Рішення № 25690388, 16.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.12 Справа№ 5015/2889/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія „Укртранс", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОСПЕРІТЕТ", м.Львів

про: стягнення 156 172,80 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Приходько Л.В.-представник (довіреність № 757 від 07.07.2012р.)

від відповідача: Горуна С.М.- представник (довіреність № 317 від 10.08.2012р.)

В судовому засіданні 16.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Автомобільна компанія „Укртранс" (м. Київ) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОСПЕРІТЕТ" (м. Львів) про стягнення 127 193,24 грн. основного боргу та 26 028,80 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті наданих йому послуг з перевезення вантажу згідно договору №73 від 23.06.2010 р.

Ухвалою суду від 16.07.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 01.08.2012 р.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що після подання позивачем позову відповідач частково оплатив акт №78 від 31.08.2011 р. в розмірі 15 000,00 грн., в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 112 193,24 грн. боргу та 26 028,80 грн. штрафу. Копію заяви представник відповідача отримав в судовому засіданні. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Зменшені позовні вимоги представник позивача підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задоволити, вимоги ухвал суду виконав.

Крім того, представником позивача надано письмові пояснення (вх. №18061/12 від 16.08.2012 р.), в яких зазначено, що в актах наданих послуг (зокрема № 78 від 31.08.11р.) помилково вказана дата договору 14.08.2010 р. Наведена технічна помилка сталася при занесенні даних стосовно дати договору в системі бухгалтерського обліку 1 С (програма). Усно представник позивача повідомив, що договору №73 від 14.08.2010 р., посилання на який міститься в акті №78 від 21.08.2011 р., між сторонами не існує.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, наявність суми боргу в розмірі 112 193,24 грн. перед позивачем визнав, однак позовні вимоги заперечив у відзиві на позовну заяву (вх. №18064/12 від 16.08.2012 р.), зазначивши, що позивачем не доведено факту надання послуг згідно акту від 31 серпня 2011 року на підставі долученого договору №73 від 23 червня 2010 р., оскільки в акті міститься посилання на договір №73 від 14.08.2010 р. А тому, на думку відповідача, немає підстав для нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 2.2.5 договору №73 від 23.06.2010 р.

Представником відповідача подано клопотання (вх. №18063/12 від 16.08.2012 р.) про зобов'язання позивача надати договір №73 від 14.08.2010 р. та первинну документацію про надання робіт згідно вказаного договору. Суд відхилив наведене клопотання відповідача, беручи до уваги письмові пояснення представника позивача та усні щодо відсутності між сторонами договору №73 від 14.08.2010 р. а відповідно і будь -якої первинної документації на підставі цього договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

23.06.2010 р. між ВАТ „Автомобільна компанія „Укртранс" (переіменоване у ПАТ Автомобільна компанія „Укртранс") та ТзОВ „Просперітет" був укладений договір № 73 перевезення сипучих будівельних вантажів (далі по тексту -договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а відповідач зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 2.2.4 договору, відповідач зобов'язується своєчасно протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт проводити оплату на розрахунковий рахунок або в касу виконавця за транспортне обслуговування.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вартість послуг за виконаний об'єм робіт розраховується із розрахунку вартості 1 тонна * км роботи погодинно, за 1 км пробігу або за 1 т перевезеного вантажу згідно додатку. Оплата послуг за виконаний об'єм робіт проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку або акту виконаних робіт. (п.1.4 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу на суму 130 144,00 грн., вказаний факт підтверджує підписаний позивачем та відповідачем акт про надання послуг № 78 від 31.08.2011 року на суму 130 144,00 грн.

Акт № 78 від 31.08.2011 р. був частково оплачений відповідачем у сумі 2 950,76 грн.

16.11.2011 року позивач надіслав відповідачу претензію № 1 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 143 193,24 грн., яка виникла на підставі договору №73 від 23.06.2010 р. згідно актів №67 від 31.07.2010 р. та №78 від 31.08.2011 р. У відповідь на претензію №1 відповідач визнав свою заборгованість за вказаним договором і гарантував погашення боргу до 25.12.2011 року.

Після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив акт № 78 від 31.08.2011 р. в сумі 15 000,00 грн. (10 000,00 грн. -05.07.2012 р., 5 000,00 грн. -10.07.2012 р.).

Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за надані послуги з перевезення сипучих будівельних вантажів відповідач вчасно не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 112 193,24 грн. згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №73 від 23.06.2010 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

У відповідності до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №73 від 23.06.2010 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за надані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 112 193,24 грн. згідно акту №78 від 31.08.2011 р.

Заперечення відповідачем позовних вимог з мотивів відсутності у акті №78 від 31.08.2011 р. посилання на договір №73 від 23.06.2010 р. спростовується поясненням позивача про допущення технічної помилки при зазначенні дати договору №73, який укладено сторонами 23.06.2010 р. Договору №73 від 14.08.2010 р. між сторонами не існує.

Факт наявності заборгованості, яка виникла на підставі договору №73 від 23.06.2010 р. згідно акту №78 від 31.08.2011 р., відповідач визнав, направивши позивачу відповідь на претензію №1 від 16.11.2011 р.

Крім того, визнання відповідачем наявності заборгованості згідно атку №78 від 31.08.2011 р. підтверджується його частковою оплатою.

Безпідставним є твердження відповідача про те, що перевезення вантажу згідно умов договору №73 від 23.06.2010 р. оформляється актами виконаних робіт, а не про надання послуг, як зазначено у акті №78. Договір №73 від 23.06.2010 р. за своєю правовою природою є договором перевезення, тобто договором про надання послуг, а тому зазначення у назві акту №78 „про надання послуг", а не „про виконання робіт" не спростовує факту здійснення перевезення згідно договору №73 від 23.06.2010 р.

Як встановлено ч.3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати товару, позивач на підставі п. 2.2.5. договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26 028,80 грн. штрафу.

У відповідності до п. 2.2.5. договору, у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4. договору, замовник оплачує виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи наведне, виходячи з принципу свободи договору, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 26 028,80 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення вантажу на підставі договору №73 від 23.06.2010 р.. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОСПЕРІТЕТ" (79032, м.Львів, вул. Шафарика, 2/161, ідентифікаційний код 32639003) на користь Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 83-а , ідентифікаційний код 22890514) 112 193,24 грн. основного боргу, 26 028,80 грн. штрафу та 2764,44 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 21.08.2012 р.

Суддя Король М.Р.