Рішення № 25709942, 15.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/8079-2012 15.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

про стягнення 225,52 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Салтан В.В. - предст за довір

від відповідача Хромов М.М. (був присутнім в с.з. 11.07.2012 та 18.07.2012).

Рішення прийняте 15.08.2012, у зв'язку із оголошеними у судовому засіданні перервами з 11.07.2012 до 18.07.2012, з 18.07.2012 по 15.08.2012, на підставі ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 15.08.2012 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріс»(далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(надалі по тексту - відповідач) про стягнення 11 424,75 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012 порушено провадження у справі №5011-35/8079-2012, розгляд справи призначений на 11.07.2012.

В судовому засіданні 11.07.2012 представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 11.07.2012, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 18.07.2012.

У судовому засіданні 18.07.2012, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 15.08.2012.

У судовому засіданні 15.08.2012 представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 187,94 грн. -пені, 37,58 грн. -3% річних та судовий збір, оскільки сума основного боргу відповідачем сплачена.

У судовому засіданні 15.08.2012, з виходом в нарадчу кімнату оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Боріс» (надалі -Позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(надалі -Відповідач, замовник) було укладено договір №26/08/11-СК про медичне обслуговування застрахованих осіб (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору виконавець надає медичні послуги застрахованим особам відповідача, а замовник проводить оплату за надання таких послуг відповідно до умов даного Договору.

Згідно п.2.2.1 договору замовник зобов»язаний сплатити повну вартість послуг, наданих виконавцем застрахованим особам замовника на підставі виготовленого виконавцем рахунку.

Розрахунки між сторонами здійснюються за фактом надання медичних послуг у розрахунковому періоді, шляхом оплати виставлених виконавцем рахунків. Розрахунковими періодами є: період з 1 по 15 число місяц. та період з 16 числа по останній день місяця. Рахунок виставляється двічі на місяць: на 15 число місяця та на останній день місяця (п.4.1 договору).

До розрахунку додаються Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та Звіт про надання послуг з медичної допомоги, що містить детальний перелік наданих послуг, та їх вартість, застосовані витратні матеріали, а саме: найменування замовника, П.І.Б. Застрахованих осіб, номери страхових договорів (страхових карток), перелік наданих послуг, їх кількість та вартість. Рахунок, Акт та Звіт є обов»язковими документами, що складають повний пакет звітної документації виконавця. Рахунок разом з Актом та Звітом передається виконавцем замовнику під розпис уповноваженого співробітника замовника. Сторони беззаперечно погодили, що факт такого розпису у відповідному журналі виконавця буде визнаватись ними належним доказом факту передачі замовнику повного пакету звітної документації від виконавця та нового прейскуранту (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору замовник перевіряє виставлені рахунки і здійснює оплату протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повного пакету звітних документів, який перелічений в п.4.3 даного договору. При виникненні спірних питань замовник повинен здійснити оплату виставленого рахунку у тій сумі, що не оспорюється. Остаточні розрахунки за надані виконавцем послуги здійснюються протягом 2 (двох) робочих днів після врегулювання спірного питання.

На виконання умов Договору (п.п. 21.4, 4.1) позивачем було виставлено відповідачу рахунки №444 від 31.03.2012 на суму 6 919,10 грн.; №520 від 15.04.2012 на суму 2 224,74 грн.; №582 від 30.04.2012 на суму 2 774,05 грн.; №657 від 15.05.2012 на суму 2 200,44 грн.

Разом з розрахунками відповідачу було передано пакети звітної документації згідно Актів, копії яких додані до матеріалів справи. Дані акти отримані відповідачем, на підтвердження чого надані позивачем відповідні докази.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач рахунки не було оплачено у повному обсязі. Станом на 12.06.2012 у відповідача існує заборгованість в розмірі 11 199,23 грн.

Під час розгляду справи представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача лише пеню та 3% річних, оскільки сума заборгованості відповідачем була погашена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодекс України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони(замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що оплата за надані послуги здійснена відповідачем із пропуском строків, визначених договором, позивачем на підставі п.5.2 договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 187,94 грн. та відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 37,58 грн. -3% річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд вважає їх арифметично вірними.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 225,52 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченко,1; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, причал №4, ідентифікаційний код 33831166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»(02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; фактична адреса: 02140, м. Київ, пр. Бажана, 12-А, ідентифікаційний код 21522748) 187,94 грн. (сто вісімдесят сім гривень 94 коп.) - пені, 37,58 (тридцять сім гривень 58 коп.) - 3% річних, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Боріс»з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №ПП-19067 від 13.06.2012 в розмірі 31,50 грн.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.08.2012

Суддя М.Є. Літвінова