Постанова № 25686391, 12.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2012 року 10:57 № 2а-4961/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група»

до Миколаївської митниці;

третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група»(надалі -Товариство або позивач) звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці (далі -митниця або відповідач), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності в частині неприйняття висновку щодо повернення надміру сплачених платежів, зобов'язання прийняти такий висновок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 травня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового засідання позов підтримав. Позовні вимоги вмотивовані тим, що митним органом не було прийнято висновок про повернення надміру спраченого експртного мита, яке утворилось внаслідок його помилкової його сплати відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур»від 19.05.2011 року №3387-VI», оскільки на момент виникнення податкового зобов'язання норми вказаного закону втратили чинність.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що на момент виникнення податкових зобов'язань у позивача норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур»від 19.05.2011 року №3387-VI»діяли, а тому підстав для повернення сплачених сум вивізного мита немає.

Третя особа із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ТОВ «Агропромислова група»є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, в межах якої здійснює систематичні операції з вивезення за межі митної території України (експорту) зерна українського походження.

Згідно з укладеним зовнішньоекономічним контрактом № FC-0407/11 від 04 липня 2011 року позивач зобов'язувався поставити нерезиденту Grain Trading Co Ltd 20000 т +/- 5% зерна кукурудзи ненасінневої 3 класу, код товару за УКТ ЗЕД 1005900000.

На виконання зазначеного контракту у період з 4 по 31 жовтня 2011 року Позивач здійснював митне оформлення експортних операцій щодо зерна кукурудзи у Миколаївській митниці (далі «Відповідач).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур»від 19 травня 2011 року №3387-VI, який набув чинності з 01 липня 2011року, були затверджені ставки вивізного (експортного) мита на зерно кукурудзи на рівні 12 відсотків, але не менш як 20 євро за 1 тонну.

У період дії зазначеного Закону позивач здійснював операції з експорту зерна та сплачував вивізне мито на рівні 12 відсотків.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур»від 07 жовтня 2011 року № 3906-УІ (далі Закону України від 07 жовтня 2011 року № 3906-УІ), який набув чинності 22 жовтня 2011 року, скасовано положення Закону України від 19 травня 2011 року №3387-VI в частині запровадження вивізного (експортного) мита щодо операцій з вивезення зерна кукурудзи.

Після вступу зазначеним Законом у силу позивач 31 жовтня 2011 року подав до Миколаївської митниці ВМД №504000018/2011/003181 відносно 1 210 675 кг. зерна кукурудзи. Згідно з графою «Нарахування платежів»цієї ВМД було зазначене мито в сумі 274 116,17 грн., виходячи з скасованої ставки 12%.

Вважаючи, що мито сплачене помилково, позивач направив на адресу митного органу заяву від 14 лютого 2012 року №36, у якій з поміж іншого просив повернути помилково сплачене мито в сумі 274 116,17 грн., на банківський рахунок № 26008300063622 у ПАТ«БАНК ФОРУМ»м. Києва, МФО 322948. До вказаної заяви було долучено пакет документів, що обґрунтовує наявність помилково та надміру сплаченого мита. Відправлення вручено відповідачу 22 лютого 2012 року згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення.

За результатом розгляду зазначеного звернення листом від 06 березня 2012 року №10-52/1424 відповідач повернув додані позивачем до заяви від 14 лютого 2012 року №36 документи, що були підставою для складання висновків про повернення коштів внаслідок відсутності обставини помилковості перерахування мита в сумі 274 116,17 грн.

Як вбачається із вказаного листа та заперечень на позовну заяву, відповідач вважає, що датою подання вантажної митної декларації для експорту зерна кукурудзи, за якою позивачеві нараховано мито в сумі 274 116,17 грн. слід вважати 19 жовтня 2011 року. До зазначеного висновку митний орган прийшов на підставі митної декларації типу «ЕК ПМД»№504000018/2011/003061, поданої Товариством 19 жовтня 2011 року та доручення на навантаження №39/5, оформленої відповідачем в той же день.

З точки зору митного органу, оскільки право навантаження зерна кукурудзи на експорт виникло до вступу в силу Закону України від 07 жовтня 2011 року № 3906-УІ, чинність останнього не розповсюджується на експорт товарів, засвідченого ВМД №504000018/2011/003181 відносно 1 210 675 кг., що була подана відповідачеві 31 жовтня 2011 року.

Проте суд не може погодитись із такими висновками, з огляду на наступне

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 р. №2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст.1 Митного кодексу України митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Пунктом 23 ч. 1 ст.1 Митного кодексу України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Частиною 2 ст. 70 Митного кодексу України передбачено, що операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію (надалі - Положення від 09 червня 1997 р. № 574).

Пунктом 2 Положення від 09 червня 1997 року № 574 передбачено, що вантажна митна декларація (надалі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Пунктом 9 вказаного Положення передбачено, що ВМД на паперовому носії складається з єдиного адміністративного документа форми МД-2 (додаток 1) як комплект з чотирьох зброшурованих аркушів або з єдиного адміністративного документа форми МД-4 (додаток 3) як комплект з восьми зброшурованих аркушів.

Таким чином, для нарахування і сплати податків, зборів та інших платежів, використовується вантажна митна декларація за формами МД-2, МД-4, що складається у вантажних відправленнях при переміщенні товарів через митний кордон України (поміщенні товарів у відповідний митний режим). Виключно зазначена ВМД є підставою для нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Таким чином посилання відповідача на митну декларацію типу «ЕК ПМД» №504000018/2011/003061 для цілей визначення зобов'язання зі сплати мита на думку суду є безпідставним. Зазначена декларація відповідно до Класифікатору типів декларацій, затвердженого наказом Державної митної служби України від 15 лютого 2011 року №107, як декларація за кодом «ЕК10ПМД», відноситься до періодичної митної декларації.

Згідно з п.1 Порядку та умовами подання періодичної митної декларації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1985 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 281) періодична митна декларація - письмова заява, що подається митному органу за формою, встановленою для вантажної митної декларації, та містить відомості про товари, які будуть переміщуватися через митний кордон України протягом погодженого з митним органом періоду, митний режим, у який вони поміщатимуться, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митних процедур.

Відповідно до п.9 цього Порядку до 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем дії періодичної митної декларації, підприємство, якому надано дозвіл на подання періодичної митної декларації, зобов'язане:

- подати заповнену в установленому порядку вантажну митну декларацію з відомостями про товари, переміщені через митний кордон України за цією періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця;

- подати передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, крім документів, що подавалися для декларування товарів за періодичною митною декларацією;

- сплатити митні платежі, що справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням таких товарів через митний кордон України.

Отже митне законодавство пов'язує обов'язок зі сплати митних платежів не з фактом подання митному органу періодичної митної декларації (ПМД), яка відображає лише намір щодо майбутнього поміщення товару у відповідний митний режим, а з обставиною подання вантажної митної декларації (ВМД) стосовно фактично переміщених товарів через митний кордон України.

Зазначене обґрунтовано тим, що періодична митна декларація на момент подання містить лише орієнтовні показники бази нарахування мита.

Так, митна декларація типу «ЕК ПМД»№504000018/2011/003061 зазначає, що в її межах надається дозвіл на вивезення 1 219 000 кг зерна кукурудзи вартістю 2 299 634,14 грн. В той час, згідно з ВМД №504000018/2011/003181 фактично вивезено (переміщено) 1 210 675 кг зерна кукурудзи вартістю 2 284 301,38 грн. При цьому згідно штемпелю митниці на зворотному боці ВМД №504000018/2011/003181 задекларовані товари були вивезені 23 жовтня 2011 року, тобто в період дії Закону України від 07 жовтня 2011 року № 3906-VI.

Відповідно до пп. 14.1.115 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, сплачене мито в розмірі 274 116,17 грн. є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням.

Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364, затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Згідно з п. 2 р.1 Порядку №618 від 20.07.2007 цим нормативним актом визначено процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Пунктом 1 р. 3 Порядку встановлено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту. Згідно з п.2 р.З Порядку №618 від 20.07.2007 зарєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відповідно до п. 4 р. 3 Порядку на підставі звернення платників податку митним органом готується висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року N 611/147.

Пунктом 7 р. 3 Порядку передбачено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Як встановлено п. 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року N 611/147, на підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Згідно з заявою від 14 лютого 2012 року №36 позивач просив відповідача повернути помилково сплачене мито в сумі 274 116,17 грн. нараховане на підставі примірника аркушу з позначенням «3/8»бланку ВМД форми МД-2 №504000018/2011/003181, який був наданий митному органу разом із платіжними дорученнями, що підтверджують перерахування мита, а також копіями ВМД, що раніше надавалися відповідачеві (для цілей визначення залишку). Заява від 14 лютого 2012 року №36, підписана директором та головним бухгалтером Товариства, містить реквізити напряму перерахунку коштів.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач належним чином та у встановлений законодавством строк звернувся до митного органу із заявою про повернення помилково сплаченого мита, обґрунтувавши підстави для такого звернення, напрям перерахування коштів та надавши необхідні документи для прийняття рішення по суті.

В свою чергу, відповідач був зобов'язаний вчинити дії, визначені р. 3 Порядку №618 від 20 липня 2007 року, а саме: скласти висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, а також направити відповідному органу Державного казначейства України супровідний лист за формою визначеною наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, митним органом не доведено власних доводів того, що податкове зобов'язання Товариства виникло до набрання чинності Законом України від 07 жовтня 2011 року № 3906-УІ так само, як і не доведено відсутність правових підстав для складання висновку про повернення переплаченого експортного мита.

Беручи до уваги викладені обставини, зважаючи на досліджені правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість повних вимог в взвязку з чим вони підлягають задоволенню.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці в частині неприйняття висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група», код ЄДРПОУ 32251264, з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, в сумі 274 116,17 грн. на рахунок платника податку №26008300063622 у ПАТ«БАНК ФОРУМ»м. Києва, МФО 322948.

Зобов'язати Миколаївську митницю прийняти висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група», код ЄДРПОУ 32251264, з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, в сумі 274 116,17 грн. на рахунок платника податку №26008300063622 у ПАТ«БАНК ФОРУМ»м. Києва, МФО 322948.»

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя Н.Г. Вєкуа

постанова складена у повному обсязі 17 липня 2012р.