Рішення № 25697178, 14.08.2012, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0809/2165/2012

Провадження № 2/0809/750/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Сінєльніка Р.В., при секретарі: Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк»до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ТОВ «Велес»про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2010 року ПАТ «МетаБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотечного договору будинок АДРЕСА_1 з метою задоволення вимог щодо заборгованості перед банком фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ТОВ «Велес»на загальну суму 6 859 767,90грн., а також просили виселити мешканців житлового будинку.

25.03.2010р. уточнили позовні вимоги (т.1 а.с.92-93) та просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №07-02/1152-К від 22.10.2002р. в розмірі 459 971,05грн. (яка складається із 22 222,18грн. прострочених процентів, 315 000,грн. простроченого кредиту, 8 088,87грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 114 660грн. пені за несвоєчасне погашення кадету) та за кредитним договором №07-02/1171-К від 22.11.2002р. в розмірі 5 973 590,24грн. (яка складається із 1311490,61грн. прострочених процентів, 2 212 794,66грн. простроченого кредиту, 1 077 372,28грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 1 371 932,69грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту) звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі договору застави №07-02/1152-П/З від 22.10.2002р. та договору застави №07-02/1171-МП/К від 22.11.2002р. на житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Першою Запорізькою нотаріальною конторою від 04.06.1991р., встановивши вартість предмета іпотеки в розмірі не менше його ринкової вартості, шляхом продажу з укладанням від імені іпотекодавця (ОСОБА_1) договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, а також наданням ПАТ «МетаБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, просили виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнений позов на підставах, які викладені в позовній заяві та пояснили, що заборгованість на даний час не сплачена.

Представник відповідача з позовними вимогами не був згоден, пояснив, що він не згоден із сумою заборгованості та заборгованість була вже стягнута з підприємства «Велес», окрім того сплив термін позовної давності для стягнення пені, надали суду заяву від 23.04.2012р. про застосування позовної давності. Треті особи в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.10.2002р. Акціонерний банк «Металург», правонаступником якого стало відкрите акціонерне товариство «МетаБанк»(після зміни найменування - публічне акціонерне товариство «МетаБанк»та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали кредитний договір №07-02/1152-К, згідно з яким останньому було відкрито кредитну лінію (ліміт кредитування) у розмірі 200 000 грн. строком до 08.10.2003р. включно, (а.с.5-9).

Додатковою угодою №1 від 30.05.2003р. до цього кредитного договору ліміт кредитування було збільшено до 273 000 грн., додатковою угодою №15 від 12.11.2004р. ліміт кредитування було зменшено до 250 000 грн., додатковою угодою №18 від 25.02.2005р. ліміт кредитування було збільшено до 315 000 грн., додатковою угодою №27 від 15.11.2006р. строк, на який відкрито кредитну лінію (ліміт кредитування) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, було продовжено по 15.01.2007р. включно (а.с.10-13).

Видача фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 кредитів за відкритою кредитною лінією підтверджується копіями розпоряджень на встановлення ліміту кредитування від 22.10.2002р., 30.05.2003р., 12.11.2004р. та 25.02.2005р. (а.с.14-17).

Згідно з п.п.,п.п.3.1.2, 3.1.3 п.3.1, п.4.2-4.6 кредитного договору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснити повне погашення отриманих кредитів, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами та передбачені кредитним договором комісії у порядку та розмірах, встановлених кредитним договором.

22.11.2002 р. Акціонерний банк «Металург», правонаступником якого стало відкрите акціонерне товариство «МетаБанк»(після зміни найменування - публічне акціонерне товариство «МетаБанк»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес», в особі директора ОСОБА_2, укладено кредитний договір №07-02/1171-К, згідно з яким останньому було відкрито кредитну лінію (ліміт кредитування) у розмірі до 3 100 000 грн. на строк до 18.08.2004р. включно (а.с.18-21).

Додатковою угодою №24 від 15.11.2006р. до цього кредитного договору, строк, на який відкрито кредитну лінію (ліміт кредитування) ТОВ «Велес»продовжено до 15.01.2007р. включно.

Видача ТОВ «Велес»кредитних коштів за відкритою кредитною лінією підтверджується копією розпорядження на встановлення ліміту кредитування від 22.11.2002р. (а.с.22).

Згідно з п.п.,п.п.3.1.2, 3.1.3, п.3.1, п.4.2-4.6 цього кредитного договору ТОВ «Велес»взяло на себе зобов'язання своєчасно здійснити повне погашення отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами та передбачені кредитним договором комісії у порядку та розмірах, встановлених кредитним договором.

У забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором №07-02/1152-К та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»за Кредитним договором №07-02/1171-К між банком та ОСОБА_1, як фізичною особою, укладено договір застави №07-02/1152-П/З від 22.10.2002р. та договір застави №07-02/1171-МП/К від 22.11.2002р. відповідно.

Згідно з цими договорами застави предметом застави (іпотеки) є належний ОСОБА_1 на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1

Згідно з п.1.1 договорів застави, заставою забезпечується виконання відповідачем всіх його зобов'язань як майнового поручителя фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором №07-02/1152-К та зобов'язань ТОВ «Велес»за кредитним договором №07-02/1171-К відповідно, включаючи зобов'язання повернути суму наданого кредиту, сплатити відсотки за кредитом, суми комісій, неустойки, будь-яких інших

платежів, передбачених вищевказаними кредитними договорами, а також відшкодувати у повному обсязі нанесені збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням цих кредитних договорів.

Відповідно до договору №3 від 09.08.2005р. про внесення змін до нотаріально посвідченого договору застави №07-02/1152-П/З від 22.10.2002р., розділ 4 Договору викладено в новій редакції, а саме згідно п.п.4.2 заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави шляхом реєстрації за собою права власності на предмет застави (т.2 а.с.8).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором №07-02/1152-К як позичальник не виконав, погашення кредиту і сплату відсотків за користування кредитними коштами не здійснив, внаслідок чого його заборгованість станом на 04.04.2011 р. складає 459 971,05грн., у тому числі - заборгованість за кредитом -315 000грн., заборгованість за відсотками 22 222,18грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 114 660грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 8 088,87грн., що підтверджується розрахунком (т.2, а.с.18).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес»зобов'язання за кредитним договором №07-02/1171-К як позичальник також не виконало, погашення кредиту і сплату відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі не здійснило, внаслідок чого його заборгованість станом на 04.04.2010 р. складає 5 973 590,24грн., у тому числі заборгованість за кредитом 2 212 794,66грн., заборгованість за відсотками 1311490,61грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 1 371932,69грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1 077 372,28грн., що підтверджується розрахунком (т.2, а.с. 17).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, але фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес»заборгованість за кредитними договорами не сплатили.

На підставі п.1.1 договорів застави ОСОБА_1 як майновий поручитель несе перед банком відповідальність за невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес»своїх зобов'язань за кредитними договорами відповідно.

На підставі ст.ст.572, 589, ч.ч.і, 2 ст.590 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,3 ст.ЗЗ Закону України «Про іпотеку», ч.ч.і, 6 ст.20 Закону України «Про заставу», п.4.1 та п.4.1 договору застави, за порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес»своїх зобов'язань за кредитними договорами, за якими відповідач є майновим поручителем, позивач вправі задовольнити свої вимоги за кожним із основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. Порядок продажу предмета іпотеки визначений ст.38 цього ж Закону. Згідно ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки може бути встановлена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно експертної оцінки, проведеною ТОВ «Укрспецекспетиза», вартість житлового будинку АДРЕСА_1 складає 297 734грн. (т.1 а.с.173-211). При цьому відповідач проти зазначеної оцінки не заперечував та клопотань про проведення повторної оцінки станом на сьогоднішній день не заявляв.

Згідно положень Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ст.12 Закону). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст.33 Закону).

Зазначені положення статей Закону України «Про іпотеку», також закріплені в ст.ст.589-590 Цивільного кодексу України. Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду також передбачена іпотечними договорами.

Суд, аналізуючи і оцінюючи докази по справі, приходить до висновку, що вони достовірні, допустимі, повністю підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотечного договору.

Заявлені при цьому вимоги про виселення із зняттям з реєстраційного обліку відповідача та інших мешканців будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом. Як передбачено ст.39 Закону України „Про іпотеку", на яку позивач посилається в обґрунтування вимог про виселення та зняття з реєстрації, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 40 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Встановлений ч.2 ст. 40 Закону України „Про іпотеку" порядок виселення мешканців передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи

житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Доказів того, що відповідачу направлялася письмова вимога про звільнення будинку, позивач суду не надав. Таким чином, оскільки дотримання встановленої законом процедури виселення мешканців спірного будинку, позивачем не доведено, то за вказаних обставин підстави для задоволенні вимог його вимог про виселення зі зняттям з реєстраційного обліку відсутні. З урахуванням цих же обставин суд вважає незаконними вимоги позивача щодо передачі йому в управління предмета іпотеки на період до його реалізації, тим більше що згідно ч.1 абз.3 ст.39 Закону України «Про іпотеку»заходи по збереженню або передача предмета іпотеки в управління застосовуються, якщо вони необхідні, але докази такої необхідності позивач суду не надав.

Не засновані на законі також вимоги позивача про стягнення пені за кредитними договорами, оскільки згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. З матеріалів справи вбачається, що пеня за кредитним договором від 22.10.2002р. утворилась у період з 17.01.2007р. по 17.07.2007р., а за кредитним договором від 22.11.2002р. утворилась у період з 17.01.2007р. по 22.11.2007р. Позов же був пред'явлений тільки у січні 2010 року. В порядку ст.267 ЦК України представник відповідача надав суду заяву від 23.04.2012р. про застосування позовної давності. Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд також зазначає, що норми цивільного законодавства та норми Закону України «Про іпотеку»не містять заборони стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки з метою виконання зобов'язань по двом кредитним договорам, тим більше що загальна вартість заставленого майна не перевищує розмір нарахованої позивачем заборгованості по кредитним договорам.

В ході розгляду справи судом неодноразово було запропоновано сторонам надати докази погашення кредитних зобов'язань, однак з боку позивача та відповідача зазначені докази надані не були. Сторонами не заявлялись клопотання стосовно витребування доказів по стягненню грошових коштів за попередніми судовими рішеннями, в тому числі тими, які знаходяться на виконанні (т.1 а.с.114). Тоді як згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сплата судового збору в сумі 1700 гривен та витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривен підтверджена документально (т.1 а.с.1,2), тому в силу ст.88 ЦПК України зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.509, 526, 623-625, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку»та керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ «МетаБанк»- задовольнити частково.

З метою задоволення вимог ПАТ «Метабанк»до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та погашення заборгованості, яка станом на 14.08.2012р. за кредитним договором № 07-02/1152-К від 22.10.2002р. складає 337222 гривен 18 коп, в т.ч.: заборгованість за кредитом - 315000 грн., заборгованість за відсотками - 22222 гривен 18 коп., а також з метою задоволення вимог ПАТ «Метабанк»до ТОВ «Велес»та погашення заборгованості, яка станом на 14.08.2012р. за кредитним договором № 07-

02/1171-К від 22.11.2002р. складає 3950491 гривен 88 коп, в т.ч.: заборгованість за кредитом - 2212794 гривен 66 коп., заборгованість за відсотками - 1737697 гривен 22 коп., а всього заборгованість за вказаними кредитними договорами на загальну суму 4287714 гривен 93 коп. - звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) (на підставі договору застави № 07-02/1152-П/З від 22.10.2002р. та договору застави № 07-02/1171-МП/К від 22.11.2002р.) - житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного предмету застави (іпотеки) ПАТ «МетаБанк»(69006 м.Запоріжжя, просп..Металургів, 30; рахунок № 29092648740 в АТ «МетаБанк», МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496061) шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», з укладанням від імені іпотекодавця (ОСОБА_1) договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, а також наданням ПАТ «МетаБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною реалізації предмету застави (іпотеки) в розмірі 297734 гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МетаБанк»(69006 м.Запоріжжя, просп.Металургів, 30; рахунок № 29092648740 в АТ «МетаБанк», МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496061) витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривен та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривен.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2012 рок

Суддя Р.В. Сінєльнік