Постанова № 25686801, 15.08.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2135/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Ільченку С.М.,

за участю: представників позивача Потапенка С.В. - за ордером та Філіпенка О.О. - за посадою, представника відповідача Івченко Я.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлін»(далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 27.02.2012 року № 0000802301 та № 0000812301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані рішення суперечать вимогам законодавства України, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлін»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.08.2004 року, ідентифікаційний код 33018402, свідоцтво платника податку на додану вартість № 32149904.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень, виданих ДПІ у місті Черкасах від 19.01.2012 року № 15/01-1 та від 20.01.2012 року № 57/23-0, № 59/01-1 та № 19/01-1, працівниками ДПС у Черкаській області проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін»(код за ЄДРПОУ 33018402) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 16.02.2012 року № 128/23-2/33018402 та встановлені наступні порушення:

1) вимог пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-Р (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 141216 грн. 00 коп., в тому числі завищено за 4-й квартал 2010 року на суму 141216 грн. 00 коп.;

2) пп. 7.2.3 п. 7.2 , пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 92914 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на суму 35000 грн. 00 коп. та листопад 2010 року на суму 20900 грн. 00 коп.

На підставі встановлених порушень державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 27.02.2012 року № 0000802301 та № 0000812301.

З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Євросонік», є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.

Суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.

Між позивачем та ТОВ «Євросонік» укладено договори на поставку друкувальних виробів та надання поліграфічних послуг.

Виконання зазначених договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, оплатою, виписками по рахунку позивача та використанням продукції (товарів, робіт, послуг) у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що умови укладених між позивачем та ТОВ «Євросонік» договорів на поставку друкувальних виробів та надання поліграфічних послуг - виконані, про що свідчать первинні документи, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

При встановленні судом реальності вчинених господарських операцій щодо надання ТОВ «Євросонік»послуг та поставки товарів, судом були досліджені наявні в матеріалах справи докази.

Зокрема, суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Євросонік»укладено договір про надання послуг № 01102010 від 01.10.2010 року. На підтвердження факту виконання зобов'язань за вказаним договором, а саме: щодо надання послуг з гофрування картону та щодо розшпулювання палетобмотки, позивач надав копії первинних документів: акту здачі-прийняття робіт № 10041 від 04.10.2010 року щодо виконання робіт з гофрування картону, розшпулювання палетобмотки, сборки коробок та поклейки скотчу на суму 95130 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 15855 грн. 00 коп., акту здачі-прийняття робіт № 10081 від 08.10.2010 року щодо виконання робіт приклеювання карт. основи до магніта з розшпулювання палетобмотки на суму 78270 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 13045 грн. 00 коп.; податкової накладної № 10041 від 04.10.2010 року на суму 95130 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 15855 грн. 00 коп., податкової накладної № 10081 від 08.10.2010 року на суму 78270 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 13045 грн. 00 коп., товарно-транспортної накладної № 04102010 від 04.10.2010 року, товарно-транспортної накладної № 08102010 від 08.10.2010 року.

Суд прийшов до висновку, що послуги ТОВ «Євросонік»реально виконані. Так, суд з'ясував, що палетобмотки (пакувальний матеріал) та заготівки обичайок, відносно яких виконувались роботи, були доставлені позивачем на адресу ТОВ «Євросонік». На підтвердження цих обставин позивачем надано накладні на давальницьку сировину № ДС-0000020 від 30.09.2010 року, № ДС-0000021 від 01.10.2010 року, № ДС-0000022 від 07.10.2010 року та товарно-транспортні накладні № ТТН-00014 від 30.09.2010 року, № 05102010 від 05.10.2010 року, № ТТН-00016 від 07.10.2010 року, № 13102010 д 13.10.2010 року та № 17112010 від 17.11.2010 року.

Крім того, суд з'ясував, що послуги ТОВ «Євросонік»щодо фігурної висічки обичайок та розшпулювання палетобмотки використані позивачем для виконання замовлення ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна»згідно договору від 02.02.2010 року № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011.

Так, додатковою угодою від 07.09.2010 року до договору від 02.02.2010 року № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна»передбачено виконання позивачем робіт з виготовлення продукції, а саме вказаних у специфікації палетних обмоток. Крім того, додатковою угодою від 10.09.2010 року до договору від 02.02.2010 року № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», передбачено виконання позивачем робіт з виготовлення продукції, а саме вказаних у специфікації стоперів на полку.

У якості доказів передачі позивачем ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна»обичайок надано видаткові накладні: № РН-0000233 від 01.10. 2010 року - плакат А3 Fairy Supersonic 2 Nov'10 10,500 тис. шт., № РН-0000243 від 12.10.2010 року - палетная обмотка Fairy Supersonic 2 Nov'10 0,488 тис. шт., № РН-0000238 від 05.10.2010 року - палетная обмотка Lenor White CIouds Nov'10 0, 644 тис. шт., № РН-0000234 від 05.10.2010 року - плакат А3 multibrend MBCI L&C Wash for Nilion N-D'10 15, 000 тис. шт., № РН-0000240 від 08.10.2010 року - воблер multibrend MDCI, плакат А3 та гофролента Blend-a-Med BAM 3D Fresh на загальну суму 53034 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ 8839 грн. 08 коп., № РН-0000245 від 12.10.2010 року - стоппер на полку Fairu Supersonic 2 Nov' 10 2100, 000 тис. шт.

Крім того, суд встановив, що позивач та ТОВ «Євросонік» уклали договір поставки № 12102010 від 12.10.2010 року. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Євросонік»передало позивачу згідно видаткової накладної № 10131 від 13.10.2010 року товар: картон «Арктика», папір «MagnoStar»на загальну суму 36600 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 6100 грн. 00 коп., згідно видаткової накладної № 11026 від 02.11.2010 року товар: мелований папір на загальну суму 64500 грн. 00 коп., в тому числі й ПДВ 10750 грн. 00 коп., згідно видаткової накладної № 11175 від 17.11.2010 року товар: самокл. папір на загальну суму 60900 грн. 00 коп., в тому числі й ПДВ 10150 грн. 00 коп., згідно видаткової накладної № 120610 від 06.12.2010 року товар: конверти, спінений скотч у подушечках на загальну суму 70812 грн. 00 коп., в тому числі й ПДВ 11802 грн. 00 коп. В подальшому ТОВ «Євросонік» виписало наступні податкові накладні № 10131 від 13.10.2010 року на загальну суму 36600 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 6100 грн. 00 коп., № 11175 від 17.11.2010 року на загальну суму 60900 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 101500 грн. 00 коп. та № 11026 від 02.11.2010 року на загальну суму 64500 грн. 00 коп.

За умовами п. 5.1 договору поставки № 12102010 від 12.10.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Євросонік»поставка товару здійснюється на умовах EXW правил ІНКОТЕРМС, в редакції - 2000.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, ІНКОТЕРМС-2000, поставка на умовах EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці. Таким чином, за умовами договору обов'язок перевезення товару покладено на покупця.

Судом досліджено надані позивачем товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення товару, яке здійснювалось згідно наступних товарно-транспортних накладних: № 13102010 від 13.10.2010 року, № 02112010 від 02.11.2010 року, № 03112010 від 03.11.2010 року, 17112010 від 17.11.2010 року та № 12062010 від 06.12.2010 року.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що поставлений ТОВ «Євросонік»товар був у подальшому переданий контрагенту позивача - ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»та дочірнього підприємства «Кондитерська фабрика «Рошен».

Зокрема, суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» укладено договір підряду від 02.02.2010 року № SRD-Eileen-POSM-01/02/2011. 15.06.2010 року між позивачем та дочірнім підприємством «Лакталіс-Україна»укладено договір на поставку друкованої продукції № ТМ0021AN. Також, 12.01.2009 року між позивачем та дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен»укладено договір підряду на виготовлення поліграфічної продукції № 1/212/09.

Також судом були досліджені оригінали банківських виписок про сплату позивачем грошових коштів на користь контрагента - ТОВ «Евросонік».

За таких обставин, суд вважає, що вказана операція є реальною та підтвердженою належними документами.

Беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги ст. 9 Закону № 996 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 щодо підтвердження факту здійснення господарських операцій, зокрема, щодо надання ТОВ «Євросонік»послуг та щодо придбання у ТОВ «Євросонік»товарів, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), що передбачено п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України № 334/94, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

У п.п.1.32 ст.1 Закону України № 334/94 вказано, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.3 Закону України № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки здійснення поставки товару та надання послуг не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суд встановив, що платник податку-позивач надав належні підтверджуючі первинні документи, які свідчать про здійснення господарських операцій, і мав право на формування податкового кредиту згідно з податковими деклараціями. Порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»відсутні.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Євросонік», то суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Взаємовідносини позивача з контрагентом - ТОВ «Євросонік» мають реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Суд, дослідивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що зазанчений документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Євросонік», є помилковими.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по справі № 2а/2370/8519/2011, яка набрала законної сили 25.04.2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 0002652301 від 19.07.2011 року та зазначено, що господарські взаємовідносини ТОВ «Айлін»з його контрагентом - ТОВ «Євросонік»відповідають чинному податковому законодавству.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач та його контрагент - ТОВ «Євросонік» є належним суб'єктом господарювання України, який набув правоздатності та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 07.06.2012 року

У відповідності до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Отже, враховуючи положення п. 184.1 ст. 184 ПК України, судом встановлено, що під час укладання договору та в момент його виконання (жовтень-листопад 2010 року) сторони за спірним договором були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість і це не заперечується відповідачем.

Суд вважає також помилковими висновки відповідача про те, що факт порушення кримінальної справи № 05-8685 та встановлені під час її розслідування факти, дають право для визнання нікчемними всіх договорів, вчинених контрагентом позивача, а саме ТОВ «Євросонік»за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили та яким би було встановлено, що досліджені договірні стосунки позивача або його контрагента направлені на функціонування схеми незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, в розкраданні державних коштів.

Факт порушення кримінальної справи не тягне за собою недійсність усіх угод та сумнівність господарських операцій, укладених та здійснених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення із державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних і не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту.

Крім того, суд звернув увагу на те, що на момент здійснення відповідачем перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства (акт від 16.02.2012 року № 128/23-2/33018402) інших доказів, ніж акт перевірки ТОВ «Євросонік»від 08.12.2011 року № 1587/23-6/372440875, які б підтверджували або спростовували факт реальності операцій за участі ТОВ «Євросонік»у відповідача не було. Таким чином, суд критично оцінює надані представником відповідача докази: висновок експерта від 17.11.2011 року та пояснення Бушкової Е.Ю. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження представника відповідача про те, що Бушкова Е.Ю., яка є засновником та директором ТОВ «Евросонік», не перетинала державний кордон України, суд розцінює критично, оскільки в листі начальника УПМ ДПА в Черкаській області № 14338/26-410 від 06.06.2011 року зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»не спростовує факту перетинання державного кордону в пунктах пропуску.

Вказане підтверджується ч. 4 ст. 72 КАС України, де зазанчено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 27.02.2012 року № 0000802301 та № 0000812301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін»(ідентифікаційний код 33018402) 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко