Рішення № 25689844, 20.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/7743-2012 20.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів закритого недиверсіфікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Корпоративний"ТОВ "КУА "Ортос Естет Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро лізинг"

про стягнення 31 712, 94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Горщар С.В. -дов. № 514 від 30.05.2012 р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів закритого недиверсіфікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Корпоративний"ТОВ "КУА "Ортос Естет Менеджмент" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро лізинг" 31 712,94 грн., із яких: 29 822,50 грн. заборгованість по договору № 3/06-2009/13 від 03.06.2009р, 269,03 грн. -інфляційні, 372,58 грн. -3% річних, 1248,56 грн. -пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/7743-2012, розгляд справи призначено на 02.07.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012р. розгляд даної справи у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача було відкладено на 20.08.2012р. та відповідно по п.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 14.06.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутим поштою на адресу суду повідомленням про вручення кореспонденції відповідачу 17.07.2012р.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

03 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак -Авторитет-Дніпропетровськ» (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(далі відповідач) був укладений договір №3/06-2009/13 відповідального зберігання.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язується прийняти від відповідача і за плату зберігати майно останнього, а також повернути відповідачу відповідне майно в схоронності в обумовлені договором строки.

Приймання та передача майна здійснюється на підставі акта прийому -передачі фактичного майна, підписаного сторонами (п. 5.1, 5.2 договору).

Строк дії договору сторони визначили з моменту підписання договору по 31грудня 2009 року (п. 8.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору оплата за послуги з зберігання майна за одну добу становить 16,00 грн., у тому числі ПДВ, за один транспортний засіб (з урахуванням умов додаткової угоди №2 від 01.12.2009р. до договору відповідального зберігання № 3/06-2009/13 від 03.06.2009р.).

Відповідно до п.2.1 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг позивача по відповідальному зберіганню транспортних засобів шляхом перерахування грошових коштів в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок позивача до «28»числа звітного місяця у визначеному в договорі розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача відповідні послуги по зберіганню за договором № 3/06-2009/13 від 03.06.2009р. на загальну суму 19 622,20 грн., що підтверджується:

Актом виконаних робіт № И-000358 від 31.01.2010р. на суму 774,20 грн.

Актом виконаних робіт № И-000351 від 31.08.2010р. на суму 480,00 грн.

Актом виконаних робіт № И-000437 від 30.09.2010р. на суму 480,00 грн.

Актом виконаних робіт № И-000406 від 30.09.2011р. на суму 3952,00 грн.

Актом виконаних робіт № И-000882 від 31.10.2011р. на суму 4528,00 грн.

Актом виконаних робіт № И-000534 від 31.12.2011р. на суму 9408,00 грн.

Станом на день подання позову сума основної заборгованості за Договором склала 19 622,20 грн.

Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, Відповідач розрахунки з Позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи Відповідач за послуги із зберігання в повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість Відповідача перед Позивачем не погашена та становить 19 622,20 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 19 622,20 грн. заборгованості за надані послуги із зберігання за Договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач заявив про стягнення з Відповідача 1248,56 -пені.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.2 Договору, при прострочення оплати вартості послуг по відповідальному зберіганню транспортних засобів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення пені обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 1248,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були надані відповідачу послуги по ремонту автомобілів та здійснена поставка автозапчастин відповідно до: Акту виконаних робіт № И-000366 від 31.08.2011р. на суму 1852,88 грн. з відстрочкою оплати 3 дні; видаткової накладної № 001024 від 30.141.2011р. на суму 3400,01 грн. з відстрочкою платежу 20 банківських днів; видаткової накладної № 00089 від 01.12.2011р. на суму 4947,41 грн.

Тобто, всього додатково надано послуг та товару на суму 10 200,03 грн.

Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 10 200,30 грн. заборгованості за надані послуги по ремонту автомобілів та поставки автозапчастин правомірна та підлягає задоволенню.

Позивач заявив про стягнення з Відповідача 269,30 грн. -інфляційних витрат, 372,58 грн. -3% річних,

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 269,30 грн. та 3% річних в сумі 372,58 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

17.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет-Дніпропетровськ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ортос Естет Менеджмент»був укладений договір відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1.1 даного договору цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», належні цеденту відповідно до договору відповідального зберігання № 3/06-2009/13 від 03.06.2009р., акту виконаних робіт №И-000366 від 31.08.2011р., Видаткової накладної № 001024 від 30.11.2011р., Видаткової накладної № 000989 від 01.12.2011р.Згідно п.1.2 договору відступаються наступні права вимоги: право вимоги повернення заборгованості; право вимагати сплати неустойки (пені, штрафів, інфляційних втрат, процентів річних, курсової різниці та інших санкцій і платежів) у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором щодо заборгованості.

Позивачем була направлена Відповідачу вимога щодо виконання грошових зобов'язань від 07.02.2012р. № б/н. Відповідачем зазначена вимога була залишена без відповіді.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67, код. ЄДРПОУ 32774741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів закритого недиверсіфікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Корпоративний" ТОВ "КУА "Ортос Естет Менеджмент" (04114, м.Київ, вул.. Полупанова, 21, код ЄДРПОУ 35847272 ) 29 822 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 50 коп. основного боргу, 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 30 коп. -інфляційні, 372 (триста сімдесят дві) грн. 58 коп. -3% річних, 1248 (одну тисячу двісті сорок вісім) грн. 56 коп. пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.08.2012р.

Суддя Т. Ю. Трофименко