Ухвала суду № 25686729, 14.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 серпня 2012 року № 2а-11012/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з матеріалами справи

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Перший радник"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання дій протиправними та скасування рішення № 2026/10/22/-410 від 18.04.2012

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Перший радник" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування рішення № 2026/10/22/-410 від 18.04.2012.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки та прийняття рішення (вих. № 2026/10/22/-410 від 18.04.2012 ) про залишення без змін висновки акту перевірки № 155/22-4/34937129 від 13.04.2012 та скасувати зазначене рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб’єктів.

Акт перевірки є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, а рішення податкового органу прийняте за результатами розгляду заперечень на акт перевірки не містить приписів обов’язкових для виконання та не являється нормативно - правовим актом чи актом індивідуальної дії, з огляду на що, як власне акт перевірки та рішення прийняте за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу зі складення зазначених документів не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав.

Таким чином акт перевірки та рішення прийняти за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, а також дії податкового органу зі складення зазначених документів не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна точка зору викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10.

Отже, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Перший радник" не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Перший радник" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування рішення № 2026/10/22/-410 від 18.04.2012.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов