Рішення № 25689911, 20.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.12р. Справа № 22/5005/5459/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м.Красноперекопськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 534 грн. 75 коп.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Москаленко Олена Анатоліївна - дов. № 92 від 30.12.2011р.

від відповідача: Шляєв Ігор Валерійович - дов. № 80 від 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення збитків у сумі 3534,75 грн., заподіяних внаслідок незабезпечення збереження вантажу, а саме - 4550 кг. вугілля антрацит при його перевезенні у вагоні № 66033929 за залізничною накладною 52146602.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на комерційний акт АА № 035115/28 від 21 грудня 2011 р. та нормативні вимоги ст.ст. 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 924, 1166 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача у своїх поясненнях підтримав позов із наведених у ньому підстав.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав із підстав незабезпечення відправником збереженості вантажу при його перевезенні у вагонах відкритого типу.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні відзиву на позов.

В судовому засіданні 14.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2011р. Державне підприємство "Ровенькиантрацит" здало для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагоні № 66033929 вантаж -антрацит АО 25-70 мм, завантажений нижче бортів насипом у кількості 69 000 кг для доставки його одержувачу -Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод", станція і залізниця призначення -Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 52146602.

Вантаж перевозився у відкритому вагоні.

Завантаження вантажу здійснене вантажовідправником.

21.12.2011р. вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці та виданий одержувачу зі складенням акту загальної форми та комерційного акту АА № 035115/28 від 21.12.2011 р.

Відповідно до комерційного акту на підставі акту загальної форми станції Мелітополь № 3433 від 20.12.2011р. було проведене комісійне переважування вагону 66033929 з вантажем - вугілля антрацит. При переважуванні виявилось: брутто - 85 000 кг, тара з бруса 20 550 кг, нетто 69 000 кг. По документу значиться: брутто 85 000 кг, тара з брусу 20 550 кг, нетто 64 450 кг. Недостача складає 4550 кг. Навантаження нижче бортів 20-30 см, із маркуванням. З півночі зправа над 2, 3, 4 люками поглиблення 430х215х40 см, над 6, 7 люками довжиною 300 см на ширину вагона, глибиною 30 см. У місцях поглиблення маркування відсутнє. Течі вантажу нема. Люки, двері закриті. По документу у графі найменування вантажу значиться «завантажений нижче бортів», розміри не вказані. Вантаж, якого не вистачає у вагоні, вміститися міг. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Переважування здійснювалося на справних приписних 150г вагонних вагах одержувача в присутності відповідальних працівників залізнодорожної станції. При повторному переважуванні вага брутто 85 000 кг підтвердилась. За вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до нормативних положень статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з частиною 1 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно зі статтею 110 Статуту залізниць України (далі -Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (із змін. і доп.), залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Указані в комерційному акті АА № 035115/28 від 21.12.2011 р. відомості, свідчать про несхоронність вантажу при перевезенні.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах покладається на залізницю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини третьої статті 314 Господарського кодексу України у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідач не довів суду належними і допустими доказами, що нестача спірного вантажу виникла з незалежних від нього причин.

Статтею 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Позивач розрахував вартість збитків від нестачі вантажу з урахуванням встановленої відповідно до комерційного акта нестачі -4550 кг., 1% його природного збитку (690 кг), передбаченого п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстровано в МЮ України 24.11.2000 р. за № 862/5083) та з урахуванням вартості вантажу, визначеної відповідно до довідки № 237 від 13.03.2012 р. Державного підприємства «Ровенькиантрацит»(відправника) про вартість відправленого вантажу у вагоні № 66033929 за накладною № 52146602, а саме -915,74 грн. (з урахуванням якості та ПДВ) за одну тонну вугілля.

Таким чином, вартість недостачі вантажу - 3860 кг (4550кг -690кг = 3860кг) позивачем обґрунтовано розрахована в сумі 3534,75 грн. (3860 кг х 915,74 грн. = 3534,75 грн.) і за фактично встановленими обставинами справи майнову відповідальність за його незбереження при перевезенні повинен нести відповідач.

Відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод»(96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 05444546) збитки, заподіяні неохоронним перевезенням вантажу, у сумі 3534 (три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 75 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.І. Колісник Повне рішення складено 20.08.12 Повне рішення складено 20.08.12