Рішення № 25709471, 16.08.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р. Справа № 5010/637/2012-П-14/35

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В. І.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора

вул.Васіліянок,48, м. Івано-Франківськ, 76019

в інтересах держави в особі Стопчатівської сільської ради

Косівського району Івано-Франківської області

(фонду охорони навколишнього природного середовища),

вул.Центральна,46, с.Стопчати, Косвського р-ну,

Івано-Франківської обл., 78620

до відповідача: Косівського районного підприємства "Райагроліс"

вул.30років Перемоги,1, с.Пістинь, Косівський район,

Івано-Франківська обл.,78633

про стягнення 56 345,80грн. шкоди завданої лісовим ресурсам

за участю представників сторін:

від позивача: Маланчук В.М.- прокурор, (посвідчення № 83 від 12.06.12р.);

від позивача Стопчатівської сільської ради: не з"явилися;

від відповідача: Юсипчук О.І. (довіреність № 176 від 06.08.12р.);

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Івано-Франківським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Стопчатівської сільської ради Косовського району Івано-Франківської області (фонду охорони навколишнього природного середовища) до відповідача Косівського районного підприємства "Райагроліс" про стягнення 56 345,80грн. шкоди завданої лісовим ресурсам.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у запереченні проти позову (вх. №5019/2012-свх від 30.07.12).

Ухвалою суду від 09.08.12 продовжено строк вирішення спору (клопотання прокурора від 09.08.12).

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області 24.04.2012 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території лісового фонду Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс", про що складено акт.

З акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 24.04.2012 вбачається, що перевіркою виявлено незаконні порубки 15 дерев на території обходу №3 кварталу №8 виділі №41 Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс".

Суть правопорушення природоохоронного законодавства, що зафіксовано у акті, полягає в наступному. Під час перевірки у даному виділі виявлено 15 пнів незаконно зрубаних дерев різних порід (сироростучих дерев дуба, ялини, черешні). В результаті проведеної перевірки у кварталі №8, вид 41 Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс" обліковано незаконно зрубаних 15 дерев різних порід загальним об"ємом

15,45 м3. Більше того, на верхньому зрізі 15-ти пнях незаконно зрубаних дерев відмічено наявні чіткі відбитки контрольних тавр Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс".

Державним інспектором з охорони навколишнього природно середовища в Івано-Франківській області проведено розрахунок шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки на території Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс". Згідно розрахунку розмір школи становить 56 345,80грн. Даний розрахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 "Про затвердження та для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Розрахунок шкоди знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.

Позивач в засіданні суду зазначив, що постійним лісокористувачем зазначеної ділянки лісу є Косівське районне підприємстві «Райагроліс», яке допустило самовільну порубку закріплених лісів, яку своєчасно не було виявлено.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність вини підприємства у незаконних рубках, що відбулись на території Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс". При цьому вказує на зловживання майстром лісу Ковальським О.М. своїм службовим становищем, який і вчинив незаконну рубку дерев.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Приписами ст.37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством права, включаючи звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст.1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У відповідності до вимог ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов"язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Статтею 89 Лісового кодексу України встановлено, що охорону і захист лісів здійснює лісова охорона постійних користувачів.

Згідно положень ст. 90 вищезазначеного Кодексу основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до п.6.1.2 Роз'яснення ВАСУ №02-5/744 від 27.06.01 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України покладено на постійних лісокористувачів.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, лісова ділянка у кварталі №8, вид 41 Нижньо-Березівського лісництва входить до складу Косівського РП "Райагроліс". Отже, у відповідності до визначень Лісового кодексу відповідач є постійним лісокористувачем зазначеної ділянки.

У відповідності до ст. 107 Лісового кодексу України, визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов"язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Факт здійснення незаконної рубки підтверджується актом від 24.04.12. Відповідачем не було подано жодних доказів, які б спростовували факти, викладені у акті. Як з'ясовано в судовому засіданні, даний акт відповідачем не оскаржувався.

Відповідно до п.6.1 Роз'яснення ВАСУ №02-5/744 від 27.06.01 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної лісопорушеннями, господарським судам слід враховувати, що розмір такої шкоди має обчислюватися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.96 №1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству". Слід зазначити, що дана Постанова КМУ втратила чинність і на даний час діє нова Постанова КМУ №665 від 23.07.08 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

У відповідності до останньої позивачем правомірно здійснено розрахунок шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки 15 дерев на території обходу №3 кварталу №8 виділі №41 Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс" на суму

56 345,80 грн.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища»для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природнього середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республік Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища за місце заподіяння екологічної шкоди в результаті здійснення господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 68 вказаного вище закону зобов'язано підприємства, установи, організації та громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природної середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає правомірним та обгрунтованим звернення Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Стопчатівської сільської ради Косовського району Івано-Франківської області до суду з позовом про стягнення 56 345,80грн. шкоди завданої лісовим ресурсам.

Сума збитків у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством підлягає стягненню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища (за місцем заподіяння шкоди), якою в даному випадку є Стопчатівська сільська рада Косівського району.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, встановивши дійсні обставини справи, на підставі норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.121,124 Конституції України, ст.20,36 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.1,19,89,90,107 Лісового кодексу України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.33,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Стопчатівської сільської ради Косовського району Івано-Франківської області (фонду охорони навколишнього природного середовища) до відповідача Косівського районного підприємства "Райагроліс" про стягнення 56 345,80грн. шкоди завданої лісовим ресурсам - задоволити.

Стягнути з Косівського районного підприємства "Райагроліс", вул.30років Перемоги,1, с.Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська обл. (код ЄДРПОУ 13658480) на користь Стопчатівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (вул.Центральна,46, с.Стопчати, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. (р/р 33112331700301, код ЄДРПОУ 38026046, МФО 836014 ГУДКСУ в Івано-Франківській області, одержувач - УДКСУ в Косівському районі) 56 345,80грн. (п"ятдесят шість тисяч триста сорок п"ять грн. 80 коп.) шкоди завданої лісовим ресурсам.

Видати наказ.

Стягнути з Косівського районного підприємства "Райагроліс", вул.30років Перемоги,1, с.Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська обл. (код ЄДРПОУ 13658480) в дохід Державного бюджету України 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.08.12.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 22.08.12