Рішення № 25689822, 14.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р.Справа № 5017/1964/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ І К"

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання права власності

та за зустрічним позовом

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ І К"

про визнання права власності

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Жуков Ю.А. (за довіреністю);

Від відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_4 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2012 року за вх. №2964/2012 до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ І К" з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з будинку відпочинку, літ. "Б" загальною площею 540,4 кв. м; будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44,7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90,9 кв. м; їдальні, літ. „Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. „А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. „Д" загальною площею 60,8 кв. м.

Провадження у справі було порушено 04.07.2012 року суддею Меденцевим П.А., справі присвоєно № 5017/1964/2012.

11.07.2012 року до суду за вх. №3078/2012 надійшла зустрічна позовна заява по справі №5017/1964/2012 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ І К" про визнання права власності на Будинок відпочинку літ „Б", загальною площею 540, 4 кв. м, комплексу будівель та споруд АДРЕСА_1, у якій позивач за зустрічним позовом просить суд частково відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частину бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" - Будинок відпочинку літ „Б", загальною площею 540, 4 кв. м.

У поданому до суду відзиві на зустрічну позовну заяву від 13.08.2012р. ТОВ "ОЛЬВІЯ І К" визнано обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, однак вирішення зустрічних позовних вимог позивач залишав на розсуд суду.

14.08.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла заява первісного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ І К" про зменшення позовних вимог у справі, відповідно до якої ТОВ "ОЛЬВІЯ І К" просить суд визнати за ним право власності на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44,7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90,9 кв. м; їдальні, літ. „Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. „А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. „Д" загальною площею 60,8 кв. м.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Земельна ділянка на якій розташоване спірне нерухоме майно база відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 964,8 кв. м, була надана у користування Сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Кутузова на підставі договору оренди земельної ділянки від 20 лютого 2001 року з Білгород-Дністровською районною радою строком на 25 років для будівництва та обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1".

В подальшому, продаж бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" було узгоджено директором Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова згідно листа від 29.05.2009р. (копія листа у матеріалах справи а.с.84), у зв'язку з чим база відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 964,8 кв. м розташована за адресою: АДРЕСА_1 була відчужена Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Кутузова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2009р.

При цьому, продажу бази відпочинку передували орендні правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" та Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова згідно договору оренди нерухомого майна бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 29.03.2008р., положення якого передбачали право викупу бази відпочинку та право на відшкодування вартості внесених у об'єкт нерухомого невід'ємних поліпшень.

Відповідно до даних інвентаризації об'єкта нерухомого майна бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, викладених к технічних паспортах, виготовлених 02.02.2006р. КП „Білгород-Дністровське БТІ", загальна площа бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" становить 964,8 кв. м, а об'єкт нерухомості складається з: будинку відпочинку, літ. "Б" загальною площею 540,4 кв. м; будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44,7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90,9 кв. м; їдальні, літ. „Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. „А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. „Д" загальною площею 60,8 кв. м.

03.06.2009р. на виконання умов договору купівлі-продажу база відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 964,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 була передана у володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К", що вбачається з підписаного між продавцем та покупцем акту приймання-передачі.

Як вбачалось зі змісту первісної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К", Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 без належних правових підстав володіє та користується частиною бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" - будинком відпочинку літ „Б", загальною площею 540, 4 кв. м та своїми намірами та діями (проведення перебудови даного приміщення у період з 20 липня по 20 листопада 2012року з залученням важкої будівельної техніки) перешкоджає нормальній реалізації прав Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К", як власника нерухомого майна - бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1". Наведені дії, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К", засвідчують невизнання прав позивача на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", яка належить останньому на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2009р., укладеного з Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Кутузова.

Як встановлено судом та вбачається з пояснень представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і залучених до матеріалів справи доказів 03.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було досягнуто попередню домовленість про купівлю-продаж частини бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим було укладено попередній договір.

За умовами даного попереднього договору Товариство з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" прийняло на себе зобов'язання на умовах, зазначених у Попередньому договорі, у строк не пізніше 3х місяців продати Будинок відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4кв. м, комплексу будівель та споруд НОМЕР_2, бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, яка в свою чергу, зобов'язалась купити вказаний об'єкт нерухомості, сплативши його вартість у сумі 450000 грн.

У підтвердження дійсності намірів про наступне укладання Основного договору купівлі-продажу сторонами попереднього договору було передбачено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" отримано гроші в сумі 400000 грн. і зазначена сума розцінюватиметься сторонами як аванс. Перерахування грошових коштів підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №03/09 від 03.06.2009р. на суму 400 000,00 грн. (копія а.с.54 ).

В подальшому, 05.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ „ОЛЬВІЯ і К" прийняло на себе зобов'язання передати належне йому нерухоме майно - будинок відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4 кв. м бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" у власність покупця - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Згідно п. 4.2 договору купівлі -продажу від 05.09.2009р. на момент укладення договору покупець Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повністю здійснила оплату об'єкта продажу 450000 грн. Вищевказане підтверджується також квитанціями до прибуткових касових ордерів №03/09 від 03.06.2009р. та №09/09 від 05.09.2009р., які додаються до позову.

На виконання умов укладеного договору купівлі -продажу 05.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) було складено та підписано акт приймання-передачі, згідно якого придбане майно було фактично передане у володіння та користування позивачу.

В ході розгляду спору в суді, Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" визнано обставини покладені в обґрунтування зустрічних позовних вимог, а саме укладення між сторонами спору та повне виконання договору купівлі-продажу від 05.09.2009р., на підставі якого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 набуто право на будинок відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4 кв. м бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1".

Натомість, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вказується, що представниками ТОВ „ОЛЬВІЯ і К" неправомірно не визнавалось та оспорювалось, зокрема, поданням позову, право позивача за зустрічним позовом на будинок відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4 кв. м бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1"

Уточнені первісні позовні вимоги направлені на визнання права власності на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44,7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90,9 кв. м; їдальні, літ. „Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. „А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. „Д" загальною площею 60,8 кв. м.

Зустрічні позовні вимоги направлені на визнання права власності на Будинок відпочинку літ „Б", загальною площею 540, 4 кв. м, комплексу будівель та споруд АДРЕСА_1, у якій позивач за зустрічним позовом просить суд частково відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частину бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" - Будинок відпочинку літ „Б", загальною площею 540, 4 кв. м.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності -це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Як було встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" було набуто право власності на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 964,8 кв. м розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2009р. з Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Кутузова, в подальшому частина вказаного нерухомого майна будинок відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4 кв. м бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" була відчужена Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2009р.

В свою чергу, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 чинились перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" у реалізації прав власника на будівлі та споруди бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", що не заперечувалось представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, присутнім у судовому засіданні, що викликало звернення ТОВ „ОЛЬВІЯ і К" до суду з вимогами про захист права власності. Натомість, Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" не визнавалося та оспорювалося право власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на нерухоме майно - будинок відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4 кв. м бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", набуте останньою, згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2009р.

Ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки, матеріали справи засвідчують правомірність перебування у Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" об'єктів нерухомості бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", які складається з: будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44,7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90,9 кв. м; їдальні, літ. „Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. „А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. „Д" загальною площею 60,8 кв. м та відчуження частини об'єкту бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" - будинку відпочинку літ.„Б", загальною площею 540,4 кв. м на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення як первісних позовних вимог у справі, так і зустрічних позовних вимог, як обґрунтованих та підтверджених поданими доказами.

Згідно Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р.№1952-ІV, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільно -процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.

Судове рішення є правовстановлюючим документом в розумінні положень ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та є підставою для державної реєстрації права власності.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 14000 грн., з урахуванням задоволених первісних позовних вимог у справі, покладаються на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, натомість витрати по сплаті судового збору у розмірі 2000 грн. підлягають відшкодуванню Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за рахунок відповідача за зустрічним позовом ТОВ „ОЛЬВІЯ і К".

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" задовольнити.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" (67700, Одеська область, м. Білгород -Дністровський, вул. Десантників, 56; код 35657638) на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44,7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90,9 кв. м; їдальні, літ. „Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. „А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. „Д" загальною площею 60,8 кв. м.

3. Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

4. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (65078, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на Будинок відпочинку літ „Б", загальною площею 540, 4 кв. м, комплексу будівель та споруд АДРЕСА_1.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65078, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" (67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Десантників, 56; код 35657638) сплачену суму судового збору за подання первісної позовної заяви у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ і К" (67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Десантників, 56; код 35657638) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65078, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2012р.

Суддя Меденцев П.А.