Рішення № 25689806, 14.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7020-2012 14.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сокол О.Ю. (довіреність від 17.01.12р.);

від відповідача: Рогач В.К. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 14 серпня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(відповідач) заборгованості в сумі 278 419,33 грн. з них основного боргу -195 370,72 грн., пені -29 305,61 грн., втрат від інфляції - 37 315,80 грн. та 3% річних -16 427,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 06/02 від 02 червня 2008 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.06.2012 року.

В судовому засіданні 19.06.2012р. судом, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.07.2012р., про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 року судом, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2008 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 06/02 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує Швидкомонтажний кран моделі EURO 4310 італійського виробника «Condecta»(по тексту -товар), по комплектності у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв узгоджений в Договорі товар, при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -18 767,00 Євро.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що додатковою угодою № 1 до договору визначена сума в розмірі 135 570,00 грн., яка становить вартість транспортних витрат на які курс НБУ щодо оплати не поширюється. Окрім того, відповідач звернув увагу суду на той факт, що 19.04.10р. відповідачем сплачено позивачу 50 000,00 грн., що підтверджується актом звірки № 622 від 15.06.2012p.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 02 червня 2008 року між сторонами укладено договір № 06/02 згідно п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує Швидкомонтажний кран моделі EURO 4310 італійського виробника «Condecta»по комплектності у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість товару встановлюється в гривнях і становить еквівалент 191 242,00 Євро (сто дев'яносто одна тисяча двісті сорок два євро), з урахуванням ПДВ у перерахунку за курсом НБУ + 1% на день, що відповідає оплатам.

31 липня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи) за умовами якої транспортні затрати фактично склали суму, еквівалентну 17 600,00 Євро, що по курсу НБУ+1% на 30.07.2008р. складає 135 570,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в серпні 2008 року позивач передав товар - кран моделі EURO 4310 італійського виробника «Condecta», що підтверджується Актом прийому-передачі від 04.08.2008р. та видатковою накладною № -298 від 04.08.2008р. (належним чином засвідчена копія акту та накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідному акті та накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 3.1. Договору після виставляння рахунку, еквівалентну сумі 76 268,00 Євро, на попередню оплату товару, Покупець зобов'язується оплатити його протягом 1 (одного) банківського дня.

Після підтвердження від Продавця про готовність до відгрузки, Покупець проводить доплату в сумі, еквівалентній 34 368,00 Євро від вартості товару та оплачує транспортні витрати по фактичній їх вартості, погодженій попередньо сторонами і зафіксованій в Додатковій угоді до Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що після підписання сторонами Акту прийому-передачі, Покупець оплачує залишкову вартість товару по наступному графіку:

На 80 день - еквівалент суми 20 974,00 Євро;

На 170 день - еквівалент суми 20 974,00 Євро;

На 260 день - еквівалент 20 020,00 Євро;

На 350 день - еквівалент суми 19 115,00 Євро;

останні 10% заборгованості протягом 3 (трьох) банківських днів.

З матеріалів слідує, що станом на 11.09.2009р. відповідач сплатив позивачу 1 592 749,98 грн., що становить 190 074,40 Євро вартості товару згідно видаткової накладної , однак, в силу умов Договору про оплату товару, відповідач, по суті, станом на 20.07.2009р. (на 350 день) мав би сплатити позивачу 191 242,00 євро + залишкові 10% заборгованості протягом 3-ох банківських днів, якщо б така заборгованість існувала.

З огляду на те, що відповідач станом на 20.07.2009р. за товар з позивачем повністю не розрахувався і, як свідчать матеріали справи, перерахував лише 190 074,40 євро, Покупець мав би сплатити 10% залишкової заборгованості в строк до 23.07.2009р. включно.

З урахуванням проведених відповідачем з позивачем оплат за товар, сума заборгованості за Договором перед Покупця перед Продавцем становить: 191 242,00 Євро -190 074,40 Євро = 1 167,60 Євро + 17 600,00 Євро = 18 767,60 Євро, з них 1 167,60 Євро -основний борг, а 17 600,00 Євро -транспортні послуги.

В той же час, з матеріалів справи слідує, що 19.04.2010р. Покупець перерахував на користь Продавця 50 000,00 грн., що підтверджується карткою по рахунку № 633 та 29.10.2008р. 8 150,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків № 1156 від 31.12.2009р. з посиланням на банківську виписку № БВ-0000446 (копії документів містяться в справі).

Враховуючи викладене, заборгованість Покупця перед Продавцем за Договором складає 12 843,68 Євро з розрахунку: 18 767,60 Євро (1 167,60 Євро -заборгованість за товар + 17 600,00 Євро -транспортні послуги) -1 184,59 Євро (8 150,00 грн. часткової оплати по курсу НБУ на день оплати) -4 739,33 Євро (50 000,00 грн. часткової оплати по курсу НБУ на день оплати), що в еквіваленті до офіційного курсу гривні до євро складає - 128 693,67 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З положень Договору випливає, що ціна на товар становить без врахування транспортних затрат (п. 2.2.), але в силу ст. 625 Цивільного кодексу України оплата транспортних витрат є грошовим зобов'язання боржника перед кредитором, а відтак, нарахування 3% річних та втрат від інфляції на всю суму заборгованості після спливу строку для оплати товару є обґрунтованим.

Водночас, враховуючи те, що залишкові 10% заборгованості покупець сплачує протягом 3-ох банківських днів, розрахунок 3% річних та втрат від інфляції правильним буде починаючи з 24.07.2009р. по 08.05.2012р. на всю суму боргу з урахуванням транспортних послуг, що становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі24.07.2009 - 08.05.2012128693.671.18924 323,10 грн. 153016.77

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів128693.6724.07.2009 - 08.05.201210203 %10 789,11 грн. Щодо заявлених вимог про стягнення пені.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність -встановлюється тривалість у три роки.

Положеннями ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Так, кінцевий строк оплати товару за Договором наступає до 23.07.2009р., а тому, за переконанням суду, перебіг позовної давності чи право на позов в частині викладених вимог про стягнення пені виникло у позивача з 24.07.2009р., тобто з моменту настання першого дня, до дати якого відповідачем товар оплачено не було, і, відповідно, закінчився -23.01.2011р. (після спливу 6 (шість) місяців та 1 (один) року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, не був обмежений в праві дізнатися або можливості дізнатися про порушення свого права відносно оплати відповідачем в передбачений Договором строк товару.

Позовна заява подана позивачем до господарського суду 24.05.2012р., про що свідчить відтиск поштового штемпеля на поштовому конверті про направлення позовних матеріалів до суду та отримана Господарським судом міста Києва 28.05.2012р. про що свідчить відмітка канцелярії на першій сторінці заяви.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені в розмірі - 29 305,61 грн.

У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача з якого слідує клопотання про застосування строків спеціальної позовної давності, як на підставу про відмову в позовних вимогах в частині стягнення пені.

За таких обставин суд застосовує позовну давність до вимог позивача про стягнення пені в розмірі - 29 305,61 грн., викладених у позовній заяві, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 163 805,88 грн. з них основного боргу - 128 693,67 грн., втрат від інфляції - 24 323,10 грн. та 3% річних - 10 789,11 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 275,89 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(ідентифікаційний код: 30023823, адреса: 03062, м. Київ, вул. Стрійська, буд. 4), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»(ідентифікаційний код: 24248526, адреса: 49016, м. Дніпропетровськ, пров. Міцкевича, буд. 1, п/р 26003010000277 у відділенні Регіональне Управління м. Дніпропетровськ ПАТ «ІНТЕРКРЕДИТБАНК», МФО 307424), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 128 693,67 грн. (сто двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто три гривні 67 копійок), втрат від інфляції -24 323,10 грн. (двадцять чотири тисячі триста двадцять три гривні 10 копійок), 3% річних -10 789,11 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 11 копійок) та судові витрати -3 275,89 грн. (три тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 89 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 20.08.2012р.