Рішення № 25707284, 22.08.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/9354/2012

Провадження №2/2515/1442/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Мороз К.В.

при секретарі Шестак К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, в якій просить стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку та компенсацію за невикористану відпустку по день фактичного розрахунку; стягнути у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.; стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу. Мотивуючи свої вимоги тим, що згідно наказу № 95-к від 25.05.2010 року вона була прийнята на роботу в ТОВ «Ватес» на посаду продавця магазину, який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 33. Наказом № 237-к від 22.06.2012 року її було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Даний наказ та причину звільнення позивачка вважає незаконними, оскільки посилання на згоду про звільнення є неправдивими. Директор товариства Ковтун О.Ф. запропонував всім працівникам магазину написати заяви про звільнення за згодою сторін з причини закриття магазину. На той момент позивачка була змушена написати заяву про звільнення, незважаючи на те, що бажання звільнитися в неї не було, оскільки дана робота була основним джерелом існування. В зв'язку зі звільненням відповідач має заборгованість перед позивачем по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку за період з 01.05.2012 року по день звільнення близько 4000 грн., точну суму вказати не може, оскільки відповідач відмовився видати довідку про заборгованість. Крім цього, своїми незаконними діями відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду. В зв'язку з переживаннями через позбавлення права працювати, одержувати заробітну плату та відсутність засобів для існування у позивача погіршився стан здоров'я, для відновлення нормальної життєдіяльності позивачу необхідні чималі додаткові зусилля, заподіяну моральну шкоду оцінює в сумі 5000 грн..

14.08.2012 року позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з ТОВ «Ватес» на її користь заборгованість по заробітній платі з 01.05.2012 по 22.06.2012 року та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3429,25 грн.; стягнути з ТОВ «Ватес» на її користь середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку (згідно графіку 7х7) 31 день * 41,5 грн. = 1272,55 грн. (на день судового засідання); стягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

В судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена. Позивачем подана заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлено у відповідності до ст. ст. 74, 76 ЦПК України, про що свідчить зворотне поштове повідомлення в матеріалах справи. Про причини неявки не повідомлено. Керуючись ч. 4 ст. 169, ст. ст. 224-226 ЦПК України суд ухвалив судове засідання провести у відсутності відповідача в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 95-к від 25.05.2010 року позивач була прийнята на роботу до ТОВ «Ватес» на посаду продавця та згідно наказу № 237-к від 22.06.2012 р. була звільнена за згодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.3).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно довідки ТОВ «Ватес» станом на 06.08.2012 року заборгованість перед позивачем по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку становить 3429 грн. 25 коп. (а.с.20), тому з ТОВ «Ватес» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по невиплаченій заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 3429 грн. 25 коп.

Крім того, відповідач порушив право позивача щодо строків розрахунку при звільненні, що передбачено ст. 116 КЗпП України, тому відповідно до ст. 117 КЗпП України та враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.06.2012 року по день розгляду справи в суді.

Визначаючи розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує середньоденну заробітну плату позивача, відповідно до довідки виданої ТОВ «Ватес» за вих. № 527 від 15.08.2012 року (66 грн. 42 коп. (а.с.28)), період часу затримки розрахунку (31 робочий день), розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і межі заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата в сумі 1272 грн. 55 коп..

Позивачем пред'явлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, які на думку суду не знайшли свого підтвердження, оскільки належним чином не доведено завдання моральної шкоди відповідачем, не зазначено з яких міркувань позивач виходила, визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, тому вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають. Також слід відмовити в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки суду не надано належних доказів про проведення оплати на правову допомогу.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 3429 (три тисячі чотириста двадцять дев'ять) гривень 25 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» на користь ОСОБА_1 розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1272 (одну тисячу двісті сімдесят дві) гривні 55 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на користь УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова може бути подано позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова К.В. Мороз