Рішення № 25710738, 21.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5023/2424/12

вх. № 2424/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Рожкової С.Г. (за дов. № 1813/43 від 05 червня 2012 року)

відповідача - Сумцової Н.В. (за дов. № 2 від 03 січня 2012 року)

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України

про стягнення 134105,04 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова Міністерства оборони України (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 134105,04 гривень, у тому числі, 128798,57 гривень суми основного боргу, 4139,44 гривень суми нарахованої пені, 818,99 гривень суми 3% річних, 348,04 гривень суми інфляційних втрат. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору, сплаченого ним за подання позову до суду.

Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №00ТКЕ2ТЕ на постачання природного газу за регульованим тарифом, який був укладений між сторонами 20 березня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 червня 2012 року.

12 червня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду клопотання (вх. № 7170) про зменшення позовних вимог на суму основного боргу в розмірі 128798,57 гривень в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Також у наданому клопотанні просив суд повернути судовий збір пропорційно зменшеної суми позову у розмірі 1072,61 гривень, іншу частину судового збору у розмірі 1609,50 гривень просив суд стягнути з Відповідача.

21 червня 2012 року Відповідач надав через канцелярію суду відзив (вх. № 8009), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, але за відсутністю грошових коштів не має можливості виконати дане договірне зобов'язання, оскільки є неприбутковою установою та фінансується з державного бюджету України. У наданому відзиві просив суд зменшити розмір нарахованої Позивачем пені на 90% та при винесенні рішення надати можливість користуватися захищеними видатками відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував. Підтримав свою позицію у наданому відзиві.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення щодо них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" та квартирно-експлуатаційним відділом м.Харкова Міністерства оборони України було укладено договір №00ТКЕ2ТЕ на постачання природного газу за регульованим тарифом. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов спірного договору, Позивач зобов'язувався постачати природний газ в обсягах і порядку, передбачених цим договором, а Відповідач оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.4.6. даного договору оплата вартості послуг з постачання газу повинна була здійснюватися Відповідачем у розмірі 100% авансу до початку місяця поставки із розрахунку договірного обсягу поставки відповідно до додатку №2 до основного договору. А також згідно з п.4.7. договору, оплата повинна була бути сплачена виключно грошовими коштами на рахунок Позивача.

У п.2.9. спірного договору сторони погодили, що підставою для остаточних розрахунків Відповідача буде акт приймання-передачі газу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав свої договірні зобов'язання, тобто надав послуги щодо поставки газу в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі газу від 31 січня 2012 року, від 29 лютого 2012 року, від 31 березня 2012 року та від 30 квітня 2012 року, копії яких досліджені та містяться у матеріалах справи. Відповідач, в свою чергу, не здійснив оплату за надані послуги у розмірі 128798,57 гривень, та відповідна заборгованість, яка виникла перед Позивачем за спірним договором станом на 18 травня 2012 року, до цього часу не погашена.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і пояснень щодо них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодного доказу в заперечення заявлених вимог Позивача, до суду не надав.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, 12 червня 2012 року Позивач у наданому клопотанні зменшив розмір позовних вимог в частині суми основного боргу у розмірі 128798,57 гривень.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач мав право на вказане зменшення позовних вимог. Суд дослідив дане клопотання, перевірив повноваження особи, яка підписала це клопотання, та дійшов висновку про прийняття даного клопотання та його задоволення.

Виходячи з цього, основний борг Відповідача перед Позивачем, на момент винесення рішення по даній справі, відсутній та стягненню не підлягає.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафних санкцій, а саме, пені у розмірі 4139,44 гривень, 818,99 гривень суми 3% річних, 348,04 гривень суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.6.2.2 спірного договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, з нього повинна стягуватися пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже суд, вирішуючи дане питання, перевіривши період нарахування штрафних санкцій, розмір штрафних санкцій відповідно до вищевказаного договору та норм чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення даної вимоги Позивача у повному обсязі.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру пені на 90% у зв'язку з незадовільним майновим станом, суд вважає дану вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягаю задоволенню, оскільки, дане твердження є недостатнім для обґрунтування даної вимоги та не підкріплено жодними нормами чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Отже, розглянувши клопотання Відповідача щодо зменшення розміру пені, суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, розмір нарахованих штрафних санкцій не є значним, та з матеріалів справи не вбачається виключності данного випадку.

Щодо клопотання Позивача про повернення судового збору у розмірі 1072,61 гривень, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ч.2 ст.7 вищезазначеного Закону передбачає, що у випадках, встановлених п.1 ч.1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, встановлених ч.1 цієї статті, - повністю.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши винну сторону, на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір" та керуючись ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір у розмірі 1609,50 гривень покладається на Відповідача, щодо іншої частини судового збору в розмірі 1072,61 гривень, то вона підлягає поверненню Позивачу.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Прийняти клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені на 90% відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, р/р №35227002000219 в УДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500, р/р № 26005124944001 в ПАТ "КБ"НАДРА" у м. Києві, МФО 380764) суму пені у розмірі 4139,44 гривень, суму 3% річних у розмірі 818,99 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 348,04 гривень та судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути сплачений судовий збір у розмірі 1072,61 гривень Публічному акціонерному товариству "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500, р/р № 26005124944001 в ПАТ "КБ"НАДРА" у м. Києві, МФО 380764).

Повне рішення складено 26 червня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/2424/12