Ухвала суду № 25711779, 14.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4320/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Літас», треті особи -Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2, про визнання недійсним статуту, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Літас»про визнання недійсним статуту ТОВ «Компанія «Літас»; визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Компанія «Літас»від 19 травня 2005 року через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; припинення юридичної особи ТОВ «Компанія «Літас».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що органи державної податкової служби не мають права звертатися з позовами до суду про припинення суб'єктів господарювання з підстав, що не пов'язані з реалізацією компетенції останніми. Крім того, на думку суду, Позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав, оскільки ОСОБА_2 набув право участі в ТОВ «Компанія «Літас»лише з моменту реєстрації змін до установчих документів, а не з моменту державної реєстрації Відповідача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що суд надав неправильну оцінку показанню свідка -ОСОБА_2

В судовому засіданні представник Апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Позивича, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Компанія «Літас»зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 19 травня 2005 року за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, код ЄДРПОУ 33499117. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 25 травня 2005 року ТОВ «Компанія «Літас»взято на облік, про що свідчить довідка № 7686 від 10 червня 2010 року за формою № 4-ОПП.

Як вірно встановив суд, засновниками Відповідача, відповідно до статутних документів є громадянка ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4. Крім того, суд зауважив, що ОСОБА_2 набув права участі у ТОВ «Компанія «Літас»з 17 березня 2010 року, тобто з моменту державної реєстрації змін до установчих документів та затвердження статуту Відповідача у новій редакції.

Окружним адміністративним судом м. Києва також встановлено, що підставою для звернення Позивача до суду з вказаним позовом стало пояснення громадянина України ОСОБА_2 про те, що фірма ТОВ «Компанія «Літас»йому невідома, він директором цієї юридичної особи не працював, ніяких документів цієї фірми не підписував і договорів не укладав, про діяльність фірми йому нічого не відомо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, оцінюючи правомірність звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом, здійснивши системний аналіз приписів пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, ст. 110 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», пп. 1, 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»дійшов до повністю обґрунтованого висновку, що органи державної податкової служби наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи виключно у випадках, коли такі дії здійснюються на реалізацію владної компетенції податкових органів. При цьому, як вірно наголосив суд, право органів ДПС України на звернення до суду із вказаним позовом виникає виключно у випадках неподання суб'єктом господарювання протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності або у випадку ведення спрямованої на ухилення від оподаткування діяльності.

Дослідивши процедуру реєстрації ТОВ «Компанія «Літас», суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що засновники Відповідача надали державному реєстратору всі необхідні для державної реєстрації юридичної особи документи відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у зв'язку з останнім було правомірно здійснено реєстраційні дії. При цьому, як було встановлено раніше, право участі у товаристві ОСОБА_2 набув з моменту внесення змін до установчих документів та реєстрації останніх 17 березня 2010 року, а тому, на думку колегії суддів, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним статуту Відповідача в редакції від 13 травня 2005 року.

Також обґрунтованою, на думку апеляційного суду, є критична оцінка судом першої інстанції посилання Відповідача на приписи ст. 55-1 Господарського кодексу України, положення якої набрали чинності після моменту виникнення спірних правовідносин -01 січня 2011 року.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на показання свідка -ОСОБА_2 як на підставу для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

На думку податкового органу, показання свідка, будучи доказом у кримінальній справі, вважаються доказами в адміністративних справах. Однак, Позивачем не було враховано, що положення ст. 65 Кримінально-процесуального кодексу України не можуть бути застосовані до адміністративного процесу, який регулюється нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно ч. 2 ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. За таких обставин посилання апелянта на пояснення третьої особи -2 не можуть бути достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Літас», треті особи - Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2, про визнання недійсним статуту, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Василенко Я.М