Ухвала суду № 25691363, 15.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року справа №2а/0570/4970/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Компанієць І.Д., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 р. у справі № 2а/0570/4970/2012 за позовом Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Макіїввугілля», третя особа Макіївський міський центр зайнятості про стягнення адміністративно - господарських санкцій в сумі 10045301 грн. 89 коп., -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позивом до Державного підприємства «Макіїввугілля», третя особа Макіївський міський центр зайнятості про стягнення адміністративно - господарських санкцій в сумі 10045301 грн. 89 коп.

В позові зазначено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування інвалідів у 2011 році відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством України, тому на нього покладено обов'язок нарахувати та сплатити фінансово - господарські санкції в розумінні ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Враховуючи наведене та те, що відповідачем адміністративно - господарські санкції в розмірі 10045301 грн. 89 коп. у добровільному порядку не сплачені, просить стягнути зазначену суму.

Ухвалою від 07.06.2012 року до участі у справі в якості відповідача залучено Макіївський міський центр зайнятості.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 р. у справі № 2а/0570/4970/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що відповідач не виконав заходи щодо забезпечення та працевлаштування інвалідів у звітному періоді-2011 році. Просить рішення суду скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

ДП «Макіїїввугілля» зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської Ради Донецької області за юридичною адресою: 86157, Донецька область. Центрально-Міський район, м. Макіїівка, пл. Радянська, 2, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 32442295).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування ДП «Макіїїввугілля» за 2011 рік № 10-ПІ від 16.01.2012 року, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 759 осіб, інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 556 осіб, фонд оплати праці штатних працівників складає 937575 грн. 50 коп., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 49439 грн. 75 коп, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування 10036269 грн. 25 коп. (а.с. 8).

Згідно розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно- господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році за несплату санкцій нарахована пеня в сумі 9032 грн. 64 коп.

Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі Закон України № 875), саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено для підприємств, установ і організацій нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Частиною першою статті 18 Закону України № 875 передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частиною 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

Згідно листа Макіївського міського центру зайнятості від 08.05.2012 року № 03-08/3672 ДП «Макіїввугілля» звіти про наявність вакансій з приводу працевлаштування інвалідів у 2011 році не надавало.

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що Відокремлені підрозділи ДП «Макіїввугілля» в період з січня 2011 року по грудень 2011 року самостійно надавали до Макіївського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів за формою 3-ПН, що підтверджено копіями таких звітів та інформацією, наданою Макіївським міським центром зайнятості (т. 1 а.с. 36 - 250, т. 2 а.с. 1-22, 37-84, 98-113).

Крім того, 23.08.2006 року до Колективного договору ДП «Макіїїввугілля» внесені доповнення та зміни, які стосуються працевлаштування інвалідів, розроблені та затверджені заходи, щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (т. 1 а.с. 29, 32).

У 2011 році ДП «Макіїввугілля» прийняло участь у Ярмарку вакансій для інвалідів, який проводив Макіївський міський центр зайнятості (т. 1 а.с. 34, 35).

ДП «Макіїввугілля» надавало оголошення до розділу «вакансії» газети «Вечірня Макіївка», якими повідомляло, що на його відокремлених підрозділах приймають на роботу інвалідів ( т. 1 а.с. 33).

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Таким чином, на підприємство хоча і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальной політики України від 19.12.2005 р. № 420 затверджено форму звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу центру зайнятості за місцем їх реєстрації, як платника страхових внесків.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлені підрозділи відповідача вживали заходи, передбачені чинним законодавством, по забезпеченню працевлаштування інвалідів, тому на відповідача не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач виконав всі вимоги вищезазначених норм законодавства, а саме протягом 2011 року його структурні підрозділи інформував центр зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами форми № 3-ПН.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративно-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких свідчить про підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого, у межах спірних правовідносин позивачем не доведено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 р. у справі № 2а/0570/4970/2012 - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

І.Д. Компанієць