Ухвала суду № 25711560, 21.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 р.Справа № 2а-1743/12/1470

Категорія:8Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А.П.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв»(надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 29.11.2011 року №0000492360, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 77011,50 грн., у тому числі 61609,20 грн. -за основним платежем та 15402,30 грн. -за штрафними санкціями.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки від 15.11.2011 року №2955/23-100/34889133 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2011 року (надалі -акт перевірки).

За висновками акту перевірки підставою для нарахування спірним рішенням зобов'язань з ПДВ стали висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 61609,20 грн. по операції з ТОВ «Нокіан-Юг»в серпні 2011 року

В акті перевірки ДПІ стверджує, що реальної поставки позивачу товару від ТОВ «Нокіан-Юг»не було, укладений позивачем з цим постачальником договір є безтоварним та недійсним, а податковий кредит по вказаному контрагенту є «штучно»сформованим, внаслідок чого позивач занизив ПДВ за серпень 2011 року на суму 61609,20 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операції з вказаним контрагентом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки позивач здійснює господарську діяльність в сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобільними деталями, приладдям, авто аксесуарами. Між позивачем та ТОВ «Нокіан-Юг»було укладено договір поставки № 000317 від 31.08.2011 року. Уточнюючим розрахунком від 28.10.2011 року позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2011 року ПДВ в сумі 61609,20 грн. по операції з придбання автомобільних шин у ТОВ «Нокіан-Юг». В адрес позивача ТОВ «Нокіан-Юг»виписало податкову накладу №110 від 31.08.2011 року, а також видаткову накладу РН-0000926 та рахунок фактуру СФ-0001094 від 31.08.2011 року на поставку автомобільних шин на суму 369655,19 грн. (у т.ч. ПДВ 61609,20 грн.). Оплата товару ТОВ «Нокіан-Юг»здійснена позивачем банківськими платежами в листопаді 2011 року. ТОВ «Нокіан-Юг»на момент перевірки має стан -платник податків за основним місцем, є зареєстрованим платником ПДВ за видом діяльності -оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.

Жодних зауважень до податкової правосуб'єктності ТОВ «Нокіан-Юг»в акті перевірки не наведено. В той же час ДПІ вважає операцію позивача з цим постачальником безтоварною, а договір з ним недійсним.

Такий висновок в акті перевірки обґрунтовується з посиланням на надані працівнику податкової міліції пояснення водієм ТОВ «АМВ-Миколаїв»ОСОБА_5, в яких ця особа зазначає, що назву ТОВ «Паритет-78»він чує вперше, повернення зайвої частини шин ТОВ «Нокіан-Юг»він не здійснював, точної адреси ТОВ «Автомаг плюс», зазначеної як покупець шин у позивача в жовтні 2011 року, та в наданій копії товарно-транспортної накладної №0000000979 від 20.10.2011 року (на подальшому реалізацію нібито отриманих шин від ТОВ «Нокіан-Юг»покупцеві «Автомаг плюс») стоїть не його підпис. ДПІ також посилається на те, що при виході фахівців на обстеження за адресою вул. Гречишнікова м.Миколаїв, за якою за словами водія ОСОБА_5 знаходяться склади ТОВ «Нокіан-Юг», складів не знайдено.

З наведених підстав ДПІ вважає, що позивачем порушені вимоги пп.193.1 ст.193, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по операції з ТОВ «Нокіан-Юг».

Приведені податковим органом в акті перевірки доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Виходячи із приписів вищевказаних законодавчих норм, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом першої інстанції і відображено в акті перевірки, на момент проведення перевірки у позивача в наявності були всі необхідні податкові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операції з ТОВ «Нокіан-Юг».

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавства цих первинних документів, та не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ.

Факт того, що вказаний контрагент на момент проведення операцій з позивачем мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Отже, наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ по операції з вказаним контрагентом.

В той же час, наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позиція ДПІ полягає у тому, що первинні документи від ТОВ «Нокіан-Юг»не можуть підтверджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки фактично операції позивача з цим контрагентом були безтоварними, а угода з ним - недійсною.

Позивач проти таких тверджень ДПІ заперечує, наполягаючи на тому, що операція з постачання автомобільних шин з вказаним контрагентами відбувались реально, товар від нього поставлявся і використовувався позивачем у власній господарській діяльності.

З метою перевірки реальності операції позивача із ТОВ «Нокіан-Юг»суд першої інстанції допитав в якості свідків директора ТОВ «Нокіан-Юг»- ОСОБА_6, який підтвердив факт поставки його підприємством позивачу автомобільних шин; водія позивача -ОСОБА_5, який підтвердив перевезення ним шин зі складу ТОВ «Нокіан-Юг»на склад позивача, а також директора ТОВ «Автомаг плюс», який підтвердив факт придбання його підприємством автомобільних шин у позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що долучені до матеріалів справи первинні документи та свідчення зазначених осіб підтверджують реальність операції з поставки автомобільних шин між позивачем ТОВ «Нокіан-Юг»в серпні 2011 року та правомірність формування позивачем податкового кредиту за такою операцією.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларована позивачем операція з придбання автомобільних шин у ТОВ «Нокіан-Юг»в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем в адрес цього контрагента коштів з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від нього товару.

Проте таких доказів ДПІ суду не надала.

Навпаки, наданою суду довідкою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05.01.2012 року №13/07-100/36955140 про результати зустрічної перевірки ТОВ «Нокіан-Юг»по операціям з ТОВ «АМВ-Миколаїв»за серпень 2011 року підтверджений факт постачання цим підприємством позивачу автомобільних шин в серпні 2011 року за податковою накладною №110 на суму 369655,19 грн. з ПДВ, і жодних порушень податкового законодавства по цим операціям податковим органом не виявлено.

Стосовно тверджень ДПІ про укладання позивачем в порушення статей 203, 215 ЦК України недійсного договору з ТОВ «Нокіан-Юг», колегія суддів зазначає, що, по-перше, ця угода за своєю суттю може бути лише оспорюваною, так як її недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цієї угоди недійсною немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цієї угоди при її укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Отже твердження ДПІ про те, що договір між позивачем та ТОВ «Нокіан-Юг»є недійсним і укладений із порушенням статей 203, 215 ЦК України, є безпідставними.

На підставі вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, що нарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість здійснено відповідачем спірним повідомленням-рішенням безпідставно, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 серпня 2012 року.

Головуючий: Судді: