Постанова № 25690383, 15.08.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 5002-7/1720-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача -Гущин Олег Олександрович, довіреність №116 від 27 грудня 2011 року; Стець Валентина Миколаївна, довіреність №113 від 27 грудня 2011 року (Військова частина А0225);

відповідача -Діомідова Ольга Ігорівна, довіреність б/н від 02 березня 2012 року (Приватне підприємство "Керченська судоремонтна верф "Фрегат");

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 05 липня 2012 року у справі № 5002-7/1720-2012

за позовом військової частини А 0225 (вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007)

до приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" (вул. Кірова, 54-а, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98318)

про стягнення 197513,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А 0225 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»про стягнення 197513,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №24/22-17 від 19 квітня 2011 року, у зв'язку з чим позивачем були нараховані штрафні санкції у відповідності до умов договору.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року позов військової частини А 0225 задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на користь військової частини А 0225 112168,24 грн. пені, 85345,40 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована посиланням приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на неповне з'ясування господарським судом Автономної Республіки Крим всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду, та порушення норм матеріального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на неправильний розрахунок суми пені позивачем.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 липня 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Балюкова К.Г., судді Дмитрієв В.Є. та Гоголь Ю.М.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

14 травня 2012 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 15 травня 2012 року в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судове засідання після перерви не з'явилися.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2011 року між військовою частиною А0225 (замовник) та приватним підприємством «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»(виконавець) був укладений договір №24/22-17 про закупівлю послуг за державні кошти (далі -Договір, арк. с. 7-11).

Відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги, зазначені в протоколі узгодження обсягу надання послуг, що додається, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Найменування послуги: доковий ремонт з окремими роботами судна проекту 561 мвт „Судак" (пункт 1.2. Договору).

Умовами договору передбачено, що ціна договору складає 1219220,02 грн., у тому числі ПДВ - 203203,34 грн. (пункт 3.1. Договору).

У пункті 4.1. Договору сторони обумовили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг, протягом 60 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та здавання надання послуг та пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.

Пунктом 5.1. Договору встановлено термін надання послуг - протягом 40 календарних днів з дати укладання договору.

Пунктом 6.3.1. Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором.

За порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1. Договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, що узгоджено сторонами у пункті 7.2. Договору.

Згідно з пунктом 11.1. Договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31 грудня 2011 року.

19 серпня 2011 року приватне підприємство "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" листом за вих. №251 звернулось до військової частини А0225 з проханням розглянути питання про дострокове розірвання договору з причин неможливості виконання договірних зобов'язань у встановлені строки (арк. с. 12).

У відповідь на вказаний лист 22 серпня 2011 року позивач, керуючись пунктом 6.2.1 розділу VI Договору, повідомив відповідача про дострокове розірвання зазначеного договору з 30 серпня 2011 року (лист за вих. №154/12/1-2596, арк. с. 13).

20 вересня 2011 року військова частина А0225 звернулась до відповідача з претензією №5 з вимогою у місячний термін перерахувати на рахунок частини штрафні санкції у розмірі 197513,64 грн., з огляду на те, що підприємство не виконало своїх договірних зобов'язань і не здійснило оплату штрафних санкцій у добровільному порядку (арк. с. 14).

Дана претензія залишена відповідачем без задоволення, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору про закупівлю послуг за державні кошти, який за своєю правовою природою є договором підряду, та які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України (Підряд), загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України „Про здійснення державних закупівель", а також умовами самого Договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдання другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач допустив порушення строків виконання робіт, встановлених договором, у зв'язку з чим позивачем відповідно до умов договору були нараховані штрафні санкції.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що ним для належного виконання своїх обов'язків за Договором 18 квітня 2011 року був укладений з товариством з обмеженою відповідальністю „Судоремонтний завод „Южний Севастополь ЛТД" договір №7-Р, за умовами якого останній прийняв замовлення на ремонт МВТ „Судак".

21 квітня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Судоремонтний завод „Южний Севастополь ЛТД" та приватним підприємством "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" був підписаний акт прийому судна в ремонт, 22 червня 2011 року -акт виконаних робіт і наданих послуг згідно попередньої ремонтної відомості МВТ „Судак", з яких вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю „Судоремонтний завод „Южний Севастополь ЛТД" були виконані роботи по ремонту МВТ „Судак" на суму 184000,80 грн.

Даний факт був також встановлений у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 березня 2012 року по справі 5002-3/3985-2011.

Відповідач зазначає, що оскільки роботи по ремонту судна були частково виконані, то штрафні санкції повинні нараховуватись на суму заборгованості з врахуванням вартості виконаних робіт.

Проте, судова колегія не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки відповідно до положень статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, який би підтверджував факт виконання робіт.

До того ж, виходячи зі змісту частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 березня 2012 року по справі 5002-3/3985-2011, не є преюдиціальними при розгляді даної справи, оскільки позивач у даній справі -військова частина А0225 участі в розгляді справи 5002-3/3985-2011 не приймав.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При укладанні договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо визначення терміну надання послуг, що підтверджується підписами та печаткою сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У пункті 7.2. Договору передбачена відповідальність виконавця, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1. Договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Судова колегія, перевіривши розрахунок штрафу, наявний в матеріалах справи, визнала його вірним та вважає, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 85345,40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на неправильний розрахунок пені, здійснений позивачем.

Судова колегія погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві визначив період розрахунку суми пені з 29 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року.

Пунктом 5.1. Договору встановлено термін надання послуг - протягом 40 календарних днів з дати укладання договору (19 квітня 2012 року).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У даному випадку перебіг строку почався з 20 квітня 2011 року.

Таким чином, остаточний строк виконання робіт за Договором -29 травня 2011 року.

Згідно з частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

29 травня 2011 року припадає на неділю, отже останнім днем виконання зобов'язання є перший за цією датою робочий день -30 травня 2011 року.

При цьому статтею 255 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку, тобто відповідач повинен був надати всі послуги з ремонту судна до кінця робочого дня 30 травня 2011 року, у зв'язку з чим нарахування пені за прострочення зобов'язання повинно здійснюватись починаючи з 31 травня 2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні погодились з такими доводами відповідача.

Судовою колегією був здійснений перерахунок пені, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 31 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року у розмірі: 1219220,02 х 0,1% х 90 = 109729,80 грн.

У стягненні пені в сумі 2438,44 грн. слід відмовити.

Крім того, судова колегія вважає за доцільне зазначити, що задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції стягнув з відповідача судовий збір в розмірі 1609,50 грн., хоча позивачем при поданні позову було сплачено 3950,27 грн. (2% від ціни позову).

Судова колегія вирішила за необхідне виправити помилку, допущену судом першої інстанції, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3901,50 грн.

Оскільки господарським судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі було неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне змінити таке рішення суду.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, статтями 104 (пункти 1, 3, 4) , 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року у справі № 5002-7/1720-2012 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" (вул. Кірова, 54-а, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98318, код ЄДРПОУ 36951742, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь військової частини А0225 (вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007, код ЄДРПОУ 14302650, р/р 35210001000009, 35225115000009 у Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Севастополі, МФО 824509) 109729,80 грн. пені, 85345,40 грн. штрафу та 3901,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення пені в розмірі 2438,44 грн. відмовити."

3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді В.Є. Дмитрієв

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Військова частина А 0225

(вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007)

2. Приватне підприємство "Керченська судоремонтна верф "Фрегат"

(вул. Кірова, 54-а, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98318)