Ухвала суду № 25709759, 21.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

21.08.2012Справа №5002-11/2689-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Механізація будівництва», м.Севастополь,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер ЛТД», Бахчисарайський р-н, с.Теністе,

про стягнення 11228,03 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

Від позивача - не з`явився

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Механізація будівництва», м.Севастополь, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер ЛТД», Бахчисарайський р-н, с.Теністе, про стягнення 11228,03 грн.

Від позивача Публічного акціонерного товариства «Механізація будівництва», м.Севастополь надійшла заява про відмову від позову.

Суд приймає відмову від позову, оскільки підтримувати позовні вимоги, або відмовитися від їх підтримання, згідно ст. 22 ГПК України, є правом позивача.

При цьому необхідно зазначити, що мотиви відмови від позову згідно діючого законодавства не мають правового значення.

Окрім цього, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розв'язувати питання, якщо зацікавлена сторона не бажає їх розгляду.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д12/12) по аналогічному випадку, а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року "Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя" вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача, прийняти відмову від позову, та припинити провадження по справі по п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню відповідно до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Закриття та припинення провадження по справі по своїй суті є тотожними поняттями.

Згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) - виключено.

Більш того, згідно п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження по справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1609,50 грн. підлягає поверненню позивачу із бюджету.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.4 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову від позову.

2. Провадження по справі припинити.

3. Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні на ім`я Управління Державної казначейської служби України у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим), на користь Публічного акціонерного товариства «Механізація будівництва», (99053, м.Севастополь, Феолентовське шосе, 1, код 22288148) судовий збір в сумі 1609,50 грн., який сплачений платіжним дорученням № 799 від 06.08.2012 р.

Ухвала набирає законної чинності 21.08.2012

Суддя С.С. Потопальський