Вирок № 25695398, 21.08.2012, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

15.05.2012 року Справа № 1-420/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Бурлаки А.І.,

при секретарі: Слабко Ю.М., Ілюк Н.І.,

за участю прокурора Мовчана О.М.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Мар'янівка, Лисянського району, Черкаської області; громадянки України, українки, з незакінченою вищою освітою; неодруженої; непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190; ч.3 ст.364 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Черкаси, громадянки України, українки, з середньою освітою; одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, працюючої директором ПП «Юргеонадра», проживаючої за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190; ч.5 ст.27, ч.3 ст.364 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_3 працюючи на посаді старшого слідчого відділу по розслідуванню злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи слідчого управління УМВС України в Черкаській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, у вересні - листопаді 2009 року, вступила в злочинну змову з підсудною ОСОБА_4, з метою заволодіння, шляхом обману, майном померлого ОСОБА_5, а саме двокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1, яка, згідно ст.1277 ЦК України, у зв'язку з відсутністю спадкоємців за заповітом і за законом, повинна перейти у власність територіальної громади, шляхом оформлення на ОСОБА_3 спадщини, на підставі завідомо неправдивих даних, як на особу, яка ніби то проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 Відповідно до попередньої домовленості, усвідомлюючи, що однією з умов необхідних для досягнення зазначеної злочинної мети потрібно судове рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_3, остання надала ОСОБА_4 довіреність на представництво її інтересів, на підставі якої вона, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 ніколи не проживала однією сім'єю з померлим ОСОБА_5, підготувала, а ОСОБА_3 підписала, позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яку 12.11.2009 року ОСОБА_4 подала до Соснівського районного суду м. Черкаси, при цьому в ній вказала завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_3 постійно проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю з травня 2000 року і до його смерті -квітня 2009 року у вказаній квартирі.

В свою чергу ОСОБА_3, діючи, відповідно до попередньої домовленості, як працівник правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, отримала в СС ГІРФО Соснівського PB УМВС України в Черкаській області, заяву про видачу паспорту (Ф.1) ОСОБА_5 та в подальшому, використовуючи фотокартку останнього з вказаної заяви, разом з ОСОБА_4 шляхом фотомонтажу спільно виготовили дві неправдиві сімейні фотографії із зображенням ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_6, які, з метою підтвердження їх сумісного проживання та прийняття судом необхідного рішення на їх користь, ОСОБА_4, діючи на підставі вищевказаної довіреності, надала як доказ до суду.

Крім того, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння квартирою, з метою прийняття судом необхідного рішення, під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вона разом з ОСОБА_4 підмовили ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дати завідомо неправдиві свідчення та підтвердити факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю, які не знаючи про дійсний злочинний намір ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дали свою згоду. 25.02.2010 року під час судового засідання у вказаній цивільній справі ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю у вказаній квартирі.

На підставі неправдивих відомостей зазначених в позовній заяві та показів свідків, а також фотокарток з ознаками фотомонтажу, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.05.2010 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено та встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім'єю з 31.05.2000 року по 24.04.2009 року, тобто по день смерті ОСОБА_5, а також визначено додатковий строк для подання ОСОБА_3 заяви для прийняття спадщини померлого ОСОБА_5 строком один місяць. Після набрання рішенням суду законної сили, з метою заволодіння вказаною квартирою, на підставі зазначеного рішення суду, 02.06.2010 року ОСОБА_3 звернулась до Першої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_5

Однак свій злочинний намір ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не довели до кінця, оскільки ОСОБА_11, який являвся третьою особою у вказаній цивільній справі, звернувся з заявою про вчинення вказаного злочину до правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконали усі дії, які вважали необхідними для заволодіння вказаною квартирою, вартість якої становить 78 945 (сімдесят вісім тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн., що у 261 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим могли спричинити збитків територіальній громаді у великих розмірах, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Підсудна ОСОБА_3, працюючи згідно наказу начальника УМВС України в Черкаській області № 23 о/с від 10 лютого 2009 року, на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи слідчого управління УМВС України в Черкаській області, маючи спеціальне звання підполковник міліції, і в силу займаної посади, як представник влади, будучи наділеною спеціальними владними повноваженнями при проведенні досудового слідства, являючись службовою особою, вчинила зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.

Так, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вересні - листопаді 2009 року, вступили в злочинну змову з метою незаконного заволодіння майном померлого ОСОБА_5, а саме двокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 яка, згідно ст.1277 ЦК України, у зв'язку з відсутністю спадкоємців за заповітом і за законом, повинна перейти у власність територіальної громади, шляхом оформлення на ОСОБА_3 спадщини, на підставі завідомо неправдивих даних, як на особу, яка ніби то проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 Відповідно до попередньої домовленості, усвідомлюючи, що однією з умов необхідних для досягнення зазначеної злочинної мети потрібно судове рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_3, остання надала ОСОБА_4 довіреність на представництво її інтересів, на підставі якої вона, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 ніколи не проживала однією сім'єю з померлим ОСОБА_5, підготувала, а ОСОБА_3 підписала, позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яку 12.11.2009 року ОСОБА_4 подала до Соснівського районного суду м. Черкаси, при цьому в ній вказала завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_3 постійно проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю з травня 2000 року і до його смерті в квітні 2009 року у вказаній квартирі.

Після цього, відповідно до розробленого з ОСОБА_12 плану, діючи як працівник правоохоронного органу, порушуючи вимоги Конституції України, Закону України «Про міліцію», дискредитуючи МВС України як державний орган виконавчої влади, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, отримала в СС ГІРФО Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, заяву про видачу паспорту (Ф.1) ОСОБА_5 В подальшому, використовуючи фотокартку останнього з вказаної заяви, вона разом з ОСОБА_4 шляхом фотомонтажу спільно виготовили дві неправдиві сімейні фотокартки із зображенням ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_5, які, з метою підтвердження їх сумісного проживання та прийняття судом необхідного рішення на їх користь, ОСОБА_4, діючи на підставі вищевказаної довіреності, надала як доказ до суду.

На підставі неправдивих відомостей наданих ОСОБА_14 та ОСОБА_4 до суду, в тому числі і вказаних двох фотокарток з ознаками фотомонтажу, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.05.2010 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено та встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім'єю з 31.05.2000 року по 24.04.2009 року, тобто по день смерті ОСОБА_5, а також визначено додатковий строк для подання ОСОБА_3 заяви для прийняття спадщини померлого ОСОБА_5 строком один місяць.

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованих їй органами досудового слідства злочинах не визнала і пояснила суду, що у 1995 році вона прийшла на службу в органи внутрішніх справ Соснівського РВ. З 2007 року вона працювала на посаді старшого слідчого відділу по розслідуванню злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи слідчого управління УМВС України в Черкаській області. 15.08.2008 року прийняла до свого провадження кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, дана справа була повернута для проведення додаткового розслідування апеляційним судом Черкаської області. Після вивчення матеріалів кримінальної справи та постанови апеляційного суду прийняла рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 та ОСОБА_18 на п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України. Кримінальна справа була направлена до суду. Після направлення даної кримінальної справи до суду рідна сестра підсудного - ОСОБА_4 стала підтримувати з нею дружні стосунки. Вона постійно приїжджала до неї дому та телефонувала їй. Під час однієї з розмов з'ясувалося, що у кімнаті ОСОБА_15, де та проживає, необхідно зробити ремонт. ОСОБА_4 повідомила, що у неї є знайомі, які можуть кваліфіковано зробити ремонт, в свою чергу, попросила допомоги в оформленні квартири. Вона повідомила, що дана квартира буде оформлятися легально, і що все буде добре. Вона погодилась з тим, що ОСОБА_4 попросить своїх знайомих, щоб зробити ремонт у її кімнаті, а ОСОБА_3 допоможе їй. Через деякий час ОСОБА_4 зателефонувала їй і попросила, щоб вона дала їй доручення на представлення її інтересів у суді, так як вона на від імені ОСОБА_3 подала позовну заяву. Вони їздили до нотаріуса, де ОСОБА_3 підписала доручення. Вони зустрічались з ОСОБА_4, але розмова про те, як відбуваються справи в суді вона не цікавилась. Щодо своїх знайомих з приводу ремонту, вона повідомляла, що на даний час вони зайняті. Через 7-9 місяців ОСОБА_4 знову повернулась щодо питання за квартиру, так як рішення вступило в законну силу та ОСОБА_4 попросила оформити на неї довіреність на розпорядження майном. Як зрозуміла ОСОБА_3, дана довіреність необхідна їй для продажу квартири, так як квартира їй не була потрібна. Вона підписала дану довіреність у того ж нотаріуса. Після чого до неї знову приїхала ОСОБА_12 та повідомила, що вона не може написати заяву до нотаріальної контори, так як рішення суду прийнято на її прізвище, тому ОСОБА_3 разом з нею приїхала до нотаріальної контори та написала заяву. На її запитання щодо працівників з приводу ремонту, ОСОБА_4 пообіцяла з ними зв'язатися по телефону. Про те, що з приводу квартири є питання, вона зрозуміла, коли до неї на роботу прийшли працівники карного розшуку. Не знаючи, що трапилося, ОСОБА_3 відмовилась від дачі пояснень. При зустрічі з ОСОБА_4 остання повідомила, що на дану квартиру претендують й інші особи, тобто його дружина, яка надала копію свідоцтва про одруження до Соснівського районного суду та хлопець на прізвище ОСОБА_11. Про те, що у цивільну справу надані фотокартки, ОСОБА_3 дізналась у прокуратурі області, яким чином з'явились фотокартки, вона не знає. ОСОБА_4 неодноразово приходила до неї в гості, дивилась її фотоальбоми. Фотокартку із Форми 1 господаря квартири ОСОБА_3 ніколи не брала, скоріше всього брала ОСОБА_4 Адресу квартири та прізвище господаря квартири вона дізналась у нотаріальній конторі, коли ОСОБА_4 наполягала на написанні заяви на вступ у спадщину. В подальшому вона підтверджувала покази, написані ОСОБА_4, так як не хотіла її «підставляти». На даний час вона зрозуміла, що ОСОБА_4 спеціально так зробила, щоб помститись за те, що в її провадженні знаходилась кримінальна справа стосовно її рідного брата, за якою останній отримав покарання у вигляді близько 12 років позбавлення волі.

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованих їй органами досудового слідства злочинах не визнала і пояснила суду, що з ОСОБА_3 вона познайомилась влітку 2008 року, коли остання працювала слідчим слідчого управління УМВС України в Черкаській області. В цей час, остання прийняла в своє провадження кримінальну справу за обвинуваченням її рідного брата та інших осіб, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Вказана кримінальна справа була повернута апеляційним судом Черкаської області для проведення додаткового розслідування. Під час досудового слідства ОСОБА_3 перекваліфікувала дії її брата та ОСОБА_18 на ч.2 ст.115 КК України. В зв'язку з тим, що вона була визнана законним представником свого брата, тому вони постійно бачилися та спілкувалася з ОСОБА_3 під час проведення слідчих дій по вказаній кримінальній справі, в яких вона приймала участь. В подальшому, після направлення справи до суду, вона почала підтримувати з нею дружні стосунки. Вони часто зустрічалися та проводити разом вільний від роботи час, святкувати дні народження та інші свята. Весь час їхнього знайомства ОСОБА_3 проживала в гуртожитку по вул. Ярославській, в м. Черкаси. Житлові умови у неї вдома були дуже скромні, навіть незадовільні, а тому остання весь час мріяла про нормальну повноцінну квартиру. Наскільки їй відомо, родини у неї ніколи було та весь час вона проживала одна. В квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 ніколи не проживала та взагалі вказаного чоловіка вона особисто ніколи не знала.

Приблизно на початку осені 2009 року вони зустрілись з ОСОБА_3 в барі, відсвяткувати якесь свято. В ході їхньої зустрічі ОСОБА_3 розповіла, що вона володіє інформацією з приводу двокімнатної квартири по вул. АДРЕСА_2 власник якої нещодавно помер, а інших спадкоємців вказаної квартири немає, в зв'язку з цим вона хоче знайти якийсь спосіб заволодіти вказаною квартирою. Після чого ОСОБА_3 запитала її, чи зможе вона допомогти їй якимось чином у вирішенні вказаного питання. Вона їй розповіла, що вказане питання можна вирішити шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суду про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу. При цьому вона наголосила, що необхідно буде знайти свідків, які зможуть підвередити факт їхнього проживання однією сім'єю, а також інші докази, підтверджуючі вказаний факт, наприклад, спільні фотографії, вітальні листівки один одному і таке інше. Крім того, ОСОБА_3 запитала її чи зможе вона підготувати вказану позовну заяву до суду та в подальшому представляти її інтереси в суді, оскілки вона весь час зайнята по роботі, а також з метою приховати той факт, що вона являється працівником міліції. Вони домовились, що вона знайде свідків, які погодяться дати покази в суді та підтвердити факт проживання з померлим однією сім'єю та зробить за допомогою фотомонтажу відповідні спільні фотокартки, які в подальшому будуть надані до суду в якості доказів. Вона, в свою чергу, підготує відповідну позовну заяву від її імені про встановлення факту проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю без шлюбу та надання додаткового строку для прийняття спадщини, яку в подальшому мала намір подати до Соснівського районного суду м. Черкаси, хоча вона розуміла, що вказаний факт не відповідає дійсності. Через декілька днів, вона отримала від ОСОБА_3 копії договору міни, витягу з реєстру, свідоцтва про смерть та меддовідки. В подальшому копії вказаних документів були надані до суду в якості додатку до позовної заяви. На підставі вказаних документів вона підготувала позовну заяву про встановлення факту проживання ОСОБА_15 з ОСОБА_5 однією сім'єю без шлюбу, надання додаткового строку прийняття спадщини. Про те хто з них, чи вона чи ОСОБА_3, підписали вказану позовну заяву, вона не пам'ятає. Сплативши державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, 12.11.2009 року вона подала до Соснівського районного суду м. Черкаси вказану позовну заяву.

На початку грудня 2009 року вона повідомила ОСОБА_3 про те, що для представництва інтересів ОСОБА_3 в суді, їй потрібна довіреність, засвідчена нотаріусом. Через декілька днів ОСОБА_3 надала їй нотаріально засвідчену довіреність на представництво її інтересів в суді та інших державних установах. Крім того, ОСОБА_3 повідомила їй, що вона завдяки своєму службовому становище отримала в паспортному столі заяву про видачу паспорту Форми 1 стосовно ОСОБА_5 та використовуючи фотокартку з неї, за допомогою фотомонтажу, виготовила фотокартки із її спільним зображенням з ОСОБА_5, які передала їй для подачі до суду в якості доказу її проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 Так, на одному з судових засідань, вона надала копії вказаних фотокарток суду в якості доказів, а оригінали фотокарток повернула ОСОБА_3

Через деякий час, вона звернулась до ОСОБА_3, щоб та забезпечила явку свідків в судове засідання, які б підтвердили факт її проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю. Вона перерахувала їй прізвища та адреса трьох осіб, які в судовому засіданні підтвердять факт її проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю. Це були ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8. З вказаних осіб, вона була знайома лише з ОСОБА_7 За її клопотанням вказані особи були залучені до справи в якості свідків, які, на початку березня 2010 року, в судовому засіданні, підтвердили факт проживання однією сім'ю ОСОБА_3 з ОСОБА_5

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.05.2010 року вказана позовна заява була задоволена в повному обсязі. Після набрання даного рішення суду законної сили, вони з ОСОБА_3 поїхали до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, де остання, сплативши державне мито, написала заяву на отримання спадщини квартири АДРЕСА_1.

В судових дебатах підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованих їм злочинах визнали повністю.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих їм органами досудового слідства злочинах, їхня вина у скоєнні даних злочинів підтверджується:

- показами свідка ОСОБА_11, даними ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що з дитинства він був знайомий з ОСОБА_5, вони з 1979 року по 1989 рік навчалися в одному класі в Черкаській середній школі №3. Після закінчення школи ОСОБА_5 влаштувався на роботу слюсарем в «Ременерго», де отримав виробничу травму. У ОСОБА_5 були фізичні вади, у нього з дитинства було порушення мозжечка, в зв'язку з чим він важко рухався та погано розмовляв. Після закінчення школи, у ОСОБА_5 почалися розлади психіки, він практично ні з ким не спілкувався, крім своїх рідних та ним. З жінками ОСОБА_5 не спілкувався, він завжди підтримував ОСОБА_5 Проживав ОСОБА_5 зі своєю матір'ю ОСОБА_19 та бабусею ОСОБА_20. До 1990 року ОСОБА_5 проживали по вулиці АДРЕСА_2 напроти провул. Судовий, у приватному будинку. В 1990 році ОСОБА_5 отримали трьохкімнатну квартиру по АДРЕСА_1. В 1995 році померла бабуся ОСОБА_5, а в його матері виявили онкозахворювання. У зв'язку з цим вони не могли утримувати цю квартиру та поміняли її на двокімнатну, в тому ж будинку, тільки на першому поверсі. Через дані події щодо бабусі та мами, ОСОБА_5 дуже хвилювався, тому вони з матір'ю звернулись до Черкаського психоневрологічного диспансеру для огляду. Після нагляду лікарів ОСОБА_5 було надано II групу інвалідності та лікування в психоневрологічному диспансері, що той систематично і робив. ОСОБА_5 лікувала лікар ОСОБА_21, з якою ОСОБА_11 постійно спілкувався з приводу лікування та стану здоров'я ОСОБА_5 За життя ОСОБА_5 практично щодня годував птахів та бродячих тварин, збирав порожні пляшки, писав вірші, інколи вживав алкогольні напої. Через деякий час, матір ОСОБА_5 неодноразово пропонувала йому переїхати до них на постійне місце проживання, та мала наміри прописати його в квартирі або оформити на нього заповіт. Тоді він переїхав до них жити, оскільки за ОСОБА_19 потрібен був постійний догляд. Від прописки в їх квартирі та заповіту на нього він відмовлявся, оскільки обіцяв, що буде доглядати за ОСОБА_5 В 2006 році померла ОСОБА_19. Після смерті вона заповіту не залишила. На 40-й день з дня її смерті він перебував на роботі. До квартири ОСОБА_5 ввечері прийшли двоє чоловіків та розповіли тому, що один з них є хрещеником його матері, а інший - його водієм. Вони споїли ОСОБА_5, в результаті чого з квартири зникли документи на квартиру. Про це йому повідомив ОСОБА_5, якого він бачив в той же день. Тоді він допоміг ОСОБА_5 відновити документи, окрім технічного паспорту ЧООБТІ, згідно якого власником квартири повинен був бути ОСОБА_5 Також, в листопаді 2008 року, знову у його відсутність до ОСОБА_5 приходило двоє чоловіків, чи ті самі ОСОБА_11 не знає. Чоловіки вибили замок в квартирі та погрожували ОСОБА_5 фізичною розправою. Вони забрали в нього паспорт, технічний паспорт на квартиру та пенсійне посвідчення. Після цього він разом з ОСОБА_5 звернулися до УМВС, і це допомогло їм відновити документи. Після даних випадків, він мав намір оформити опікунство над ОСОБА_5 В квітні 2009 року він погодився на прохання знайомих заробити кошти, попрацювати тиждень водієм, допомагав розвозити та встановлювати плакати в різних місцях міста. Тому ОСОБА_11 домовився з лікарями, щоб ОСОБА_5 ходив снідати до психоневрологічного диспансеру. Також, він постійно телефонував ОСОБА_5, той повідомляв, що все добре. В один із днів, 21-23 квітня 2009 року, він не міг додзвонитися до ОСОБА_5 Потім він зателефонував до психоневрологічного диспансеру, де йому повідомили, що ОСОБА_5 зранку в лікарні не було. 25 квітня 2009 року він знову приїхав до ОСОБА_5, але двері квартири ніхто не відчинив. ОСОБА_11 викликав сусідку з квартири №36 та повідомив їй, що ОСОБА_5 десь зник. Вони разом з нею відчинив двері та побачив ОСОБА_5 мертвим, який лежав на підлозі, в спальні. Тоді ОСОБА_11 викликав міліцію та швидку допомогу. Згідно висновку експерта ОСОБА_5 помер від ішемічної хвороби серця, гострої коронарної недостатності. З таким висновком він не погодився, оскільки у ОСОБА_5 було здорове серце, він ніколи на нього не скаржився. 01.08.2009 року він звернувся до першої нотаріальної контори м. Черкаси та подав заяву про оформлення спадщини. В середині серпня 2009 року сусідка ОСОБА_5 з квартири №36 ОСОБА_22 повідомила ОСОБА_11, що приходило двоє чоловіків та встановили в квартирі ОСОБА_5 нові двері, хоча старі двері квартири були опечатані працівниками Соснівським РВ м. Черкаси. Потім ще декілька разів туди з'являлись якісь люди, які ніби то були новими власниками. ОСОБА_11 приходив до квартири, а також просив сусідку, щоб нові власники з ним зв'язались по телефону, але вони так і не з'явились. Тоді він подав до Соснівського РВ м. Черкаси заяву про проникнення невідомих осіб до «опечатаної»квартири, на що було відмову в порушенні кримінальної справи. 11.03.2010 року він отримав судову повістку з Соснівського райсуду м. Черкаси, про розгляд цивільної справи про встановлення факту проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 Проте, ОСОБА_3 він ніколи не бачив, вона не проживала з ОСОБА_5 В судові засідання вона не з'являлася. Згодом йому стало відомо, що судовим рішення встановлено факт проживання ОСОБА_23 з ОСОБА_5 Крім того, в суді він зустрів адвоката ОСОБА_24, яка йому телефонувала та пропонувала послуги щодо вирішенні квартирного питання, на що він відмовляв, адже вважав, що все має бути згідно закону. Потім вона розповіла йому, що питання з квартирою вже вирішено, оскільки ОСОБА_5 05.07.1974 року одружився з ОСОБА_25 в м. Києві. Також, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2010 року ОСОБА_26 продовження терміну на прийняття нею спадщини. Крім цього, факт його проживання та догляду за ОСОБА_5 можуть підтвердити ОСОБА_22, яка проживає по АДРЕСА_1 ОСОБА_17, яка проживає по АДРЕСА_1 ОСОБА_27, яка проживає в квартирі АДРЕСА_4 цього ж будинку. Про догляд ним за ОСОБА_5 можуть підтвердити персонал ЧОПНД. Що стосується ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, які виступали свідками в суді та підтвердили факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5, йому невідомі. За рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2010 року, за поясненнями ОСОБА_10, остання ніби то сім'ю ОСОБА_5 знала дуже давно, щосуботи, коли відводила дитину до школи, заходила в гості до ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що це була 3-х кімнатна квартира. В дійсності, вказана квартира АДРЕСА_1 нараховувала дві кімнати. Також, згідно вказаного рішенні суду, ОСОБА_3 ніби то проживала однією сім'єю, завжди готувала їжу для ОСОБА_5, а потім була присутня на його похоронах. В дійсності, крім нього та ОСОБА_30, нікого не було. В даному рішенні суду також зазначено, що за поясненнями свідка ОСОБА_9, той знайомий з ОСОБА_5 біля 10 років і ніби то останній працював у нього підсобним робітником. Але ОСОБА_5 на будівництві ніколи не працював, оскілки мав проблеми зі здоров'ям, крім того, в нього з 1990 року були відсутні чотири пальці на лівій руці, які останній втратив, коли працював слюсарем в «Ременерго»;

/т.2 а.с.112-116/;

- показами свідка ОСОБА_21, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що з 1984 року вона працює на посаді дільничного лікаря Черкаського психоневрологічного диспансеру. До дільниці №4, яку вона обслуговувала як дільничний лікар, зокрема входили непарні будинки по вул. Котовського. Близько 15 років у неї під наглядом перебував ОСОБА_5, який проживав в межах обслуговування її дільниці і стояв на диспансерному обліку. Останній мав діагноз органічний розлад особистості, крім того він був інвалідом II групи за травматизмом, через те, що у нього не було пальців на одній руці. Перебуваючи на лікуванні в диспансері, він лікувався як стаціонарно, так і амбулаторно. ОСОБА_5 неодноразово звертався до неї з різних питань, в тому числі й за побутовими питаннями чи коли у нього виникнуть будь-які ніші проблеми. З розмов з ним, їй було відомо, що його мати тяжко хворіє, у зв'язку з чим та не могла приводити його до лікарні. Під час розмов він розповідав про себе: як він живе, чим займається. Їй було відомо, що ОСОБА_5 ніде не працював, після того як на його колишній роботі йому відрізало пальці. Він збирав пляшки, збирав на смітниках їжу для свого кота та птахів, яких також кормив. Також він підбирав книги, про що неодноразово їй розповідав, навіть інколи на прийомах читав їй вірші. Після смерті матері ОСОБА_5 останній був у пригніченому стану в звязку зі смертю матері. Крім того, він казав, що у нього зникли документи, які пізніше йому були відновлені. Вона йому казала, що необхідно, щоб біля нього були якісь люди, яким він довіряє, так як всі його родичі померли. Він говорив, що за ним наглядає його близький товариш ОСОБА_11, з яким він навчався ще в школі. Після смерті матері ОСОБА_5, ОСОБА_11 приводив ОСОБА_5 до диспансеру на огляди. Зі слів ОСОБА_5, знайомий ОСОБА_11 допомагав йому у всьому, він допоміг поховати матір, та наглядав за ним. ОСОБА_5 називав ОСОБА_11 дуже близькою для нього людиною. Після того, як у ОСОБА_5 вдруге зникли документи на квартиру, ОСОБА_11 допоміг йому їх відновити. В ході догляду за ОСОБА_5 вона також неодноразово розмовляла з ОСОБА_11, цікавлячись як справи у ОСОБА_5, і які у нього проблеми. Таким чином, вони намагались допомогти ОСОБА_5 у вирішенні тих чи інших проблем;

/т.2 а.с.119-120/;

- показами свідка ОСОБА_31, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що вона працює в Черкаському психоневрологічному диспансері з жовтня 1976 року. До цього вона працювала медсестрою цілодобового стаціонару. Перебуваючи на одному з чергувань до їхнього відділення поступив ОСОБА_5 Оскільки пройшло дуже багато часу, вона не пам'ятає, з яким саме діагнозом він потрапив до їхнього відділення. Про всі нагляду за ним вона доповідала лікарям, у яких той перебував на лікуванні. На цьому її обов'язки закінчувались, а потім людина надглядалась в стаціонарі. Після цього, вона декілька років з ОСОБА_5 майже не спілкувалась, так як він періодично перебував на стаціонарному лікуванні. Лише після того як вона стала працювати на денному стаціонарі, вона знову почала спілкуватися з ОСОБА_5, оскільки той проходив стаціонарне лікування декілька разів на рік. Крім того, в рамках денного стаціонару, він щодня мав бути у диспансері з 8 год. до 14 год., в цей час він проходив лікування. З розмов з ним, їй було відомо, що його матір дуже хворіє, і він за неї дуже хвилюється. Крім того, ОСОБА_5 розповідав, що він ніде не працює, після того як на його колишній роботі йому відрізало пальці, він збирав пляшки, збирав на смітникам їжу для свого кота та птахів. Після смерті його матері ОСОБА_5 приходив в пригніченому стані, в звязку з даними подіями. Також ОСОБА_5 їй розповідав про те, що у нього зникли документи, проте пізніше вони були відновлені. На один з прийомів в лікарню він приходив з невідомим чоловіком. Зі слів ОСОБА_5 цей чоловік був його близьким товаришем на ім'я ОСОБА_11, колишній його однокласник. Пізніше, ОСОБА_11 часто приходив з ОСОБА_5 до диспансеру на огляди. Зі слів ОСОБА_5, його знайомий ОСОБА_11 допомагав йому в усьому, у похованні матері, наглядав за ним. Після того, як у ОСОБА_5 вдруге зникли документи на квартиру, ОСОБА_11 допомагав їх відновити. Під час їхніх розмов, вона пропонувала ОСОБА_5 знайомитись для спілкування з іншими піднаглядними диспансеру, в тому числі і з жінками, на що він відповідав їй, що йому це не потрібно, до жінок він байдужий. Отже, інших людей біля ОСОБА_5 вона не бачила, одруженим він ніколи не був;

/т.2 а.с.121-122/;

- показами свідка ОСОБА_32, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що з сім'єю ОСОБА_5 вона була знайома давно. З ОСОБА_33 вона підтримувала дружні відносини. За життя ОСОБА_33 проживала зі своєю матір'ю та сином ОСОБА_34. За життя ОСОБА_33 до них постійно приходив чоловік на ім'я ОСОБА_11. Як їй стало пізніше відомо, ОСОБА_11 був товаришем ОСОБА_5, вони навчалися в одному класі. Він допомагав їм по господарству, оскільки ОСОБА_33 була хворою. ОСОБА_5 цього не робив, так як у нього були вади зі психікою, він був дуже замкнутий у собі, у зв'язку з чим знаходився на лікуванні в психоневрологічному диспансері. Дуже часто його туди возив ОСОБА_11 Після смерті матері в 2006 році ОСОБА_5 сильно замкнувся у собі, нікого до себе не підпускав. Доглядав за ним ОСОБА_11, якого він називав братом, тому що рідних у нього не залишилось. За життя ОСОБА_5 ніде не працював, після отримання травми під на роботі він втратив 4 пальці на лівій руці. Щодня він збирав їжу на смітникам, кормив голубів та котів. Крім того, вона ніколи не бачила його з будь-якими жінками, наскільки їй відомо, то ОСОБА_5 одруженим не був. Він дуже замикався у собі, читав релігійні книжки, у зв'язку з чим вона інколи приходила до нього, давала йому по кілька гривень і просила прочитати його ті чи інші молитви, на що той погоджувався. Крім того, він дуже заїкався при розмовах з невідомими йому людьми, тому він з незнайомими не спілкувався, боявся. Після смерті матері за ОСОБА_5 постійно доглядав ОСОБА_35 Під час одної з розмов з ОСОБА_5, він повідомив, що приходили невідомі чоловіки та викрали у нього документи на квартиру. Вона порадила йому звернутись до соціальної служби, щоб ті допомогли відновити документи. Через деякий час він їй повідомив, що документи відновили. Після цього у нього ще раз намагались викрасти документи. На весні 2009 року помер ОСОБА_5, про що їй повідомив ОСОБА_11 Після смерті ОСОБА_5 до його квартири приходили невідомі чоловіки, які встановили в квартирі нові двері. На її запитання, чому вони це роблять, вони відповіли, що вони робітники, а власники квартири їм невідомі. Жінок з прізвищами ОСОБА_31 та ОСОБА_25 їй не відомі. За життя ОСОБА_5 ніяких жінок біля нього вона нікого не бачила, крім ОСОБА_11 за ним ніхто не доглядав;

/т.2 а.с.125-126/;

- показами свідка ОСОБА_22, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що сім'я ОСОБА_5, були її сусідами, з ними вона була знайома досить давно, з моменту поселення в будинок, в якому вона проживає, квартири вони отримували разом. Спочатку сім'я ОСОБА_5 отримала трьохкімнатну квартиру на 2-му поверсі, але через кілька років вони обміняли квартиру на двокімнатну, на 1-му поверсі, і стали проживати поруч, в одному тамбурі. З ОСОБА_33, матір'ю ОСОБА_5, вона підтримувала дружні відносини. За життя вони ніде не працювали, жили на свої пенсії, ОСОБА_19 -пенсії за віком, а ОСОБА_36 - пенсії за інвалідністю. Після смерті матері в 2006 році, вона частіше бачила, що до ОСОБА_5 постійно приходив чоловік на ім'я ОСОБА_11. ОСОБА_5 говорив їй, що це його товариш, з яким вони навчалися в одному класі в школі №3, і що вона може йому довіряти, так як він допомагав йому по побутовим справам, тому що ОСОБА_5 цього не робив, так як у нього були вади з психікою, він був дуже замкнутий у собі, у зв'язку з чим він знаходився на лікуванні в психоневрологічному диспансері. Після смерті матері він дуже замкнувся у собі, перебував у сильній депресії, тому частіше почав відвідувати психдиспансер, куди його возив ОСОБА_11. Крім того, у ОСОБА_5 не було 4 пальців на одній руці. ОСОБА_11 доглядав за ОСОБА_5, оскільки рідних у того не залишилось. За життя ОСОБА_5 після отримання травми на роботі, ніде не працював, щодня збирав якусь їжу на смітниках, кормив голубів та котів. За його життя, вона ніколи не бачила його з жінками, наскільки їй було відомо, ОСОБА_5 від цього відмовлявся, одруженим ніколи не був, жінок сторонився, допускав до себе тільки знайомих. Одного разу ОСОБА_5 повідомив їй, що приходили двоє незнайомих чоловіків, представились працівниками міліції та вкрали у нього документи, якісь старовинні книги. Через деякий час він повідомив, що документи відновили, і що в цьому йому допоміг ОСОБА_11 Після цього, вона чітко не пам'ятає, у нього викрали документи, він сказав, що знову приходили невідомі чоловіки, і знову забрали у нього паспорт. На що вона йому сказала, щоб він звернувся до міліції. За допомогою ОСОБА_11 вони відновили ОСОБА_5 документи. Весною 2009 року ОСОБА_5 помер, про це їй повідомив ОСОБА_11 Похованням ОСОБА_5 займався ОСОБА_11, він також допомагав і в похованні його матері. Після смерті ОСОБА_5, приблизно через 3 місяці, до його квартири приходили якісь чоловіки, які встановили в квартиру нові двері. Перед цим вони подзвонили їй, представилися новими власниками квартири, показували їй якісь документи. Наступного дня приїжджали якісь люди, вивозили сміття з квартири. Більше цих людей вона не бачила. Приблизно через тиждень в домофон подзвонила невідома жінка, сказала, що вона являється власницею квартири і попросила відкрити двері, так як та забула ключі вдома. Після відмови відкрити двері, вона поїхала, більше цю жінку вона не бачила. Жінок на прізвища ОСОБА_31 та ОСОБА_25 вона не знає;

/т.2 а.с.135-137/;

- показами свідка ОСОБА_37, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що з 1989 року сім'я ОСОБА_5 проживала в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_5 до смерті матері проживав разом з нею, після її смерті він проживав один. Іноді він випивав, мав інвалідність. Після смерті матері його періодично відвідував ОСОБА_11. Жінок та інших знайомих у ОСОБА_5 не було. Зі слів ОСОБА_5 їй було відомо, що той проходив лікування в психоневрологічному диспансері м. Черкаси;

/т. 2 а.с. 142/;

- показами свідка ОСОБА_38, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що ОСОБА_5 був спокійним, неконфліктним чоловіком. Спочатку він проживав з матір'ю, після її смерті проживав один. До ОСОБА_5 іноді приходив однокласник ОСОБА_11. У ОСОБА_5 ні друзів, ні жінок не було. Їй відомо, що зі слів ОСОБА_39, яка іноді допомагала ОСОБА_5 по господарству, після травми ОСОБА_5 мав деякі психічні розлади;

/т.2 а.с.147/;

- показами свідка ОСОБА_9, даними ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні, про те що на даний час він працює приватним підприємцем. В 2004 році він був засуджений до 1 року 6 шести місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Під час досудового та судового слідства він перебував під вартою в СІЗО №30, після винесення вироку був етапований до ВК №16, с. Бошково, Полтавської області. Перебуваючи в СІЗО №30 м. Черкаси, він познайомився з ОСОБА_40. Після того як він звільнився з місць позбавлення волі, підтримував відносини з ОСОБА_40 Одного разу останній йому повідомив, коли той ще був в СІЗО, збирався одружитись на ОСОБА_4. На скільки він пригадує, їх одружували в СІЗО. Так він познайомився з ОСОБА_4, вони з нею не спілкувався, іноді при зустрічі в м. Черкаси, вітались. В грудні 2009 р., він по своїх справах знаходився в приміщенні будинку правосуддя, що по вул. Гоголя, в м. Черкаси, де зустрів ОСОБА_4. Вона там була з невідомою йому жінкою. Згодом йому стало відомо. що жінку звати ОСОБА_22. Коли вони зустрілись в суді, то ОСОБА_4 попросила його з нею поговорити, на що він погодився. Вона йому сказала, що у них в Соснівському районному суді м. Черкаси розглядається цивільна справа за позовом цієї жінки, що на судове засідання не з'явився свідок, на якого вони і чекали. Під час їхньої розмови вона попросила його дати свідчення про те, що він знайомий з даною жінкою ОСОБА_22 та чоловіком на ім'я ОСОБА_5, і підтвердити факт їхнього сумісного проживання. Також вона запевнила, що ОСОБА_22 тривалий час дійсно проживала із цим чоловіком по АДРЕСА_1, але не встигла офіційно оформити свої відносини з цим чоловіком, і тому квартира, де вони проживали разом багато років, в якій вона робила ремонт, має забрати держава, а ОСОБА_22 нічого не дістанеться. Крім цього, вона показала йому ксерокопію фотокарток із зображенням на них ОСОБА_5, щоб той на всякий випадок знав як той виглядає. Він повірив ОСОБА_4 та погодився дати свідчення, які вона попросила. Так, вони домовилися, що він дасть свідчення, згідно яких повідомить в суді, що ОСОБА_22 і ОСОБА_5 проживали разом, що він приходив до них в гості, що ОСОБА_5 деякий час працював у нього, і він привозив йому додому гроші та передавав ОСОБА_22. Проте, того дня судове засідання було відкладено на інший день і він ніяких свідчень не давав. В лютому 2010 р. йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_4 та знову попросила дати свідчення в суді, про які вона його просила попередньо, на що він погодився. В кінці лютого 2010 р. він приїхав до приміщення Соснівського районного суду в м. Черкаси, та в ході судового засідання підтвердив факт сумісного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_22, дав пояснення, які просила його дати ОСОБА_4. Такі пояснення ним були надані в суді, на прохання ОСОБА_4, так як він повірив їй. Влітку 2010 р. його матір повідомила, що його шукають працівники прокуратури для дачі пояснень. Після цього він зателефонував ОСОБА_4 та запитав, що йому робити. Вона запевнила, що це формальності, щоб він дав аналогічні пояснення як і в суді, та виклав про обставини, про які знав тільки з її слів. Після цього, восени 2010 р. він дав аналогічні пояснення і працівникам СБУ;

/т.3 а.с.202-204/;

- показами свідка ОСОБА_41, даними ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що він працює в паспортному столі, до його посадових обов'язків входить загальне керівництво сектору. Під його керівництвом знаходяться працівники, серед яких дві особи, які займаються заявами про видачу паспорта або Форми 1. На даний час цими заявами займаються ОСОБА_42 та ОСОБА_43, до березня 2010 р. на місці ОСОБА_42 працювала ОСОБА_44 В їхні обов'язки входить видача паспортів громадянина України, вклейка фотокарток в паспорти, списування старих паспортів, відповіді на запити щодо Форми №1, ведення картотеки та списування відмітки померлих. На даний час Форми 1 видається тільки за письмовим запитом, який ним візується, з резолюцією щодо видачі чи відмови у видачі вказаної форми. Раніше, такі Форми видавались і на вимогу працівників міліції за пред'явленням ними посвідчення, така видача Форм ніде не фіксувалась. З ОСОБА_3 він знайомий особисто, так як вона багато часу працювала слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Після цього вона працювала в СУ УМВС України в Черкаській області. Відносин з нею він не підтримував, спілкувались тільки по робочим питанням. Наскільки пам'ятає, то ОСОБА_3 неодноразово приходила до них та отримувала Форми 1 на підставі свого посвідчення працівника міліції. Безпосередньо до нього щодо видачі їй Форми 1 вона не зверталась, вона відразу зверталася до дівчат, які цим займаються. Про те, що вона приходила до них в сектор може стверджувати, так як він бачив її в коридорі їхнього приміщення. Останнього разу він бачив її у них близько двох років тому. Вона також приходила отримати Форму 1. ОСОБА_3 могла отримати Форму 1, так як вона була працівником міліції, і могла в них отримати будь-яку форму;

/т.3 а.с.224-226/;

- показами свідка ОСОБА_45, даними нею в судовому засіданні про те, що вона працює на посаді паспортиста з січня 1981 року. За час перебування на даній посаді вона працювала на різних напрямках сектору. Приблизно з 2006 року по 2010 рік вона відповідала за напрямок роботи, пов'язаний зі складанням заяв про видачу паспорта або Форми 1. В їх обов'язки входить видача паспортів громадянина України, вклейка фотокарток в паспорти, списування старих паспортів, відповіді на запити щодо Форми 1, ведення картотеки та списування відмітки померлих, внесення даних щодо одруження в паспорти тощо. За час її перебування на цьому напрямку, Форми 1 видаватись будь-якому співробітнику правоохоронних органів за наявності у них службового посвідчення. Працівники міліції, зокрема працівники Соснівського РВ, могли прийти до них, пред'явивши свої службові посвідчення, отримати на певний час на руки Форму 1 на будь-яку особу. Форми 1 працівникам інших служб видавались, в основному, за їхніми запитами, також при наявності посвідчення. Така видача Форм, шляхом залишення посвідчення, ніде письмово не фіксувалась. Після того як на посаду начальника прийшов ОСОБА_41, такі форми почали видаватися тільки за письмовим запитом та лише за його дозволу. ОСОБА_3 вона знає візуально, так як та працювала слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Після цього, наскільки їй відомо, ОСОБА_3 працювала в СУ УМВС України в Черкаській області. ОСОБА_3 могла отримати у них Форму 1 на підставі свого посвідчення працівника міліції, так ОСОБА_3 могла дійсно отримати Форму 1 на громадянина ОСОБА_5, так як була працівником міліції, і могла отримати будь-яку форму за своїм службовим посвідченням;

/т.3 а.с.227-229/;

- показаннями свідка ОСОБА_43, даними нею в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що на посаді паспортиста в Соснівського РВ вона працює з 2006 року. З 2009 року вона працює на посаді старшого паспортиста. На даний час в її обов'язки входить виписка паспортів громадянина України, вклейка фотокарток в паспорти, відповіді на запити, робота, пов'язана з заявами про видачу паспортів або Форми 1. На той момент, коли вона прийшла на роботу, то Форма 1 видаватись будь-якому співробітнику правоохоронних органів за наявності у них службового посвідчення. Працівники міліції, зокрема працівники райвідділу, могли прийти, пред'явити посвідчення, залишивши його у них, та отримати на певний час, щоб зробити копію, на руки Форму №1 на будь-яку особу. Форми 1 працівникам інших служб видавались в основному за їхніми запитами та при наявності їхніх службових посвідчень. Видача Форм, шляхом залишення посвідчення, раніше ніде письмово не фіксувалась. Останнім часом такі Форми видаються тільки за письмовим запитом, лише за погодженням начальника. З ОСОБА_3 вона знайома візуально, так як вона працювала слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області та приходила до них, в тому числі для отримання Форми 1. Вона неодноразово бачила її в приміщенні паспортного столу. Форму 1 ОСОБА_3 могла отримати у неї на підставі свого посвідчення працівника міліції;

/т.3 а.с.230-232/;

- показаннями свідка ОСОБА_46, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні про те, що з ОСОБА_11 вона знайома близько 3 років, з 2008 року. З ОСОБА_5 її познайомив ОСОБА_11, оскільки той був його однокласником. Познайомившись з ОСОБА_5, їй стало відомо, що той живе сам, його мати померла в 2006 році, після смерті його матері за ним доглядав ОСОБА_11. Крім того, їй було відомо, що ОСОБА_5 був інвалідом II групи, через те, що у нього не було 4 пальців на лівій руці. Вони з ОСОБА_11 інколи приходили до ОСОБА_5 додому, де ОСОБА_11 допомагав йому по господарству. Біля ОСОБА_5 вона ніколи ні його друзів, ні жінок, не бачила. В квітні 2009 року помер ОСОБА_5, про це їй повідомив ОСОБА_11 Їй також було відомо, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні в психоневрологічному диспансері, а також ходив туди харчуватися;

/т. 2 а.с.123-124/;

- показаннями свідка ОСОБА_47, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що приблизно рік по тому, у вечірній час, завітали незнайомий чоловік та жінка, їхніх імен він не запам'ятав, чоловік представився колишнім співробітником міліції та сказав, що квартира ОСОБА_5 повинна відійти до володіння УМВС України в Черкаській області та її потрібно обстежити. Зайшовши до квартири, той чоловік склав акт обстеження квартири, який він разом зі своєю донькою підписали, не знаючи його змісту. За життя ОСОБА_5 був спокійним, мав вади, до смерті матері проживав разом з нею, після її смерті проживав сам. Іноді до ОСОБА_5 приходив невідомий чоловік;

/т. 2 а.с.143/;

- показаннями свідка ОСОБА_48, даними нею в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що приблизно в 2000 році ОСОБА_5 переїхали в квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 був з розумовими відхиленнями, спокійним. Останній проживав з матір'ю, після її смерті той проживав один. Проте, після смерті матері до ОСОБА_5 приходила літня жінка, яку вона бачила один раз. Іноді, останнього відвідував чоловік, як потім їй стало відомо, той чоловік був однокласником ОСОБА_5, з яким останній підтримував дружні стосунки. Через два місяці після смерті ОСОБА_5 до неї приходили чоловіки та жінка, які показали їй свідоцтво про одруження ОСОБА_5 у м. Києві та попрохали її підтвердити факт проживання ОСОБА_5 з ніби то його дружиною, на що вона відмовила;

/т.2 а.с.144/;

- показаннями свідка ОСОБА_8, даними нею в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що під час знаходження в СІЗО №30 він познайомився з ОСОБА_49. У ОСОБА_49 була рідна сестра ОСОБА_4, з якою ОСОБА_40 був одружений. Після відбування покарання в ВК№59, с. Трудове, Вінницької області, він приїхав до м. Черкаси та проживав з матір'ю, підробляв на різних заробітках. Приблизно на початку 2010 року, йому зателефонувала ОСОБА_4 та попросила зустрітись. Вони домовились зустрітися біля його будинку. В ході їхньої розмови, вона запропонувала йому дати свідчення в суді по цивільній справі, де необхідно буде підтвердити факт проживання якогось чоловіка на ім'я ОСОБА_5 з якоюсь жінкою на ім'я ОСОБА_3. Ні вказаного чоловіка, ні вказану жінку він ніколи не знав. ОСОБА_4 його запевнила, що йому необхідно дати такі свідчення, підписати якісь протоколи, при цьому йому нічого за це не буде, щоб він не хвилювався. Після цього деякий час він її не бачив. Приблизно в травні 2010 року йому знову зателефонувала ОСОБА_4 та сказала, що потрібно поїхати до суду і дати такі свідчення, які вона його просила. В якийсь із днів, він не пам'ятає, вона заїхала за ним на таксі та повезла його до суду, де він дав свідчення, про те, що чоловік на ім'я ОСОБА_5 проживає з якоюсь жінкою на ім'я ОСОБА_3. Про те, чи проживали вони разом в дійсності, він не знає, їх разом він ніколи не бачив, вказаних осіб він не знає. Крім нього, в суді про цей факт також давали пояснення якийсь чоловік та жінка, здається на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_3. Такі пояснення в суді він дав тільки на прохання ОСОБА_4 Приблизно влітку 2010 року йому знову на домашній телефон зателефонувала ОСОБА_4 та сказала, що треба дати аналогічні покази в прокуратурі Соснівського району м. Черкаси, які він давав в суді. Він знову погодився та дав аналогічні пояснення в прокуратурі. Після того, як він дав такі пояснення в прокуратурі, вони разом з ОСОБА_4 поїхали до ресторану «Тарас Бульба», там разом з ними були жінка на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_40 Жінка на ім'я ОСОБА_3, це була жінка, про проживання якої з чоловіком на ім?я ОСОБА_5, він підтвердив;

/т.3 а.с.144-146/;

- показаннями свідка ОСОБА_50, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що ОСОБА_5 проживав спочатку з матір'ю, після її смерті той проживав один, мав вади. З жінками та друзями ОСОБА_5 не спілкувався;

/т.2 а.с.145/;

- показаннями свідка ОСОБА_51, даними нею в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що до їх помешкання прийшли чоловік та жінка, які попросили підписати акт щодо сумісного проживання ОСОБА_5 з жінкою. Чоловік, що приходив, представився співробітником міліції. Після вказаної розмови вона підписала вказаний акт. Приблизно через тиждень після вказаних подій до її помешкання завітала жінка, яка представилась співробітницею міліції. Остання запитала у неї чи приходили до неї чоловік та жінка з проханням підписати документи щодо ОСОБА_5 За життя ОСОБА_5 був спокійний, спочатку проживав з матір'ю, після її смерті він проживав один. До ОСОБА_5 ніхто не приходив, друзів у нього не було;

/т.2 а.с 146/;

- показами свідка ОСОБА_29, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що приблизно в 1995 році він познайомився з ОСОБА_3 Вони познайомились, коли обоє приносили матеріали перевірки прокурору м. Черкаси. З того часу вони підтримували дружні відносини та являються кумами. Йому було відомо, що ОСОБА_3 працювала в правоохоронних органах, працювала слідчою в слідчому управлінні, на даний час в органах міліції не працює. ОСОБА_3 проживала в гуртожитку по вул. Ярославській, в м. Черкаси, одна, наскільки йому відомо, родини у неї ніколи було. ОСОБА_3 по вул. АДРЕСА_2 разом з чоловіком ніколи не проживала. Приблизно два роки тому вона запросила його до бару на святкування якогось свята. Приїхавши у вказаний заклад він побачив ОСОБА_3 з якоюсь жінкою, яку вона йому представила як свою подругу - ОСОБА_4 В ході їхнього спілкування він зрозумів, що ОСОБА_4 займається юридичною практикою. Вона сказала, що в разі виникнення буд-яких юридичних питань, він може звернутися до неї, оскільки вона вирішує будь-які питання в суді. Після їхньої зустрічі він декілька разів звертався до неї особисто, а також рекомендував її своїм знайомим для надання юридичної допомоги, але ні йому, ні його знайомим, вона жодного разу не допомогла, а навпаки, погіршувала ситуацію. Приблизно в середині літа 2010 року до нього звернулась ОСОБА_4 та розповіла, що на даний час працівники міліції, назвавши їхні прізвища, але він їх не запам'ятав, що вони хочуть порушити стосовно ОСОБА_3 кримінальну справу, що все це вони «роблять руками ОСОБА_11», у якого ніби то ОСОБА_3 хоче відібрати квартиру. Вона розповіла, що ОСОБА_11 проживав з якимось на даний час покійним чоловіком та хоче отримати від нього спадщину, а саме квартиру по АДРЕСА_1. Крім того, вона повідомила, що також хоче отримати вказану квартиру в спадщину, але наскільки він зрозумів, у неї не було на це законних підстав. На запитання його, яке відношення до цього має ОСОБА_3, вона розповіла, що подала до Соснівського районного суду м. Черкаси позовну заяву від імені ОСОБА_3, оскільки остання являється працівником міліції та її ніхто не буде чіпати, про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з якимось на даний час покійним чоловіком та надання додаткового строку для прийняття спадщини. За результатами розгляду вказаної позовної заяви суддя Пироженко задовольнила позовні вимоги в повному обсязі та визнала факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з якимось чоловіком, а також надала останній строк для прийняття від нього спадщини. На даний час, ОСОБА_11 звернувся до міліції про шахрайські дії ОСОБА_3, яка хоче заволодіти вказаною квартирою. Після того, як ОСОБА_49 розповіла йому про вказану ситуацію, вона попросила його, в разі необхідності, дати покази в правоохоронних органах та підтвердити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та невідомим йому чоловіка на прізвище ОСОБА_5, в квартирі по вул. АДРЕСА_2 хоча насправді ОСОБА_3 з вказаним чоловіком ніколи не проживала. Він погодився на прохання ОСОБА_4, оскільки перебував з ОСОБА_3 в дружніх відносинах та хотів їй допомогти. Цього ж дня він зателефонував ОСОБА_3 та запитав у неї про вказану ситуацію, на що остання повідомила, що дійсно виникли якісь проблеми, але їй про це нічого не відомо, оскільки вказаним питаннями займається ОСОБА_4 Через деякий час після його зустрічі з ОСОБА_4, його викликали працівниками СБУ в Черкаській області для дачі пояснення про відомі йому обставини проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5, яким він підтвердив факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю та розповів, що неодноразово приходив до ОСОБА_3, яка мешкала в квартирі по вул. АДРЕСА_2 та бачив що вона проживає разом з чоловіком, що насправді не відповідало дійсності. Аналогічні покази він дав під час його допиту в якості свідка по кримінальній справі і в прокуратурі Черкаської області. Вказані покази він давав на прохання ОСОБА_4, а також хотів допомогти ОСОБА_3 розібратися з вказаною ситуацією. Крім того, ОСОБА_4 сказала, що в разі виникнення будь-яких питань вона їх вирішить особисто;

/т.4 а.с.83-86/;

- показаннями свідка ОСОБА_53, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що в серпні 2010 року з метою перевірки заяви ОСОБА_11 по факту протиправних дій вчинених щодо нерухомого майна ОСОБА_5, ним, з метою відібрання пояснень було здійснено виклик ОСОБА_4 до управління служби безпеки України в Черкаській області. Прибувши до управління остання пояснила, що свої пояснення вона має в електронному вигляді на флешці. Для можливості ознайомлення з поясненнями, ним, в окрему папку було скопійовано інформацію з вказаної флешки. Ознайомившись з пояснення, ОСОБА_4 він склав відповідний документ та роздрукувавши його надав останній для ознайомлення. Ознайомившись та прочитавши пояснення ОСОБА_54 підписала їх та пішла з управління. 13.05.2011 року він передивляючись матеріали на комп'ютері, відкрив папку, в якій знаходилися файли, що були ним скопійовані з флешки ОСОБА_4, серед яких знаходились дві фотокартки, із зображенням ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також документи, які мають значення для слідства по кримінальній справі №4511100007 за фактом замаху невстановлених осіб на заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 та використанню завідомо підроблених документів, за ознаками злочину передбаченого ст.15, ч.2 ст.190; ч.1 ст.358; ч.3 ст.358 КК України. Оскільки він входив до складу оперативно-слідчої групи з розслідування вказаної кримінальної справи, дві фотографії із зображенням ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що знаходилися на флешці ОСОБА_54, були записані ним на оптичний диск та в установленому законом порядку були передані до прокуратури Черкаської області;

/т.4 а.с.77-79/;

- показаннями свідка ОСОБА_10, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, що з ОСОБА_4 вона знайома давно, вони також є далекими родичами. На даний час вони практично не спілкуються, але раніше зустрічались часто, постійно підтримували тісні дружні відносини. Вона тричі була одружена, але з її чоловіками у родини ОСОБА_10 склались не дуже добрі відносини, а тому вони спілкувалися тільки з нею. Наскільки їй відомо, на даний час ОСОБА_4 проживає АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_54 та чоловіком ОСОБА_55. Приблизно 10 років тому ОСОБА_4 працювала в помічником судді в Соснівському районному суді м. Черкаси, після цього вона займалась самостійно юридичною практикою, чим і займається по теперішній час. Оскільки вона вдома не мала комп'ютеру та доступу до Інтернету, то неодноразово приїздила до ОСОБА_4 в її офіс, щоб підготувати та роздрукувати на комп'ютері свої особисті документи. В один з таких приїздів, ОСОБА_4 розповіла їй, що у їхньої спільної знайомої ОСОБА_3 хочуть відібрати квартиру та вона готується представляти її інтереси в суді. ОСОБА_3 вона знає з 2000 року, коли та працювала слідчою СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, оскільки у неї в провадження перебувала кримінальна справа по якій вона була визнана потерпілою. Після цього вона декілька разів бачила ОСОБА_3 з невідомим чоловіком в місті, але ніяких відносин з нею не підтримувала. Приблизно два роки тому, взимку, до неї дому приїхала ОСОБА_4 та нагадала ситуацію, яка склалася з ОСОБА_3, яку вона розповідала їй в офісі. Вона розповіла, що ОСОБА_3 тривалий час проживала з чоловіком без шлюбу, який на даний час він помер, а його колишня дружина претендує на його квартиру, на яку також претендує і ОСОБА_3 Також ОСОБА_4 розповіла, що це питання на даний час вирішується в судовому порядку, де вона представляла інтереси ОСОБА_3 В судове засідання, яке було призначено на той же день, не змогла приїхати дівчина, яка могла підтвердити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з вказаним померлим чоловіком. Після того, як ОСОБА_4 розповіла про вказану ситуацію, остання попросила її, цього ж дня, поїхати з нею до Соснівського районного суду м. Черкаси, де в судовому засіданні підтвердити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та вказаного покійного чоловіка на прізвище ОСОБА_5, в квартирі по АДРЕСА_1. Вона погодилась на вказане прохання ОСОБА_4, оскільки знала її тривалий час та довіряла їй, а також, як вона вже наголошувала, вона особисто бачила ОСОБА_3 з невідомим їй чоловіком та вважала, що це саме той чоловік. Крім того, ОСОБА_4 показала їй фотокартку, на якій вона впізнала ОСОБА_3, яка сиділа за столом з якимось чоловіком, а поряд з ними сиділо ще декілька невідомих їй чоловіків. Зі слів ОСОБА_4, чоловік якій сидів поряд з ОСОБА_3, був саме ОСОБА_5. Після цього вони відразу поїхали до Соснівського районного суду м. Черкаси, де вона підтвердила факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5. В дійсності, їй не було відомо з ким та де проживає ОСОБА_3, а ОСОБА_5 вона ніколи не бачила. Через декілька місяців їй зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що їй необхідно проїхати до прокуратури Соснівського району м. Черкаси та дати пояснення про відомі їй обставини проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5, що вона й зробила. Крім того, вона надала аналогічні покази під час відібрання у неї пояснень в СБУ в Черкаській області та допиту в якості свідка по кримінальній справі в прокуратурі області. Вказані показання вона давала лише на прохання та зі слів ОСОБА_4, оскільки знала її тривалий час та довіряла їй, крім того, ОСОБА_4 завіряла її, що в цьому немає нічого страшного і в разі виникнення будь-яких питань вона вирішить їх особисто;

/т.4 а.с.87-90/;

- показаннями свідка ОСОБА_56, даними нею в ході досудового слідства, дослідженими та оголошеними в судому засіданні, за якими з 2003 року по теперішній час вона працює суддею Соснівського районного суду м. Черкаси. Приблизно в середині листопада 2009 року вона отримала для розгляду позовну заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, надання додаткового строку для прийняття спадщини. Відповідачем у вказаній позовній заяві виступала Черкаська міська рада, третьою особою - Перша Черкаська державна нотаріальна контора. Суть вказаної позовної заяви полягала в тому, що ОСОБА_3 просила суд встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 без шлюбу, мотивуюче це тим, що з 2000 року і до його смерті, в квітні 2009 року, вони спільно проживали в квартирі ОСОБА_5, що по АДРЕСА_1. Вивчивши матеріали вказаної позовної заяви та додатки до неї, нею було призначено по даній справі попередній розгляд на грудень 2009 року. Вказане судове засідання не відбулось в зв'язку з наданням представником Черкаської міської ради клопотання про відкладення розгляду справи, на дане судове засідання з'явився представник позивача - ОСОБА_4, яка надала відповідну довіреність на представництво інтересів ОСОБА_3 Наскільки вона пам'ятає, попередній розгляд цивільної справи неодноразово відкладався у зв'язку з залученням до участі у справі ОСОБА_11 в якості третьої особи, а в подальшому - в якості співвідповідача. Під час судового засідання, представником позивача ОСОБА_4 було заявлено клопотання про допит трьох свідків, яке було задоволено та вказаних осіб було допитано в якості свідків. Вони підтвердили факт проживання ОСОБА_3 з померлим ОСОБА_5. Крім того, в одне із судових засідань, при дослідженні матеріалів справи, ОСОБА_4 було надано дві фотокартки зі спільним зображенням ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Вказані фотокартки у неї не викликали жодного сумніву, а тому вони були долучені до справи в якості доказу їхнього сумісного проживання. Так, 14.05.2010 року нею було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, встановлено факт проживання останньої та ОСОБА_5 однією сім'єю, а також визначено додатковий строк для подання ОСОБА_3 заяви для прийняття спадщини померлого ОСОБА_5 строком один місяць;

/т.4 а.с.138-140/;

- даними протоколу виїмки в паспортному столі Соснівського PB УМВС України в Черкаській області від 22.04.2011 року, в ході якої вилучено заяву Форми 1 про видачу паспорта на ім'я ОСОБА_5;

/т. 2 а.с.155-157/;

- даними протоколу виїмки в Черкаській державній нотаріальній конторі №1 від 27.04.2011 року, в ході якої вилучено спадкову справу №514/09 після смерті ОСОБА_5;

/т. 2 а.с.160-164/;

- даними протоколу огляду в якості речового доказу спадкової справи №514/09 після смерті ОСОБА_5, вилученої 27.04.2011 року під час проведення виїмки в Черкаській державній нотаріальній конторі №1;

/т.2 а.с.221-223/;

- даними довідки Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації від 26.04.2011 року, згідно якої вартість квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 становить 78 945 грн.;

/т. 2 а.с.226/;

- даними протоколу виїмки в Соснівському PB УМВС України в Черкаській області від 10.05.2011 року, в ході якої вилучено матеріали перевірки №1972 від 05.05.2009 року по факту смерті ОСОБА_5;

/т.3 а.с.21/;

- даними протоколу виїмки в Соснівському районному суді м. Черкаси від 12.05.2011 року, в ході якої вилучено завірену копію цивільної справи №2-1330/10 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_11, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку прийняття спадщини;

/т.3 а.с.47-49/;

- даними протоколу огляду в якості речового доказу оптичного диску », CD-R, 700 Mb, 52-х speed vitesse, 80 min, на якому міститься інформація скопійована з флеш-накопичувача ОСОБА_4, в тому числі чотирьох фотокарток із зображенням заяви Форми 1 про видачу паспорта ОСОБА_5 та двох спільних фотокарток ОСОБА_3 з ОСОБА_5;

/т.3 а.с.151/;

- даними протоколу огляду жилого приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1, від 20.05.2011 року;

/т.3 а.с.160-201/;

- даними протоколу огляду в якості речового доказу заяви Форми 1 про видачу паспорта ОСОБА_5, матеріалів перевірки №1972 від 05.05.2009 року по факту смерті ОСОБА_5, завіреної копії цивільної справи №2-1330/10 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_11, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку прийняття спадщини;

/т.3 а.с.212-214/;

- даними протоколу виїмки в Соснівському районному суді м. Черкаси від 23.05.2011 року, в ході якої вилучено фотокопію фотокарток з цивільної справи №2-1330/10 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_11, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку прийняття спадщини;

/т.3 а.с.217-219/;

- даними протоколу огляду в якості речового доказу фотокопії фотокарток з цивільної справи №2-1330/10 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_11, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку прийняття спадщини;

/т.3 а.с.221/;

- даними протоколу зводин віч-на-віч між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 14.07.2011 року, під час якої ОСОБА_3 підтвердила, що ніколи не проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю, а також вказала, що саме ОСОБА_4 мала намір заволодіти квартирою ОСОБА_5, в зв'язку з чим підготувала відповідну позовну заяву, підмовила свідків, виготовила та надала до суду фотокартки з ознаками фотомонтажу;

/т.4 а.с.71-76/;

- даними протоколу зводин віч-на-віч між свідком ОСОБА_53 та ОСОБА_4 від 18.07.2011 року, під час якої свідок ОСОБА_53 підтвердив, що ОСОБА_4 надала свої пояснення на флеш-накопичувачі, скопіювавши всю наявну інформацію, яка містилась на ньому, він виявив дві фотокартки із спільним зображенням ОСОБА_3 з ОСОБА_5;

/т.4 а.с.80-82/;

- даними протоколу зводин віч-на-віч між свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_4 від 25.07.2011 року, під час якої свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вона давала неправдиві покази про те, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 виключно на прохання ОСОБА_4;

/т.4 а.с.91-93/;

- даними протоколу зводин віч-на-віч між свідком ОСОБА_9 та ОСОБА_4 від 26.07.2011 року, під час якої свідок ОСОБА_9 підтвердив, що він давав неправдиві покази про те що, ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 виключно на прохання ОСОБА_4;

/т.4 а.с.94-96/;

- даними протоколу зводин віч-на-віч між свідком ОСОБА_57 та ОСОБА_4 від 26.07.2011 року, під час якої свідок ОСОБА_29 підтвердив, що він давав неправдиві покази про те, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 виключно на прохання ОСОБА_4;

/т.4 а.с.97-99/;

- даними протоколу зводин віч-на-віч між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 05.08.2011 року, під час якої ОСОБА_4 підтвердила, що вона до Соснівського районного суду м. Черкаси позовну заяву про встановлення факту проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю без шлюбу, надання додаткового строку для прийняття спадщини, подала виключно за ініціативи ОСОБА_3;

/т.4 а.с.134-137/;

- даними висновку судово-фототехнічної експертизи №8-10 від 14.06.201.1 року, згідно якого на двох фотокартках, наданих на експертизу, виявлено ознаки фотомонтажу, зображення на ксерокопіях фотокарток та дві кольорові фотокартки, надані на експертизу - тотожні; зображення на ксерокопіях фотокарток та дві фотокартки, надані на експертизу на диску в електронному вигляді -тотожні, для монтажу наданих на дослідження двох кольорових фотокарток могло бути використане зображення голови чоловіка з фотокартки із заяви про видачу паспорта на ім'я ОСОБА_5;

/т.3 а.с.240-246/;

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №674-П від 15.08.2011 року, згідно якого підпис у позовній заяві про встановлення факту проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю без шлюбу, надання додаткового строку для прийняття спадщини від 12.11.2009 року від імені ОСОБА_3 виконаний ОСОБА_3;

/т.4 а.с.107-111/;

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №786-П від 25.08.2011 року, згідно якого підпис в заяві про прийняття спадщини від ОСОБА_5 №693 від 02.06.2010 р. (спадкова справа №514/2009) виконаний ОСОБА_3 Рукописний запис в заяві про прийняття спадщини і від ОСОБА_5 №693 від 02.06.2010 року (спадкова справа №514/2009) виконаний ОСОБА_3;

/т.4 а.с.161-170/.

Доводи та покази підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про непричетність їх до вчинення інкримінованих їм органом досудового слідства злочинах суд оцінює критично і вважає їх неправдивими і розцінює їх як намагання підсудних уникнути відповідальності за скоєні ними злочини, та як один із шляхів обраних ними в якості свого захисту, оскільки такі доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростовуються наведеними вище у вироці доказами по справі.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих їм злочинах повністю доведено.

Дії підсудної ОСОБА_3 суд кваліфікує:

по епізоду намагання на заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_1 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України як закінчений замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;

по епізоду використання службового становища як працівника правоохоронного органу з метою заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_1 за ч.3 ст.364 КК України як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища, вчиненого працівником правоохоронного органу, що заподіяло істотну шкоду та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу.

Дії підсудної ОСОБА_4 суд кваліфікує:

по епізоду намагання на заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_1 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України як закінчений замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;

по епізоду сприяння у вчиненні зловживання своїм становищем як працівника правоохоронного органу ОСОБА_3, з метою заволодіння шахрайським способом квартирою АДРЕСА_1 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.364 КК України як пособництво у вчиненні зловживання службовим становищем, тобто пособництво в умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних нею злочинів, особу підсудної, яка за колишнім місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних нею злочинів, особу підсудної, яка за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно.

Пом'якшуючих відповідальність обставин підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд не вбачає.

Обтяжуючих відповідальність обставин підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених підсудною ОСОБА_3 злочинів, особу підсудної, яка за місцем проживання та за колишнім місцем роботи характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 можливе при призначенні їй покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, із призначенням на підставі ст.75 КК України -випробування.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених підсудною ОСОБА_4 злочинів, особу підсудної, яка за місцем проживання та за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину -доньку ОСОБА_55, ІНФОРМАЦІЯ_11, має постійне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_4 можливе при призначенні їй покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, із призначенням на підставі ст.75 КК України -випробування.

З підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно стягнути судові витрати за проведення фототехнічної експертизи в рівних долях по 2 707 (дві тисячі сімсот сім) гривень 20 коп. з кожного на користь державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

З підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно стягнути судові витрати за проведення судово-почеркознавчих експертиз в рівних долях по 1 593 (одній тисячі п'ятсот дев'яносто три) гривні 92 коп. з кожного на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Санкцією ч.3 ст.364 КК України в якості додаткового покарання передбачена конфіскація майна. Але згідно вимог ст.77 КК України у разі звільнення від відбуття покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Згідно Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначене при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК України). Тому, оскільки підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначається покарання, не пов'язане з позбавленням волі, із призначенням на підставі ст.75 КК України -випробування, додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190; ч.3 ст.364 КК України та призначити їй покарання:

за ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України -3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.364 КК України -5 (п'ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних та судових органах строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних та судових органах строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбуття покарання, з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Зобов'язати засуджену ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190; ч.5 ст.27, ч.3 ст.364 КК України та призначити їй покарання:

за ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України -3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.5 ст.27, ч.3 ст.364 КК України -5 (п'ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних та судових органах строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних та судових органах строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_12 від відбуття покарання, з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Зобов'язати засуджену ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати за проведення фототехнічної експертизи в рівних долях по 2 707 (дві тисячі сімсот сім) гривень 20 коп. з кожного на користь державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України код 25574630, на рахунок 31255272210705, банк одержувач ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу -за експертні роботи.

Стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати за проведення судово-почеркознавчих експертиз в рівних долях по 1 593 (одній тисячі п'ятсот дев'яносто три) гривні 92 коп. з кожного на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз код 02883096, на рахунок 31255272210579, банк одержувач ГУДКУ м. Києві, МФО 820019, призначення платежу -«за судово-почеркознавчу експертизу №674-П від 12.08.2011 року»та «за судово-почеркознавчу експертизу №786-П від 25.08.2011 року.

Речові докази по справі:

- заява Форми 1 про видачу паспорта ОСОБА_5; спадкова справа №514/09 після смерті ОСОБА_5; матеріали перевірки №1972 від 05.05.2009 року по факту смерті ОСОБА_5; завірена копія цивільної справи №2-1330/10 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_11, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку прийняття спадщини; оптичного диску «Verbatim»? CD-R, 700 Mb? 52-x speed vitesse, 80 min, які приєднані до матеріалів справи, - зберігати при справі;

- фотокопія фотокарток з цивільної справи №2-1330 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_11, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визначення додаткового строку прийняття спадщини, які передані до Соснівського районного суду м. Черкаси, - залишити за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб.

Суддя А. І. Бурлака