ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.08.12 р. Справа № 5006/14/142/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш»,
ЄДРПОУ 32174727, м.Полтава
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон»,
ЄДРПОУ 20387067, м.Краматорськ
про стягнення 259440,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: Кузьменко С.В.-нач. юр. від.
від відповідача: Шандиба І.О.-нач. юр. від.
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш», м.Полтава, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 259440,00 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 31.07.2012р. №356 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність в нього обов'язку зі сплати позивачу заборгованості в сумі 259440,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
17.01.2008р. між позивачем та АТЗТ «Торговий дом Астрон» (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наданими до справи матеріалами є відповідач) був підписаний договір поставки №01/08/ВБУ.
Відповідно до розділу 1 вказаного договору позивач зобов'язується надати послуги по прив'язці, шеф-монтажу, доставці, навчання персоналу, виготовити та поставити бітумно-емульсійну установку ВБУ-1М, згідно специфікації №1 цього договору, провести шеф-монтаж, навчання персоналу, який буде експлуатувати установку, а також провести екзамен на право працювати на установці у обслуговуючого персоналу з числа працівників відповідача, провести запуск бітумно-емульсійної та лабораторної установки ВБУ-1М, дати рекомендації з виготовлення емульсії класу ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 (розробити базові рецепти для цих бітумних емульсій та передати їх у користування відповідачу), а відповідач - прийняти та оплатити вартість бітумно-емульсійної установки ВБУ-1М, а також сплатити послуги з прив'язки, шеф-монтажу, доставки, навчання персоналу.
Згідно п.3.3 договору розрахунки між сторонами здійснюються у наступному порядку:
- 67860,00 грн. протягом 7 банківських днів з моменту підписання цього договору;
- 339300,00 грн. - 100%-ва готовність до відправки установки на заводі-виробнику;
- 271440,00 грн. по завершенню шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці на протязі 7 банківських днів.
Оплата продукції здійснюється на підставі даного договору та рахунку на оплату шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця (п.3.4 договору).
За приписом п.3.5 договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. витрати на відрядження по перебуванню спеціалістів заводу на шеф-монтажі оплачує відповідач з розрахунку 12000,00 грн. за весь час перебування на шеф-монтажі спеціалістів позивача на протязі 21 дня монтажу. Ця сума входить у вартість, вказану в п.3.2 цього договору. Причому, виїзд спеціалістів заводу на проведення шеф-монтажу відбувається тільки з письмового повідомлення відповідача про виконання ним умов технічного завдання, яке видає спеціаліст позивача при проведення прив'язочних робіт на території позивача.
Специфікацією №1 від 17.01.2008р. до договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. сторони визначили найменування, кількість, вартість товару (бітумно-емульсійної та лабораторної установки ВБУ-1М з доставкою) в розмірі 666600,00 грн. та найменування, вартість послуг (прив'язка, шеф-монтаж установки, навчання персоналу покупця, витрати на відрядження спеціаліста продавця) в розмірі 12000,00 грн.
08.02.2008р. відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 67860,00 грн. на виконання договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008р.
20.03.2008р. відповідачем також було перераховано позивачу за договором грошові кошти в сумі 339300,00 грн.
Згідно з накладною №21 від 28.03.2008р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОУ №033193 від 25.03.2008р. позивачем було поставлено відповідачу установку бітумно-емульсійну ВБУ-1М.
Листом №146 від 26.03.2008р. позивач на виконання умов договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. надіслав відповідачу технічне завдання для проведення шеф-монтажу установки бітумно-емульсійної ВБУ-1М.
Проте, як вказує позивач, відповідач монтажу зазначеної установки не міг здійснити, оскільки на виконання умов договору купівлі-продажу №361/1-73/7 відповідач поставив цю установку бітумно-емульсійну ВБУ-1М ЗАТ «Коммунтранс».
При цьому, за твердженням позивача, дана установка є тією самою, що придбана відповідачем у позивача за договором №01/08/ВБУ від 17.01.2008р.
Вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. по справі №18/2447/11.
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем належним чином п.3.3.3 договору в частині оплати 271440,00 грн. по завершенню шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії на установці на протязі 7 банківських днів, залишок неоплаченої вартості поставленої установки зменшений позивачем на вартість послуг з прив'язки, шеф-монтажу установки, навчанню персонал покупця, витрат на відрядження спеціаліста продавця в розмірі 12000,00 грн.
За таких обставин, за твердженням позивача, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання з оплати залишкової вартості товару, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 259440,00 грн. за договором №01/08/ВБУ від 17.01.2008р.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 31.07.2012р. №356.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Як вказувалось вище, 17.01.2008р. між сторонами був підписаний договір №01/08/ВБУ.
За приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно розділу 1 договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. його предметом є зобов'язання позивача надати послуги по прив'язці, шеф-монтажу, доставці, навчання персоналу, виготовити та поставити бітумно-емульсійну установку ВБУ-1М, згідно специфікації №1 цього договору, провести шеф-монтаж, навчання персоналу, який буде експлуатувати установку, а також провести екзамен на право працювати на установці у обслуговуючого персоналу з числа працівників відповідача, провести запуск бітумно-емульсійної та лабораторної установки ВБУ-1М, дати рекомендації з виготовлення емульсії класу ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 (розробити базові рецепти для цих бітумних емульсій та передати їх у користування відповідачу), а відповідач - прийняти та оплатити вартість бітумно-емульсійної установки ВБУ-1М, а також сплатити послуги з прив'язки, шеф-монтажу, доставки, навчання персоналу.
З урахуванням викладеного, за висновками суду, підписаний між сторонами договір №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. є договором змішаного типу, який містить у собі ознаки й договору поставки, й договору підряду:
- обов'язки щодо виготовлення, доставки у поставки товару;
- обов'язки надати послуги по прив'язці, шеф-монтажу, доставці, навчання персоналу, провести шеф-монтаж, навчання персоналу, який буде експлуатувати установку, а також провести екзамен на право працювати на установці у обслуговуючого персоналу з числа працівників відповідача, провести запуск бітумно-емульсійної та лабораторної установки ВБУ-1М, дати рекомендації з виготовлення емульсії класу ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 (розробити базові рецепти для цих бітумних емульсій та передати їх у користування відповідачу).
Тобто, даний договір породжує зобов'язання на кожній з сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.
В силу ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено судом, згідно з накладною №21 від 26.03.2008р. позивачем було відвантажено відповідачу установку бітумно-емульсійну ВБУ-1М вартістю 666600,00 грн.
При цьому, позивач у позові посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. в частині повної оплати вартості отриманого товару.
Згідно із ст.693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.1 договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. ціна на продукцію встановлена на момент укладання договору та фіксується на момент підписання обома сторонами.
Загальна сума договору (згідно п.3.2) становить 678600,00 грн. з ПДВ.
Розрахунки між сторонами за приписом п.3.3 договору здійснюються в наступному порядку:
- 67860,00 грн. протягом 7 банківських днів з моменту підписання цього договору;
- 339300,00 грн. - 100%-ва готовність до відправки установки на заводі-виробнику;
- 271440,00 грн. по завершенню шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці на протязі 7 банківських днів.
Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. обов'язок відповідача сплатити позивачу повну вартість установки бітумно-емульсійної ВБУ-1М виникає на протязі 7 банківських днів виключно після завершення шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи доказів завершення шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, поставленого за договором №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. до матеріалів справи не надано.
При цьому, посилання позивача на п.3.5 договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. судом до уваги не приймаються.
Зокрема, за приписом п.3.5 договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. виїзд спеціалістів заводу на проведення шеф-монтажу відбувається тільки з письмового повідомлення відповідача про виконання ним умов технічного завдання, яке видає спеціаліст позивача при проведення прив'язочних робіт на території позивача. (п.3.5 договору).
Як вказує позивач, 27.03.2008р. ним на адресу відповідача листом від 26.03.2008р. №146 було направлено технічне завдання для проведення шеф-монтажу бітумно-емульсійної установки ВБУ-1М, поставленої за договором №01/08/ВБУ від 17.01.2008р.
В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного технічного завдання позивачем до матеріалів справи надано копію фіскального чеку від 27.03.2008р. №4303.
Проте, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України вказаний чек не може бути прийнятий судом до уваги в якості належного доказу направлення позивачем на адресу відповідача технічного завдання, враховуючи, що з його змісту неможливо визначити, який саме документ був направлений позивачем на адресу відповідача.
Крім цього, згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, умовами договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. взагалі певного строку виконання відповідачем умов технічного завдання позивача та направлення останньому відповідного повідомлення не передбачено, з чим також погоджується позивач у позовній заяві.
Посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. по справі №18/2447/11, якою встановлено факт постачання відповідачем на адресу ЗАТ «Коммунтранс» за договором №361/7-73/7 саме тієї бітумно-емульсійної установки, яка була предметом договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р., суд до уваги не приймає як такі, що не мають значення для розгляду цієї справи.
Зокрема, правовідносини, які склалися між відповідачем та ЗАТ «Коммунтранс» за договором купівлі-продажу №361/7-73/7 жодним чином не стосуються виконання сторонами договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008р., не є обставиною, що звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань за договором поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008р.
Одночасно, переглядаючи в касаційному порядку рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. по справі №18/2447/11, Вищий господарській суд України у своїй постанові лише встановив факт відсутності збитків у позивача внаслідок невиконання відповідачем умов договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. При цьому, Вищим господарським судом України було підтверджено правомірність висновків апеляційної інстанції щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем. Проте, питання щодо наявності підстав для стягнення цієї заборгованості з відповідача на користь позивача за договором №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. не було предметом розгляду у касаційній інстанції.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, враховуючи, що за умовами договору №01/08/ВБУ від 17.01.2008р. відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти, зокрема, в сумі 259440,00 грн., на протязі 7 банківських днів виключно після завершення шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідних доказів завершення шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії, суд дійшов висновку про відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання винагороди за поставлений товар в сумі 259440,00 грн. та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 259440,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.
Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш», м.Полтава, викладене у вступній частині позовної заяви, щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Коммунтранс» судом залишено без задоволення.
Так, згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
За висновками суду, судове рішення у цій справі жодним чином не впливає на права та обов'язки ПАТ «Коммунтранс» щодо однієї із сторін по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш», м.Полтава до Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 259440 грн. 00 коп.
В судовому засіданні 21.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 21.08.2012р.
Суддя Левшина Г.В.
Судове рішення № 25690550, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/14/142/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: