Вирок № 25707260, 23.07.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2012 Справа №1-392/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Мельник М.І., Зінь І.І.

прокурора Гульовської О.Г.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, працюючого у ПП ОСОБА_4 продавцем, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-30.05.2011 року Тернопільським міськрайонним судом за ст.198 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на термін 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, 28 листопада 2010 року о 18 годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, а також знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон торгової марки X 2», під приводом того, що хоче послухати музику. Однак, наміру повернути в подальшому вказаний мобільний телефон підсудний не мав. Отримавши від ОСОБА_5 мобільний телефон торгової марки X 2», вартістю 1035 грн. 64 коп., із карткою стільникового оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 15 гривень, карткою пам»яті об»ємом 2 Гб, вартістю 100 гривень, провідну гарнітуру », вартістю 100 гривень в шкіряному чохлі, вартістю 80 гривень, підсудний ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 1355 грн. 64 коп.

Крім цього, підсудний ОСОБА_3, 28 листопада 2010 року о 18 годині, перебуваючи в АДРЕСА_2, а також знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, у присутності потерпілого ОСОБА_5, розуміючи, що останній не усвідомлює факту протиправного вилучення його майна, таємно з корисливих мотивів, викрав куртку торгової марки », що належить ОСОБА_5, вартістю 150 гривень. З викраденим майном підсудний ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 150 гривень.

Також, підсудний ОСОБА_3, 01 грудня 2010 року о 21 годині, перебуваючи в АДРЕСА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, а також, що він не буде помічений сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгової марки С 3010», вартістю 538,81 гривень з карткою стільникового оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень. З викраденим майном підсудний ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 шкоду на загальну суму 563, 81 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та пояснив, що 28 листопада 2010 року о 15 годині поблизу магазину «Прогрес»в м. Тернополі зустрів свого знайомого ОСОБА_5, з яким вжив алкогольні напої. Після цього він запропонував ОСОБА_5 піти в гості до ОСОБА_8, в якого у той день був день народження, що проживає по АДРЕСА_2. Приїхавши до ОСОБА_8 на квартиру о 18 годині цього ж дня, останній запропонував разом із ним відсвяткувати його день народження і вони розпочали розпивати алкогольні напої. Під час вживання алкоголю він побачив у ОСОБА_5 новий мобільний телефон, на якому потерпілий слухав музику через навушники. У той час у нього виник намір заволодіти телефоном ОСОБА_5 з метою його подальшого продажу, оскільки на той час у нього не було грошей. З цією метою він підійшов до ОСОБА_5 та попросив у нього телефон, пояснюючи, що хоче послухати музику. Після чого ОСОБА_5 передав йому телефон разом із навушниками. З даним телефоном він ходив по кімнаті і в той час у нього виник намір заволодіти курткою ОСОБА_5, оскільки вона була тепліша чим його. Далі він підійшов до м'якого крісла, на якому лежала синя куртка ОСОБА_5, одягнув її і вийшов із квартири ОСОБА_8 Дану куртку він залишив собі, оскільки вона була теплою, а мобільний телефон він продав у комісійному магазині, що по вул. Київській в м. Тернополі своєму знайомому ОСОБА_9 за 520 гривень. Крім цього, 01 грудня 2010 року близько 21 години він прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_8, який проживає по АДРЕСА_2. Коли він зайшов до нього у квартиру, то запропонував випити алкогольні напої. Для цього вони пішли в магазин, де придбали 1 літр горілки. Після цього вони повернулись у квартиру ОСОБА_8, де почали вживати горілку. Через деякий час ОСОБА_8 повідомив, що хоче спати і приліг на ліжку. В цей час він побачив біля потерпілого на ліжку мобільний телефон торгової марки «Samsung С3010», який вирішив викрасти. Для цього він підійшов до ліжка, на якому лежав ОСОБА_8 та викрав мобільний телефон останнього, що знаходився біля подушки, на якій лежав потерпілий. Потім він вийшов із квартири ОСОБА_8 та пішов на вул.В.Великого, де біля ринку продав викрадений ним телефон невідомому таксисту за 350 гривень.

Підсудний ОСОБА_3 розкаюється, просить суд суворо його не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочинів, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння підсудним зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів та вважає, що його дії кваліфіковано вірно:

за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу винного, те що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, позицію потерпілого, який просить суворо не карати підсудного та не позбавляти його волі, а також обставини, які пом'якшують покарання, зокрема те, що він визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдану шкоду, виключно позитивно характеризується по місцю проживання та за останнім місцем праці. До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення за ч.2 ст.185 у виді арешту, за ч.2 ст.190 у виді штрафу.

Разом з тим, виходячи з того, що ОСОБА_3 вчинив злочини передбачені ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, до постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2011 року, за яким ОСОБА_3 засуджено за ст.198 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено такі обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, суд вважає, що на підставі ч.4 ст. 70 КК України, дані вироки, щодо нього, слід виконувати самостійно. Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3, до набрання вироку законної сили, залишити попередній -взяття під варту.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, а саме, з 29 травня 2012 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 2300 грн. - залишити без розгляду, у зв'язку із відшкодуванням підсудним завданої шкоди в судовому засіданні, що підтверджується поштовим переказом №7875 від 23 липня 2012 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 на суму 500 грн. -залишити без розгляду, у зв'язку із відшкодуванням підсудним завданої шкоди в судовому засіданні, що підтверджується поштовим переказом №7874 від 23 липня 2012 року.

По справі є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-34/11 від 19 січня 2011 року в розмірі 60,48 грн., товарознавчої експертизи №6-35/11 від 24 січня 2011 року в розмірі 60,48 грн., всього на загальну суму 120,96 грн. (сто двадцять гривень дев'яносто шість копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази: куртка чоловіча «Nike», яка знаходиться на зберіганні потерпілого ОСОБА_5 -залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту;

- за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, вважати ОСОБА_3 засудженим до покарання у виді 03 (трьох) місяців арешту та за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2011 року, засудженим за ст.198 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено такі обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, які виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 29 травня 2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, залишити попередній -взяття під варту.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 2300 грн. - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 на суму 500 грн. -залишити без розгляду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-34/11 від 19 січня 2011 року в розмірі 60,48 грн., товарознавчої експертизи №6-35/11 від 24 січня 2011 року в розмірі 60,48 грн., всього на загальну суму 120,96 грн. (сто двадцять гривень дев'яносто шість копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463).

Речові докази: куртка чоловіча «Nike», яка знаходиться на зберіганні потерпілого ОСОБА_5 -залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий В. Є. Ломакін