Рішення № 25714489, 21.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.2012Справа №5002-33/2402-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо»

(вул. Калужська, 10, м. Донецьк, 83003)

до Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного

товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

( Севастопольське шосе, б. 52, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98660)

про стягнення 52 612.02 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Яковлєва Ганна Володимирівна, представник, довіреність б/н від 16.07.2012р., ТОВ «Ліга Інфо»;

Від відповідача: Донцов Сергій Сергійович, представник, довіреність № б/н від 25.05.12, ДП «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» звернулося до господарського суду АР Крим до Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та просить суд стягнути 52 612.02 грн., а саме - заборгованість у сумі 48 000.00 грн., 3% річних 753.53 грн., інфляційні втрати у сумі 48.00 грн. та пеню у сумі 3810.49 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем обов'язків, взятих за договором № 08/08-10 про надання фінансової допомоги від 08 серпня 2010 року, в частині своєчасного та повного повернення позивачу отриманої фінансової допомоги.

Свої вимоги позивач обґрунтував посиланнями на статті 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу року України.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі та в обґрунтування своїх доводів посилався на те, що виконуючий обов'язки директора ДП «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» при укладанні договору не мав на це необхідного обсягу прав, у зв'язку з чим спірний договір є недійсним та не породжує у сторін будь - яких обов'язків за ним (а.с. 43-45).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

08 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» (позикодавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (позичальник) було укладено договір № 08/08-10 про надання фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 48 000.00 грн. (а.с. 11).

Фінансова допомога, яка надається позичальнику, є безвідсотковою (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору фінансова допомога надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору фінансова допомога надається у строк до 08 серпня 2011 року. Строк, зазначений в пункті 3.1 даного договору, може бути продовжено за згодою сторін.

Протягом 24 годин з моменту закінчення строку, зазначеного в пункті 3.1 даного договору, позичальник повертає позикодавцю надану фінансову допомогу (пункт 4.1 договору).

За прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки від суми прострочених зобов'язань (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 08 серпня 2011 року. Обов'язковою умовою розірвання договору є повне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань друг перед другом.

Додатковою угодою від 05 серпня 2011 року до договору № 08/08-10 від 08 серпня 2010 року були внесені зміни до пункту 3.1 договору та встановлено інший строк повернення наданої фінансової допомоги до 31 грудня 2011 року (а.с. 15).

Так, позивач на виконання умов договору перерахував грошові кошти в сумі 48000.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 12 серпня 2010 року та листом узгодження призначення платежу від 12 серпня 2010 року № 12-08-10 (а.с. 12-13).

Однак, відповідач у строк, визначений у договорі, грошові кошти не повернув.

Вказане з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось, 08 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» (позикодавець) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (позичальник) було укладено договір № 08/08-10 про надання фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 48 000.00 грн. (а.с. 11).

Так, позивач на виконання умов договору перерахував грошові кошти в сумі 48000.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 12 серпня 2010 року та листом узгодження призначення платежу від 12 серпня 2010 року № 12-08-10 (а.с. 12-13).

Відповідно до умов договору № 08/08-10 від 08 серпня 2010 року та умов додаткової угоди від 05 серпня 2011 року, відповідач повинен був повернути грошові кошти, надані йому у вигляді грошової допомоги, у строк до 31 грудня 2011 року.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, під час розгляду даної справи відповідачем в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів повернення грошових коштів позивачу суду не надано.

Одночасно, представником відповідача не заперечувалися факти як отримання коштів за договором, так і неповернення їх позивачу у встановлені строки.

Посилання представника відповідача на недійсність умов укладеного між сторонами договору, є хибними, на думку суду, з огляду на положення статті 204 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, доказів визнання договору про надання фінансової допомоги № 08/08-10 від 08 серпня 2010 року недійсним відповідачем суду не надано.

Таким чином, з огляду на неспроможність заперечень відповідача, відсутність доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» заборгованості в розмірі 48000.00 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3810.49 грн., 48.00 грн. - інфляційних втрат та 3% річних в сумі 753.53 грн..

Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 753.53 грн., нарахованих на суму заборгованості за період з 02 січня 2012 року по 10 липня 2012 року.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 753.53 грн. та саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 48.00 грн. за період з 02 січня 2012 року по 10 липня 2012 року.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 48.00 грн. та саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3810.49 грн. за період з 02 січня 2012 року по 10 липня 2012 року.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який, згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за прострочку повернення суми фінансової дороги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, за кожний день прострочки від суми прострочених зобов'язань.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи приписи статті 232 Господарського кодексу України, перевіривши правильність розрахунку пені, наданого позивачем (а.с. 4), суд дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна бути розрахована за 181 день, тобто за період з 02 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

Судом був проведений розрахунок наступним чином :

48000.00 грн. (сума заборгованості) х 81 (кількість днів прострочення) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 1646.56 грн..

48000.00 грн. (сума заборгованості) х 100 (кількість днів прострочення) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн. = 1967.21 грн..

1646.56 грн. + 1967.21 грн. = 3613.77 грн..

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені за вищезазначений період в сумі 3613.77 грн., у вимогах про стягнення пені в сумі 196.72 грн. слід відмовити.

Отже, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 48 000.00 грн., пені в сумі 3613.77 грн., 3 % річних в розмірі 753.53 грн., інфляційних витрат в сумі 48.00 грн.. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 196.72 грн. - слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 23 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» ( Севастопольське шосе, б. 52, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98660, р/р 26003310114601 в філії АБ «Південний» м. Донецьк, МФО 384522, ЄДРПОУ 02650802) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» (вул. Калужська, 10, м. Донецьк, 83003, р/р 26006310026901 у філії АБ «Південний» м. Донецьк, МФО 337012, ЄДРПОУ 36378412) заборгованість в розмірі 48 000.00 грн., пеню в сумі 3613.77 грн., 3 % річних в розмірі 753.53 грн., інфляційні витрати в сумі 48.00 грн. та 1603.48 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» пені в сумі 196.72 грн. - в позові відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська