Постанова № 25686747, 08.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2012 року № 2а-8290/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення №0002881540 від 04.05.2012

за участю :

представника позивача: Куделі Ю.Р. (довіреність № 155/г/03-21 від 03.01.2012)

представника відповідача: Оксененко К.П. (довіреність № 1791/9 від 29.05.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002881540 від 04.05.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було правомірно відповідно до рішень Київської міської ради № 55/5442 від 24.02.2011 та № 986/7222 від 27.12.2011 застосовано пільгу по сплаті земельного податку на 2011 рік та подано уточнюючі декларації за січень та лютий 2011 року. Також позивач зазначив про те, що відповідач неправомірно донарахував 147,70 грн. за земельну ділянку кадастровий номер 90:136:006 за адресою: м. Київ, вул. Серафімовича, 15-А, оскільки зазначена земельна ділянка приватизована ТОВ «ЛУГ-КРАЙ -7»(Договір купівлі-продажу від 05.01.2011) і знята з обліку 22.02.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 08.08.2012, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2012 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 08.08.2012 представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовував тим, що застосування рішення Київської міської ради від 27.12.2011 №986/7222 до події або факту, що сталися до набрання чинності цим актом, а саме розрахунку та сплати податку за землю за період січень, лютий 2011 року із врахуванням пільг по податку на землю, наданих позивачу рішенням Київської міської ради № 573/5385 від 30.12.2010 суперечить положенням чинного законодавства. Також відповідач зазначив про те, що розрахунок земельного податку за земельну ділянку кадастровий номер 63:083:003, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 1 проведено з врахуванням базової вартості за 1 кв. м. - 956,70 грн. замість 956,78 грн., що не відповідає вимогам земельного кадастру, що призвело до недоплати за січень 2011 року на 0,29 коп. та за лютий 2011 року на 0,58 коп. та в уточнюючому розрахунку за лютий 2011 року не вірно визначено зобов'язання по земельній ділянці за кадастровим номером 90:136:006, за адресою: м. Київ, вул. Серафімовича, 15а, визначено на суму 443,10 грн., замість 590,80 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

12.04.2012 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності платника податків Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" з питання правильності визначення податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в уточнюючих податкових деклараціях з земельного податку, реєстр № 298169 від 28.03.2012 та № 298172 від 28.03.2012.

Перевіркою встановлено, що у поданих платником податків уточнюючих податкових деклараціях за січень і лютий 2011 року виявлено арифметичні (методологічні) помилки, а саме: розрахунок суми земельного податку за податковий (звітний) період 2011 рік зроблено без врахування пункту 284.2 статті 284 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з земельного податку за податкові періоди січень 2011року та лютий 2011 року, заявлених у уточнюючих деклараціях на загальну суму 131 138,22 грн.

За результатами перевірки складено акт № 961-15/03366500 від 12.04.2012 на підставі якого винесено податкове повідомлення -рішення №0002881540 від 04.05.2012, яким Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок на загальну суму 131 138,22 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 1,00 грн.

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0002881540 від 04.05.2012 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 284.1 та 284.2 статті 284 Податкового кодексу України, встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Таким чином, міські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території та у випадку встановлення такої пільги протягом року платник податків звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Відповідно до статті 59 Закону України від 21.05.1997р № 280/97/ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирає чинності з моменту його оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно - правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/ щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.

Таким чином сам по собі той факт, що конкретне рішення прийняте Київською міською радою, не свідчить про його нормативно-правовий характер, оскільки будь-який акт, як нормативно-правовий, так і акт індивідуальної дії, є джерелом прав та обов'язків і, відповідно, зачіпає права, свободи й законні інтереси особи, групи осіб або невизначеного кола осіб.

Рішенням №55/5442 від 24.02.2011 Київська міська рада внесла зміни до рішення №573/5385 від 30.12.2010 "Про державний бюджет міста Києва на 2011 рік" щодо надання пільги зі сплати земельного податку на 2011 визначеним у додатку №18 підприємствам, в тому числі і Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація".

Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення, воно набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 березня, а додаток 13 до рішення - з 1 січня 2011 року.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рішенням Київської міської ради №55/5442 від 24.02.2011 "Про внесення змін до рішення 30.12.2010р. № 573/5385 "Про державний бюджет міста Києва на 2011 рік" визначено вичерпний перелік осіб яким надано пільги щодо сплати земельного податку, перелік таких осіб вказано у додатку до рішення.

Отже, зазначене рішення Київської міської ради за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

За таких обставин датою застосування рішенням Київської міської ради від 24.02.2011 №55/5442 "Про внесення змін до рішення 30.12.2010р. № 573/5385 "Про державний бюджет міста Києва на 2011 рік" для визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку слід вважати дату вказану у рішення, а отже з 01.03.2011.

Таким чином право на пільгу у позивача виникло 01.03.2011, а отже позивач може застосовувати дану пільгу з 01.04.2011 (починаючи з місяця, що настав за місяцем у якому виникло це право).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2011 у справі № 18723/11/2670.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем було безпідставно застосовано податкову пільгу при визначенні плати за землю в уточнюючих деклараціях за січень 2011 року та за лютий 2011 року.

Відповідно до пункту 182.6 статті 182 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податкове зобов'язання з плати за землю за земельну ділянку за кадастровим номером 90:136:006, за адресою: м. Київ, вул. Серафімовича, 15а, в уточнюючій декларації № 298172 від 28.03.2012 за лютий 2011 року було визначено позивачем самостійно та інших уточнюючих розрахунків позивачем подано не було, при цьому позивачем не заперечується, то факт, що ним не було повідомлено податковий орган про те, що право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до іншої юридичної особи.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що земельна ділянка за кадастровим номером 90:136:006, за адресою: м. Київ, вул. Серафімовича, 15а була самостійно включена позивачем до уточнюючої декларації № 298172 від 28.03.2012 за лютий 2011 року, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно перевірено правильність визначення плати за зазначену земельну ділянку у вказаній податковій декларації.

Встановлені податковим органом підчас проведення камеральної перевірки факти допущення позивачем арифметичних помилок при розрахунку плати за землю за земельні ділянки за кадастровим номером 90:136:006, за адресою: м. Київ, вул. Серафімовича, 15а та за кадастровим номером 63:083:003, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 1, позивачем не заперечуються та підтверджуються даними уточнюючих податкових декларацій № 298169 від 28.03.2012 та № 298172 від 28.03.2012.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення №0002881540 від 04.05.2012.

Згідно з частини першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002881540 від 04.05.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 15.08.2012.