. відповідач на адресу позивача надіслав відповідь на вимогу про сплату боргу №178, за змістом якої борг у розмірі 19 600,00 грн. відповідач визнав та у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, просив про його сплату частинами відповідно графіку погашення боргу визначеного позивачем.

21.05.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено графік погашення заборгованості, згідно якого перший платіж повинен надійти на розрахунковий рахунок ТОВ «Транс-Сервіс»до 05.06.2012 р. в розмірі 6 535,00 грн., другий платіж до 21.06.2012 р. в розмірі 6 535,00 грн. і остаточний платіж в розмірі 6 530,00 грн. повинен надійти до 21.07.2012 р. Крім цього, позивачем зазначено у графіку, що при недотриманні даного графіку останній звернеться із позовом до суду.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за наданні послуги, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 600,00 грн. та підстави нарахування штрафних санкцій.

Договір є договором перевезення, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 4, 5 Конвенції «Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ)»від 19.05.1956 р. виконання перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR).

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Договору та заявок на перевезення вантажу на суму 22 400,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортним накладними та актами здачі -прийняття робіт за період з вересня по листопад 2011 р.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідач частково виконав зобов'язання за договором, перерахувавши на рахунок ТОВ «Транс-Сервіс»грошові кошти у розмірі 2 800,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті послуг по перевезенню вантажів за період з вересня по листопад 2011 р. на підставі Договору та заявок становить 19 600,00 грн.

Вказана заборгованість у сумі 19 600,00 грн. визнається та не заперечується відповідачем, про що свідчить відповідь №178 від 15.05.2012.

З умов п.4.1 договору вбачається, що сторонами не було встановлено строк виконання зобов'язання. Наявні у матеріалах справи заявки на перевезення також не містять умов щодо строку оплати вартості перевезення.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про погашення суми заборгованості у розмірі 19 600,00 грн. шляхом надсилання претензій від 21.12.2011, від 20.01.2012 та від 23.03.2012.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач надав згоду на розстрочення заборгованості відповідача у сумі 19 600,00 грн., шляхом направлення на адресу останнього листа від 21.05.2012 р., до якого додав графік погашення заборгованості.

Згідно графіку перший платіж повинен надійти на розрахунковий рахунок ТОВ «Транс-Сервіс»до 05.06.2012 р. в розмірі 6 535,00 грн., другий платіж до 21.06.2012 р. в розмірі 6 535,00 грн. і остаточний платіж в розмірі 6 530,00 грн. повинен надійти до 21.07.2012 р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, умов договору та графіку погашення заборгованості грошове зобов'язання відповідача по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 19 600,00 грн. на момент розгляду справи настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 19 600,00 грн. на підставі Договору та графіку погашення заборгованості, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 600,00 грн. підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 140,15 грн., які нараховані за період з 07.04.2012 р. по 02.07.2012 р. від суми несплаченого боргу -19 600,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений графіком погашення заборгованості строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи наявна Вимога позивача про сплату боргу від 23.03.2012, яку було отримано відповідачем 30.03.2012, а тому з урахуванням вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України позивач правомірно здійснює нарахування річних за вказаний період.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у розмірі 140,15 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»(03124, м. Київ, вул.. Героїв Севастополя, 5-А, ЄДРПОУ 31456691, р/р 26003010032095 в АТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс»(37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул.. Лохвиця, буд. 9, ЄДРПОУ 30080834) 19 600 (дев'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 140 (сто сорок) грн. 15 коп. - 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 23.08.2012 р.