ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" серпня 2012 р. Справа № 5021/1945/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної
скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський кондитер"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р.у справігосподарського суду Сумської області № 5021/1945/2011за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський кондитер"доВідкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекціїпровизнання права власностіза участі представників сторін:
від позивача -Ломака Ю.М.;
від інших сторін -не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
16.08.2011р. ТОВ "Торговий дім "Сумський кондитер" звернулися до господарського суду Сумської області з позовом про визнання за ними права власності на майно, передане їм ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" як вклад до статутного фонду (меблі, побутова техніка, обладнання, необхідне для виготовлення кондитерських виробів). Позов мотивовано положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України та не визнання ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" їх права власності на визначене майно, які чинять перешкоди в здійснені діяльності за місцезнаходженням цього майна.
05.12.2011р. рішенням господарського суду Сумської області (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено повністю, посилаючись на доведеність позивачем наявності у нього права власності на визначене майно.
16.05.2012р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Сіверін В.І. -головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено, мотивуючи відсутністю підстав для визнання за позивачем права власності відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, яким не доведено оспорювання чи невизнання відповідачем такого права.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський кондитер" посилалися на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, тому просили скасувати постанову від 16.05.2012р., а рішення суду першої інстанції залишити в силі, яким, на думку заявника, правильно установлено наявність у позивача права власності на визначене майно, у користуванні яким відповідач чинить перешкоди, тобто фактично не визнає право власності товариства.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
За приписами ст.392 ЦК України позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.
Як установлено судами обох інстанцій, 14.09.2009р. між сторонами у справі укладено договір оренди майнового комплексу з правом суборенди, відповідно до умов якого, позивач (орендар за договором) прийняв у відповідача (орендодавця за договором) майновий комплекс за адресою: м.Суми, провулок Косівщинський, 23
Постановою господарського суду Сумської області від 26.05.2011р. у справі № 6/110-10 ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Іваненко Н.О.
08.07.2011р. за № 810/11 арбітражний керуючий Іваненко Н.О. направила на адресу ТОВ "Торговий дім "Сумський кондитер" повідомлення про відмову від договору №60 оренди майнового комплексу з правом суборенди від 14.09.2009р., умови якого щодо перерахування щомісячно орендної плати взагалі не виконувались орендарем. Тому, посилаючись на положення ст.782 Цивільного кодексу України, арбітражний керуючий зазначала про розірвання цього договору з моменту одержання повідомлення та вимагала звільнити об'єкт, що орендується та погасити заборгованість з орендної плати.
Апеляційний господарський суд, проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи, доводи сторін, мотивовано дійшов висновку щодо недоведеності оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача на визначене майно, вимога звільнити орендовані приміщення, у яких знаходиться спірне майно, не може бути таким доказом. Крім того, позивач у позовній заяві фактично сам визнавав відсутність предмету спору, зазначивши, що переміщення спірного майна з орендованих приміщень є майже неможливим або призведе до суттєвих затрат, неспіврозмірних з вартістю цього майна.
За відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності на спірне майно, апеляційний господарський суд правомірно відмовив ТОВ "Торговий дім "Сумський кондитер" у задоволенні позову на підставі ст.392 Цивільного кодексу України.
Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський кондитер" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі господарського суду Сумської області № 5021/1945/2011 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк
Судове рішення № 25714430, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 20.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/1945/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: