Рішення № 25714828, 17.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/79/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.12 Справа № 5009/2869/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача -Сікора І.В., на підставі довіреності № 09/27 від 03.01.2012 р.; від відповідача -не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/2869/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (юрид.адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137; факт.адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, 4, скорочено Концерн «МТМ»)

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (юрид. адреса: 69005, АДРЕСА_1; місце проживання: 69035, АДРЕСА_2, скорочено ФОП ОСОБА_2)

про стягнення суми

Сутність спору:

Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району заявлено позовні вимоги до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором № 2423 про постачання та використання теплової енергії у розмірі 510,19 грн.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно номер провадження 34/79/12, справу призначено до розгляду на 08.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2012 р. на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 17.08.2012 р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.07.2012 р. встановлено, що правильним ім'ям та прізвищем відповідача є: ОСОБА_2.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне уточнити ім'я та прізвище відповідача, правильним вважати: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором про постачання та використання теплової енергії № 2423 від 05.03.2003 р. в частині оплати отриманої теплової енергії за період з травня 2011 р. по вересень 2011 р. включно в сумі 510,19 грн., з яких 463,28 грн. -основний борг, 35,99 грн. -пеня, 10,92 грн. -3 % річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, умови договору про постачання та використання теплової енергії № 2423 від 05.03.2003 р., ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2012 р. підтримала позовні вимоги, відповіла на поставлені судом питання.

ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду було направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.07.12 р.: 69035, АДРЕСА_2, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2003 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району (енергопостачальна організація) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) укладено договір № 2423 про постачання та використання теплової енергії (далі - договір).

Згідно умов договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 договору).

За заявою ФОП ОСОБА_2 договір укладено на опалення та гаряче водопостачання приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до акту обстеження системи теплопостачання від 31.03.2011 р., об'єктом теплопостачання є приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Відповідно до п.п. 3.2.2. договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Облік споживання споживачем теплової енергії проводиться за показаннями приладів обліку, або розрахунковим способом (п. 5.1. договору).

Проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Встановлення приладів обліку виконується згідно з узгодженим енергопостачальною організацією проектом (п. 5.2. договору).

Згідно акту приймання та засвідчення вузла обліку абонентського обліку від 04.02.2003 р. в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено прилад обліку № 2095029, який може використовуватись в якості приладу комерційного обліку (а.с. 62).

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичні показання приладів обліку в термін з 19 по 22 число поточного місяця (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.3. договору встановлено, що ціни (тарифи) на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до вимог чинного законодавства України і можуть змінюватися в період дії цього договору.

31.01.2011 р. на підставі рішення № 39 Виконавчого комітету Запорізької міської ради встановлено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення починаючи з 05.02.2011 р.

01.06.2011 року Постановою Кабінету Міністрів Україні № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»(надалі - Постанова) було затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води. Згідно п. 39 вказаної Постанови, ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.

Відповідно до п. 4. Постанови передбачено, що двоставковий тариф на теплову енергію - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості та відповідного планованого річного прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається як абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження об'єктів теплоспоживання та грошовий вираз решти планованих витрат повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що є постійними і не змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії, з урахуванням відповідного планованого прибутку, що розраховуються згідно з вимогами цього Порядку.

Згідно п.п. 6.4., 6.5. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну «Міські теплові мережі»вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживач розраховується за показаннями приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показаннями приладів обліку (п.6.6. договору).

Позивач за період з травня 2011 р. по вересень 2011 р. включно здійснив нарахування відповідачу за теплову енергію (плату за приєднане теплове навантаження) на суму 569,40 грн., оскільки в цей період діяв двоставковий тариф, та на підставі чого відповідачу були виставлені рахунки та акти приймання -передачі теплової енергії за вказаний період, про що свідчать реєстри відправлених рахунків та актів виконаних робіт (а.с. 25- 29).

За вказаний період відповідач сплату боргу за договором № 2423 про постачання та використання теплової енергії здійснив частково у розмірі 106,12 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 463,28 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Акти приймання - передачі та рахунки за період з травня 2011 р. по вересень 2011 р. включно були направлені на адресу відповідача, який в свою чергу не підписав акти приймання - передачі, доказів висунення заперечень енергопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.

Отже, вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за договором № 2423 про постачання та використання теплової енергії від 05.03.2003 р. в сумі 463,28 грн. основного боргу за період з травня 2011 р. по вересень 2011 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 35,99 грн. пені за період з 26.06.2011 р. по 24.04.2012 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.3.3. договору, який передбачає, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 1 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 35,71 грн. В іншій частині стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 10,92 грн. 3 % річних за період з 26.06.2011 р. по 30.06.2012 р.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача стосовно стягнення з відповідача 3 % річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 509,91 грн., з яких 463,28 грн. -основний борг, 35,71 грн.- пеня, 10,92 грн. - 3 % річних, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (юрид. адреса: 69005, АДРЕСА_1; місце проживання: 69035, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458) 463 (чотириста шістдесят три) грн. 28 коп. основного боргу, 35 (тридцять п'ять) грн. 71 коп. пені, 10 (десять) грн. 92 коп. 3 % річних, 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн.70 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 20.08.2012 р.