Рішення № 25709633, 16.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.12 р. Справа № 5006/9/99/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-Сіз», м. Макіївка, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства «Торезантрацит», м. Торез, Донецька область

про стягнення 42 080грн. 48коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Сегіда В.М. - за довіреністю №122 від 23.07.2012р.

від відповідача: Тимуршин А.К. - за довіреністю №1-04/01-1275 від 07.08.2012р.

У судових засіданнях на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувались перерви з 24.07.2012р. до 09.08.2012р. та з 09.08.2012р. до 16.08.2012р.

У судовому засіданні 16.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. №412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-Сіз», м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит», м. Торез, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. у розмірі 32 160грн., інфляційних втрат у розмірі 6 978грн. 72коп. та 3% річних у розмірі 2 941грн. 76коп., усього 42 080грн. 48коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт. Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії договору №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р.; калькуляції кошторисної вартості (додаток №1); актів здавання-приймання робіт №1 від 31.10.2008р., №2 від 30.11.2008р., №3 від 31.12.2008р., №4 від 31.01.2009р., №5 від 28.02.2009р., №6 від 31.03.2009р., №7 від 30.04.2009р., №8 від 31.05.2009р., №9 від 30.06.2009р., №10 від 31.07.2009р., №11 від 31.08.2009р., №12 від 30.09.2009р.; листів №049 від 13.05.2011р., №012 від 01.03.2012р. та акту звірки станом на 24.07.2012р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1-04/01-1237 від 23.07.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на сплив трирічного строку позовної давності щодо вимог про сплату заборгованості за рештою актів здавання-приймання робіт. При цьому, посилається на те, що роботи, які були прийняті відповідачем, мали сплачуватись за умовами договору у місячний строк після підписання відповідного акту

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні частково заперечував проти задоволення позовних вимог, наполягав на застосуванні строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Торезантрацит» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-Сіз» (далі - виконавець) був укладений договір №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати згідно з умовами договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, який знаходиться в експлуатації в системі АГК Орендного підприємства «Шахта імені Л.І. Лутугіна» Державного підприємства «Торезантрацит», а саме, роботи з:

- технічного обслуговування УПИ, КОПИ та блоків КОПІ;

- технічного обслуговування ПЕОМ: жорсткого диску, дисководів, принтеру та іншого;

- установки та адаптації нових версій програмного забезпечення ПЕОМ;

- перевірки справності та настройки (при необхідності) блоків ПФБ, 2КБ, 3КБ та БР (враховуючи наявний ЗИП);

- організації та проведення ремонтних робіт складних частин та вузлів комплексу (оплата ремонтів та необхідних для їх проведення комплектуючих виробляється окремо);

- організації та проведення один раз на місяць робіт планового поточного технічного обслуговування обладнання;

- організації та проведення один раз у квартал комплексних робіт по технічному обслуговування обладнання;

- організації робіт по усуненню виникнених несправностей у разі позапланових викликів персоналом шахти, відповідальним за експлуатацію комплексу КАГИ (начальник або механік ВТБ, а також уповноважені ними особи);

- інших видів робіт, проведення яких необхідно для забезпечення необхідних функціональних параметрів комплексу КАГИ.

Договір був укладений сторонами на один рік зі строком дії згідно з п.4.1 договору - з 01 жовтня 2008р. по 30 вересня 2009р.

Щомісячна вартість робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, як визначено п. 2.1 договору, складає 2 680грн., у т.ч. ПДВ 446грн. 67коп. Загальна сума договору згідно з п. 2.2 договору - 32 160грн., у т.ч. ПДВ 5 360грн.

Як передбачено п. 2.3 договору роботи вважаються виконаними при підписання сторонами щомісячних актів здавання-приймання робіт.

Оплата виконаних робіт, як домовились сторони в п. 2.4 договору, виконується замовником щомісячно на поточний рахунок виконавця по факту виконання робіт.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором з виконання робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. сторонами визнається та підтверджується підписаними сторонами без зауважень та скріпленими печатками підприємств актами здавання-приймання робіт:

№1 від 31.10.2008р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№2 від 30.11.2008р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№3 від 31.12.2008р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№4 від 31.01.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№5 від 28.02.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№6 від 31.03.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№7 від 30.04.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№8 від 31.05.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№9 від 30.06.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№10 від 31.07.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№11 від 31.08.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.;

№12 від 30.09.2009р. на суму 2 680грн., у т.ч. ПДВ - 446грн. 67коп.

Отже, судом встановлено, що акти здавання-приймання робіт підписувались сторонами щомісячно за фіксованою ціною, яка дорівнює 2 680грн. Загалом позивачем за договором №У-87008 від 18.09.2008р. були виконані роботи на загальну суму 32 160грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи станом на час розгляду справи вказані роботи за жоден місяць за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. відповідачем сплачені не були. Вказаний факт відповідачем визнається.

Вирішуючи даний спір про стягнення заборгованості за договором №У-87008 від 18.09.2008р. господарський суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №У-87008 від 18.09.2008р. є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду та договору про надання послуг, отже, згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України договірні відносини між сторонами врегульовано положеннями § 1 Глави 61 та Глава 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 854 Цивільного кодексу України, яка міститься в § 1 Глави 61, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Невиконання Державним підприємством «Торезантрацит» як замовником прийнятого на себе за договором обов'язку зі сплати повної вартості виконаних робіт за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. щомісячно на поточний рахунок виконавця по факту виконання робіт, як це передбачено п. 2.4 договору, призводить до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як визначено ст. 256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 261 Цивільного Кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.

Як передбачено ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначені наслідки спливу позовної давності. Так, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Невиконання відповідачем обов'язку зі сплати вартості виконаних робіт за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. у загальній сумі 32 160грн. впродовж граничного строку сплати, встановленого п.2.4 договору, а саме: протягом місяця після підписання відповідного акту здавання-приймання робіт на поточний рахунок виконавця по факту виконання робіт, призвело до порушення прав позивача як виконавця робіт після спливу цих граничних строків сплати.

Враховуючи, що аналіз договору №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. свідчить про відсутність домовленостей між уклавшими його сторонами про збільшення позовної давності за спірними правовідносинами, суд дійшов висновку про сплив встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності за вимогами щодо стягнення заборгованості за актами здавання-приймання робіт №1 від 31.10.2008р., №2 від 30.11.2008р., №3 від 31.12.2008р., №4 від 31.01.2009р., №5 від 28.02.2009р., №6 від 31.03.2009р., №7 від 30.04.2009р. та №8 від 31.05.2009р., у загальну розмірі 21 440грн. на час звернення позивача до суду (10.07.2012р.) за захистом свого порушеного права.

Матеріали справи також містять акт звірки станом на 24.07.2012р., в якому Державне підприємство «Торезантрацит» заборгованість у розмірі 21 440грн. за договором №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. вважає простроченою за строком позовної давності кредиторською заборгованістю, з чим позивач не погоджується.

Водночас, посилання позивача на відсутність правових підстав для застосування строків позовної давності з огляду на те, що договором не встановлений строк (термін) виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних та прийнятих робіт, отже, відповідач, на думку позивача, за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, яка була заявлена 26.05.2011р., не приймається судом до уваги, оскільки матеріали справи, які стосуються подальшої поведінки позивача, свідчить про те, що зміст правочину в частині строку оплати відповідачем робіт тлумачиться позивачем в ракурсі його визначеності, а саме: протягом наступного місяця після підписання акту за попередній місяць.

Так, в листах позивача №049 від 13.05.2012р. № 012 від 01.03.2012р., які були спрямовані відповідачеві, йдеться про наявність заборгованості за договором №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. і сумі 32 160 грн. Отже, строк виконання зобов'язань відповідача з оплати вартості робіт на час складання даних листів як вважає позивач є таким, що настав. Крім того, з довідок-розрахунків №1, №2 та розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, які надані до позовної заяви, вбачається, що позивач рахує періоди прострочення за кожним з актів здавання-приймання робіт, починаючи з останньої дати відповідного місяця. Таким чином, посилання позивача, надані в поясненнях №123 від 23.07.2012р., на те, що право позивача було порушено 02.06.2011р. та саме з цього дня почався перебіг строку позовної давності, спростовуються матеріалами справи.

На підставі наведеного, враховуючи, що за приписами ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, з огляду на наявність заяви відповідача стосовно застосування судом позовної давності та відсутність доведених позивачем поважних причин пропущення позовної давності за вказаними актами, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. включно у розмірі 21 440грн. такими, що задоволенню не підлягають, а позовні вимоги в частині стягнення з Державного підприємства «Торезантрацит», м. Торез, Донецька область, заборгованості за вказаним договором за період з червня 2009р. по вересень 2009р. включно у розмірі 10 720грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості за договором, позивачем також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6 978грн. 72коп. та 3% річних у розмірі 2 941грн. 76коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 266 Цивільного кодексу України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Тобто, вимога про сплату інфляційних втрат та 3% річних є додатковою вимогою та, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з заборгованості за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. включно у розмірі 21 440грн., правові підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за ці періоди відсутні.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за актами здавання-приймання робіт №9 від 30.06.2009р., №10 від 31.07.2009р., №11 від 31.08.2009р., №12 від 30.09.2009р. відповідно до п. 2.4 договору, судом з огляду на передбачену п. 2.4 договору щомісячну оплату робіт встановлено, що граничними строками оплати за вказаними актами є 31.07.2009р., 31.08.2009р, 30.09.2009р. та 31.10.2009р. відповідно.

Фактично інфляційні втрати за періоди з 01.08.2009р. по 01.06.2012р., з 01.09.2009р. по 01.06.2012р., з 01.10.2009р. по 01.06.2012р. та з 01.11.2009р. по 01.06.2012р. складають 1 932грн. 28коп., у зв'язку із чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 5 046грн. 44коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок 3% річних за актами здавання-приймання робіт №9 від 30.06.2009р., №10 від 31.07.2009р., №11 від 31.08.2009р., №12 від 30.09.2009р., враховуючи граничні строки оплати, вказані вище, суд зазначає, що фактично 3% річних за періоди з 01.08.2009р. по 01.06.2012р., з 01.09.2009р. по 01.06.2012р., з 01.10.2009р. по 01.06.2012р. та з 01.11.2009р. по 01.06.2012р. складають 872грн. 29коп., у зв'язку із чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2 069грн. 47коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 256, 257, 259, 261, 266, 267, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 854, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, буд. 88, ідентифікаційний код 32366906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-Сіз» (86108, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, буд. 60, ідентифікаційний код 32087543) заборгованість за договором №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. за період з червня 2009р. по вересень 2009р. у розмірі 10 720грн., інфляційні втрати у розмірі 1 932грн. 28коп. та 3% річних у розмірі 872грн. 29коп., усього 13 524грн. 57коп.

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-Сіз», м. Макіївка, Донецька область, в частині стягнення з Державного підприємства «Торезантрацит», м. Торез, Донецька область, заборгованості за договором №У-87008 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ від 18.09.2008р. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. у розмірі 21 440грн., інфляційних втрат у розмірі 5 046грн. 44коп. та 3% річних у розмірі 2 069грн. 47коп., усього 28 555грн. 91коп.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, буд. 88, ідентифікаційний код 32366906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-Сіз» (86180, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, буд. 60, ідентифікаційний код 32087543) витрати по сплаті судового збору у розмірі 517грн. 29коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 16.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.08.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.