Справа № 1329/3212/12
2/1329/1181/2012р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.08.2012 р.м. Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Романюка В.Ф.,
при секретарі Мартинюк-Лобанової О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації, третьої особи голови Яворівської районної державної адміністрації Романюка М.С., про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, невиплаченої допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористану додаткову відпустку, -
В С Т А Н О В И В:
гр.ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача в її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 945, 45 грн., та допомогу для оздоровлення у розмірі 1094 грн., грошову компенсацію за невикористані нею 9 календарних днів додаткової відпустки за період роботи з 15.09.2011 року до 25.04.2012 року в розмірі 481, 95 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 15 вересня 1998 року до 25 квітня 2012 року вона працювала в Яворівській районні державній адміністрації та мала статус державного службовця. Згідно з розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації № 76 к від 25 квітня 2012 року була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України - за угодою сторін. У день її звільнення відповідач не виплатив їй заробітну плату з усіма належними їй виплатами в сумі 2 521,40 грн.
На розгляд справи позивач ОСОБА_1 не з'явилася, від представника позивача поступила заява про розгляд справи у їх відсутності. Від представника позивача також поступила заява від 06.08.2012 р. про зменшення позовних вимог, в якій вона посилається на те, що 24 липня 2012 року Яворівська районна державна адміністрація перерахувала на картковий рахунок позивача невиплачену їй при звільненні суму допомоги на оздоровлення у розмірі 1 094 грн. Відповідач також виплатив позивачу за період з 07.09.2006 року до 25.04.2012 року грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період роботи з 15.07.2011 року до 25.04.2012 року в повному обсязі (481,95 грн.)
Тому, позивач в заяві про зменшення позовних вимог від 06.08.2012 р. просить стягнути з відповідача в його користь тільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 945,45 грн.
Представник відповідача, який про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений судовою повісткою під розписку, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі матеріалів. Відповідач подав в матеріали справи заперечення в якому посилався на те, що ним позивачу було нараховано але не виплачено допомогу на оздоровлення, яка буде виплачена по мірі можливості. Також у вказаному запереченні відповідач стверджував, що ним було виплачено позивачу компенсацію за невикористану відпустку за період з 15.07.2011 р. по 25.04.2012 р.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що стверджується представленими документами, що позивача було звільнено із займаної посади завідувача сектором з питань внутрішньої політики, зв»язків із засобами масової інформації та громадськістю апарату Яворівської районної державної адміністрації з 25.04.2012 р. відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, згідно з розпорядженням Голови Яворівської райдержадміністрації Романюка М.С. від 25.04.2012 р. № 76 к. Згідно п. 2 вказаного розпорядження позивачу належало виплатити грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 15.09.2008- 14.09.2009 - 9 календарних днів; 15.09.2010- 14.09.2011- 18 календарних днів; 15.09.2011-14.09.2012 -11 календарних днів додаткову відпустку за 2011 рік -15 календарних днів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи організації, провадиться у день звільнення.
Судом встановлено, що відповідач не виплатив позивачу у день його звільнення заробітну плату з усіма належними виплатами (розрахунковими коштами) в сумі 9 536,19 грн. Вказані кошти були виплачені відповідачем на зарплатну картку позивача наступним чином: 30 квітня 2012 року було виплачено 3 296,62 грн., а 15 травня 2012 року -6 266,57 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідач в своєму запереченні на позовну заяву від 23.07.2012 р. за № 2386, поданому в матеріали справи 24.07.2012 р., не заперечував факт затримки розрахунку з позивачем при його звільненні, та не заявляв про наявність спору з приводу розміру сум належних до виплати позивачу при звільненні в розмірі 9 536,19 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем фактично визнано затримку розрахунку з позивачем при звільненні останнього з роботи, але поважних причин такої затримки не вказав. Представник відповідача підтвердив, що належні позивачу розрахункові кошти були перераховані відповідачем на зарплатну картку позивача в наступному порядку: 30 квітня 2012 року відповідач перерахував 3 296,62 грн., а 15 травня 2012 року -6 266,57 грн. Представник позивача також не заперечив правильність розрахунку суми середнього заробітку за час затримки відповідачем розрахунку при звільненні позивача з роботи.
Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем обґрунтовано відповідно до поданого розрахунку, з якого вбачається наступне. Позивач відпрацювала в лютому 2012 року 21 робочий день, за який їй була нарахована заробітна плата в розмірі 1725 грн.; в березні 2012 року -16 робочих днів, за який їй було нарахована заробітна плата в розмірі 1 455 грн. В період з 29.03.2012 р. по 09.04.2012 р. позивач перебувала на лікарняному. При цьому, середньоденна заробітна плата позивача становила 85,95 грн. Затримка розрахунку при звільненні позивача у робочих днях становить у квітні 2012 року -3 дні; у травні 2012 року -8 днів затримки.
Згідно з абз. 3 п. 2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов»язана відповідна виплата.
Згідно з абз. 1 п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленям за ротної плати за фактично відпрацювані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацюваних робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до вказаних норм та розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сума грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні позивача в квітні 2012 року за 3 робочих дні становить 257,85 грн.; в травні 2012 року за затримку розрахунку при звільненні позивача за 8 робочих днів становить 687,60 грн. Всього загальна сума середнього заробітку за час затримки відповідачем розрахунку при звільнені позивача з роботи становить 257,85 грн. + 687,60 грн. = 945,45 (дев»ятсот сорок п»ять гривень 45 коп.) грн.
Оцінюючи докази по даній справі, які були досліджені та перевірені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено обґрунтованість зменшених заявлених позовних вимог, а тому заявлений позов слід задоволити.
Оскільки позивач згідно з п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, а спір носить майновий характер, то з відповідача також слід стягнути судові витрати у виді мінімального розміру судового збору встановленого для спорів, при подачі заяви майнового характеру, у розмірі 214,60 грн.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 232, 233 КЗпП України, суд,-
В И Р І Ш И В:
позов задоволити. Стягнути з Яворівської районної державної адміністрації (місцезнаходження м. Яворів, вул. І.Франка, 8, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04055883) в користь ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1) - 945 (дев»ятсот сорок п»ять) грн. 45 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Яворівської районної державної адміністрації (місцезнаходження м. Яворів, вул. І.Франка, 8, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04055883) в користь держави 214,60 (двісті чотирнадцять гривень) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Яворівський районний суд Львівської області апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Судове рішення № 25696317, Яворівський районний суд Львівської області було прийнято 06.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1329/3212/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: