Ухвала суду № 25709147, 16.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року справа №2а/0570/3951/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Солодько О.І.,

з участю представника позивача Кондратенка О.В.,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2012 року у справі № 2а/0570/3951/2012 за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, і

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2012 року задоволений позов Донецького міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, а саме, стягнуто з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37176002002327 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 25671511) кошти, виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 8 609,35 грн. (вісім тисяч шістсот дев'ять гривень 35 коп.).

Відповідачем на постанову суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважала, що суд дійшов помилкового висновку, що вона перебувала в трудових правовідносинах, оскільки вона здійснювала страхову діяльність.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, у задоволені позову відмовити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20 листопада 2000 року, ОСОБА_5 перебувала на обліку в Донецькому центрі зайнятості (Кіровсько-Петровська міжрайонна філія) як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 18 листопада 2010 року до 5 грудня 2011 року (арк. справи 5).

Відповідачем, ОСОБА_4, 18 листопада 2010 року позивачу подана заява про надання статусу безробітної, відповідно до якої відповідач зобов'язалась надавати інформацію, яка впливає на виплату матеріального забезпечення (арк. справи 6).

З метою перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Донецьким міським центром зайнятості за наслідками здійснення обміну інформацією з Державною податковою адміністрацією України встановлено, що ОСОБА_4 під час перебування на обліку у центрі зайнятості отримувала дохід від Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», за укладеним договором доручення, про що складено 14 листопада 2011 року акт №1149 (арк. справи 7).

Факт укладення відповідачем договору доручення з Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» підтверджується його копією, що міститься у матеріалах справи (договір № 0037/11/08-ДОФ від 4 січня 2010 року) та додатковим договором № 6 від 01 січня 2011 року, укладеним між відповідачем та вказаним товариством (арк. справи 8-11).

Згідно пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору повірений (ОСОБА_4), який є страховим агентом, зобов'язується від імені та за дорученням довірителя (Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») виконувати частину його трудової діяльності, у свою чергу довіритель зобов'язується сплачувати повіреному винагороду за виконання ним вищезазначених дій на умовах цього договору.

З отриманої інформації від Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби України ОСОБА_4 під час перебування на обліку у центрі зайнятості отримувала дохід від Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» з 11.11.2010 року до 05.11.2011 року (арк. справи 67-68).

Сума виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_4 в період перебування її на обліку у центрі зайнятості складає 8 609,35 грн., що підтверджується довідкою Донецького міського центру зайнятості (арк. справи 13).

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803-XII (далі Закон № 803) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону №803 покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку безробітними, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Підпунктом 2.1 п. 2 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року передбачено, що застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, фізичним особам - підприємцям, особам, які забезпечують себе роботою самостійно, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу.

Підпунктом 5.5 пункту 5 вказаного Порядку визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Встановлено, що відповідач під час постановки на облік у центр зайнятості не повідомила про те, що нею укладений договір доручення, який на момент постановки на облік був чинним, а також про отримання доходу від ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» під час перебування на обліку у центрі зайнятості, тобто відповідач не повідомила центр зайнятості про обставини, які впливають на призначення та виплату допомоги по безробіттю.

Відповідачу листом № 576 від 22 грудня 2011 року пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, проте добровільно отримана допомога по безробіттю відповідачем не сплачена (арк. справи 14-15).

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Письмовими доказами у справі спростовуються доводи апелянта про те, що судом не встановлено, що вона отримувала дохід під час перебування на обліку у центрі зайнятості, оскільки в постанові суду вказано, що отримання відповідачем доходу від ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» підтверджене довідкою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби України (арк. справи 87, 88).

Доводи апелянта про пропущення позивачем строку звернення до суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки за матеріалами даної справи позивачу стало відомо про необґрунтованість виплати відповідачу матеріального забезпечення з моменту складення акту №1149, тобто 14 листопада 2011 року, позивач звернувся до суду 02.04.2012 року, тобто у межах шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України. Крім того відповідач до 16.11.2011 року отримувала допомогу по безробіттю.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, достеменно знаючи про необхідність повідомлення позивача про отримання будь-якого доходу приховала від позивача відомості про обставини, що впливають на умови призначення та виплати матеріального забезпечення і суд першої інстанції правильно вирішив про обґрунтованість та законність вимог Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про стягнення з відповідача коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, у розмірі 8 609,35 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 21 серпня 2012 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2012 року у справі № 2а/0570/3951/2012 за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів - з дня складення у повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова