Постанова № 25686377, 31.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2012 року № 2а-5129/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 №№ 0001602308, 0001612308, 0001592308

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК», (далі -ТОВ «ТРК», позивач), з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі -ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 0001602308, № 0001612308, № 0001592308.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність та необґрунтованість висновків Акту документальної планової виїзної перевірки від 02.03.2012р. № 230/2308/30370381 про неправомірність віднесення ним сум витрат у розмірі 71 531,00 грн., помилково невключених в попередньому звітному податковому періоді (2009 рік), та сум витрат у розмірі 2 396 253,00 грн., понесених у зв'язку з придбанням позивачем будівельних матеріалів, до складу валових витрат І -ІІІ-ий квартали 2011 року. Позивач також звертав увагу суду, що є необгрунтованими висновки відповідача про те, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «ТРК»з його контрагентами -ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Веста Рітейл Компані»та ПП «АБК «Нова хата»вчинені з порушенням вимог цивільного і господарського законодавства, і що в свою чергу, на думку відповідача, призвело до завищення ним податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень-червень і вересень 2011 року на загальну суму 141 445,00 грн.

Представник позивача у своїх поясненнях зазначав, що, відповідно до договору підряду від 12.09.2011р. № 12/09/11, укладеного з ТОВ «Гамма-Будінвест», договору про надання послуг від 01.04.2011р. № НХ0104-1, укладеного з ПП «АБК «Нова хата», та угод укладених з ТОВ «Веста Рітейл Компані», позивач отримав у повному обсязі всі замовлені послуги (роботи) та товарно-матеріальні цінності, що підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами та, що на час укладення вищевказаних угод сторонами було додержано всіх вимог, встановлених Цивільним, Господарським і Податковим кодексами України та іншими актами законодавства, зокрема, всі вище перелічені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість в силу чого, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту березень-червень і вересень 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 141 445,00 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Веста Рітейл Компані»та ПП «АБК «Нова хата», просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень представник відповідача посилався на те, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1, 5.2.7, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 розділу І, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємства на загальну суму 569 021,00 грн., та порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі -ПДВ), що підлягає сплаті на загальну суму 140 151,00 грн., в т.ч. по періодах: березень 2011р. -20 014,00 грн., квітень 2011р. -29 969,00 грн., травень 2011р. -4 025,00 грн., червень 2011р. -86 143,00 грн., і до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного, відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ряд. 24 Декларації за вересень 2011 року на суму 1 294,00 грн.

31 травня 2012 року в судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неприбуттям представника позивача, який 24.05.2012 р. подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.. Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд даної справи без його участі, а також з огляду на відсутність перешкод у розгляді справи та потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

ТОВ «ТРК»(ідентифікаційний код 30370381) було зареєстровано як юридична особа 05 травня 1999 року Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва (номер запису в ЄДР про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 074 120 0000 015322).

ТОВ «ТРК»було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 18 травня 1999 року за № 3127/4779, станом на час розгляду справи перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (довідка відповідача від 24.01.2012р. № 5572/29-113 про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 399509 від 10.01.2012р., до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься: 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.21. Електромонтажні роботи, 46.47. Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 81.10. Комплексне обслуговування об'єктів, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТРК», (ідентифікаційний код 30370381), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., за результатами якої було складено Акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТРК»(ідентифікаційний код 30370381) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. від 02.03.2012р. № 230/2308/30370381, (далі - Акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, п. 5.2.1, 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 розділу І, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 569021,00 грн., у тому числі, за перший квартал 2011 р. на суму 17883,00 грн., за другий квартал 2011 р. на суму 263396,00 грн., за третій квартал 2011 р. на суму 287742,00 грн.,

- п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 140151,00 грн., в тому числі по періодах: березень 2011 р. - 20014,00 грн., квітень 2011 р. 29969,00 грн., травень 2011 р. - 4025,00 грн., червень 2011 р. - 86143,00 грн. та до завищення залишку від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2011 р. на суму 1294,00 грн.;

- п. 249.6 ст. 249 розділу 8 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не нараховано екологічний податок за розміщення відходів на суму 554,24 грн., у тому числі за перший квартал 2011 р. в сумі 184,72 грн., за другий квартал 2011 р. в сумі 184,80 грн., за третій квартал 2011 р. в сумі 184,72 грн.;

- п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не надано податкові декларації екологічного податку за перший, другий та третів квартали 2011 р.;

- п. п. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8, п.п. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого позивачем за період жовтень-грудень 2010 р. несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі 11799,83 грн., нарахована пеня у сумі 57,71 грн.;

- п. п. 168.1.2. п. 168. 1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем протягом січня-березня 2011 р. несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету у сумі 1648,68 грн.;

- п.п. "а" п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за допущене прострочення встановлених термінів сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету нарахована пеня у сумі 5,55 грн.

21 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі вказаного Акту перевірки від 02.03.2012р. № 230/2308/30370381 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001612308, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз.1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 5.1, п. 5.2.1, 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 розділу І, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України збільшено ТОВ «ТРК»суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»в розмірі 569 022,00 грн., в тому числі 569 021,00 грн. -основний платіж, 1,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001602308, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз.1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України збільшено ТОВ «ТРК»суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 140 152, 00 грн., в тому числі 140 151, 00 грн. -основний платіж, 1, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001592308, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз.1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 цього Кодексу зменшено ТОВ «ТРК»розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 1 294,00 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем сум валових витрат у розмірі 71 531, 00 грн. за І-ий квартал 2011 року, судом встановлено, що позивачем подана до ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва Декларація з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2011 року в рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»якої зазначено суму 71 531,00 грн.

Відповідно до письмових пояснень позивача, вказана сума 71 531,00 грн. складається з витрат, понесених позивачем в минулому звітному 2009 році, які помилково не були включені до складу валових витрат у відповідній податковій звітності з податку на прибуток підприємства за 2009 рік.

У відповідності до пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (в редакції, що діяла на час існування спірних правовідносин), до складу валових витрат враховуються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах, (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу), платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 цього Кодексу).

П.50.3 ст. 50 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Порядок оформлення органами державної податкової служби України матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, передбачений Наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 22.12.2010р. № 984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772).

Зокрема, пунктами 5 і 6 цього Порядку (далі - Порядок № 984) за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на вищенаведене при проведенні документальної перевірки в частині достовірності та правильності віднесення позивачем до складу валових витрат за І-ий квартал 2011 року сум витрат у розмірі 71 531,00 грн., неврахованих у минулих податкових періодах (а саме 2009 - 2010 роках) у зв'язку з допущенням помилок, виявлених у звітному податковому періоді (І-ий квартал 2011 року) та відображених у Декларації з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2011 року, відповідач повинен, зокрема, дослідити реальність (чи необгрунтованість) понесення позивачем зазначених витрат у 2009 році на підставі відповідних первинних документів. Натомість відповідач обмежився посиланням на Акт попередньої планової виїзної перевірки ТОВ «ТРК»з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. (акт від 04.02.2011р. № 256/23- 08/30370381), що не передбачено нормами Порядку № 984.

Суд звертає увагу, що копію Акту попередньої планової виїзної перевірки ТОВ «ТРК»(акт від 04.02.2011р. № 256/23- 08/30370381) відповідачем до суду надана не було.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача про передчасність та необгрунтованість висновків відповідача про безпідставність віднесення ТОВ «ТРК»до складу валових витрат за І-ий квартал 2011 року витрат на загальну суму 71 531, 00 грн., і як наслідок до завищення за І-ий квартал 2011 року розміру валових витрат на цю суму, з тих підстав, які наведені в Акті перевірки від 02.03.2012р. № 230/2308/30370381, оскільки згідно вимог п.50.3 ст. 50 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період, відповідно, без проведення такої перевірки у відповідача не було підстав для висновків про обгрунтованість чи необгрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат за І-ий квартал 2011 року витрат на загальну суму 71 531, 00 грн.

.

Щодо завищення позивачем суми валових витрат у розмірі 2 396 253,00 грн. за ІІ-ий та ІІІ-ий квартали квартал 2011 року за рахунок віднесення до складу прямих матеріальних витрат вартості придбаних будівельних матеріалів суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, (далі -ПК України), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, із витрат операційної діяльності.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають в т.ч. собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу).

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Загальні правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні закріплені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (в редакції, на час існування спірних правовідносин), (далі -Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Також у відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), (далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних, до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 цього Положення).

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, що також було зазначено в Інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 01.06.2011р. № 1936/11/13-11 та від 06.05.2011р. № 742/11/13-11.

Відповідно до наданих доказів (томи додатків № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 до матеріалів справи) судом встановлено, що протягом ІІ -ІІІ-го кварталів 2011 року позивачем здійснювалося списання будівельних та інших матеріалів, використаних ним в ході виконання будівельних (ремонтних робіт) та надання послуг за договорами підряду.

Вартість використаних будівельних та інших матеріалів відносилася на собівартість виконаних робіт (наданих послуг) та була включена до складу валових витрат у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)»Декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий і ІІ-ІІІ-ій квартали 2011 року на загальну суму 2 396 253,00 грн., в тому числі за ІІ-ий квартал 2011 року на суму 1 145 199,00 грн., за ІІІ-ий квартал 2011 року на суму 1 251 054,00 грн.

На підтвердження реальності та обґрунтованості формування витрат з придбання будівельних та інших матеріалів позивачем надані до суду реєстр договорів, укладених з постачальниками товарів (продукції), договори, рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, журнал обліку довіреностей на отримання ТМЦ, реєстри отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки, платіжні доручення.

Облік придбаних матеріалів проводився на підставі вище перелічених документів шляхом формування звіту в електронній формі.

Списання використаних в ході виконання позивачем як підрядником будівельних і ремонтних робіт (надання послуг) на користь замовників будівельних та інших матеріалів проводилося на підставі оформлених сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг), та шляхом складання позивачем наприкінці кожного кварталу матеріального звіту. Форма цього звіту була розроблена позивачем на базі типової форми М-19, як того вимагають норми наказу Міністерства статистики України від 21.06.1996р. № 193), та до якої включено всі обов'язкові реквізити первинного документу (у відповідності до норм ст. 9 Закону № 996-ХІV), а саме:

- назва документа (форми) -«Матеріальний звіт по матеріалах за квартал»;

- дата і місце складання -як правило це дата кінця звітного кварталу імісце безпосереднього здійснення господарської діяльності позивача -м. Київ,

- назва підприємства, від імені якого складений документ -ТОВ «ТРК», код ЄДРПОУ 30370381;

- зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції -повністю номенклатура запасів на складі, внутрішній артикул, одиниця виміру для кожної конкретної номенклатурної позиції в розрізі об'єктів будівництва;

- посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис та ін. дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь у проведнні господарської операції -такій звіт узгоджується та перевіряється особами відповдальними за виконання робіт і використання матеріалів на окремих об'єктах будівництва -виконавцями робіт. Обсяги використаних матеріалів порівнюються з обсягами включених до акта виконаних робіт з замовником. Всі відповідальні посадові особи та виконавець матеріального звіту (зав. складом) підписують такий звіт, а також звіт погоджується із заступником директора з капітального будівництва и головним бухгалтером. Титульний аркуш звіту завіряється печаткою підприємства.

В якості додатків до матеріального звіту додано прибуткові накладні (на підтвердження факту отримання ТМЦ, номенклатури, кількості, дати) і акти виконаних робіт з замовником (на підтвердження факту використання ТМЦ, номенклатури, кількості, дати).

На підставі матеріального звіту спеціально створеною комісією по списанню ТМЦ (наказ від 02.01.2009р. № 4) було складено акти списання матеріалів.

Факти використання та списання будівельних матеріалів позивачем підтверджуються наданими ним первинними та розрахунковими документами, зокрема, матеріальними звітами по матеріалах за ІІ -ІІІ-ий квартали 2011 року, актами списання будівельних матеріалів від 30.09.2011р. № СПТ-000038, договорами підряду, актами виконаних робіт, кошторисами (довідками про вартість робіт), виданими податковими накладними, банківськими виписками, дослідженими судом.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформленні у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, підтверджують реальність кожної із господарських операцій, на виконання яких було здійснено оплату у повному обсязі, відповідно, висновки відповідача про завищення позивачем суми валових витрат у розмірі 2 396 253,00 грн. за ІІ-ий та ІІІ-ий квартали квартал 2011 року за рахунок віднесення до складу прямих матеріальних витрат вартості придбаних будівельних матеріалів суд вважає необгрунтованими.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних його контрагентами - ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Веста Рітейл Компані» та ПП «АБК «Нова хата», судом встановлено наступне.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкової накладної від 01 лютого 2011 року № 1 контрагентом позивача)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Судом встановлено, що 12 вересня 2011 року між ТОВ «ТРК», (як замовником), та ТОВ «Гамма-Будінвест», (як підрядником), укладено договір підряду № 12/09/11, відповідно до якого, Підрядник зобов'язується з власних матеріалів та власними або залученими силами виконати ремонт квартири, за адресою: с. Циркуни, МЖК «Інтернаціоналіст»39, кв. 93, а Замовник в свою чергу -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього Договору. Загальна вартість ремонтних робіт становить 15 526,00 грн., (в т.ч. ПДВ -2 587,66 грн.) та включає в себе вартість робіт і матеріалів, обладнання, які будуть використовуватися при виконанні робіт;

- 01 квітня 2011 року між ТОВ «ТРК», (як замовником), та ПП «АБК «Нова хата», (як виконавцем), укладено договір підряду № НХ104-1, відповідно до якого, виконавець бере на себе зобов'язання за завданням замовника виконувати роботи та надавати послуги, що перераховані в Додатках №№ 1, 2, які є невід'ємною частиною до даного Договору (далі -Послуги), щодо групи нежитлових приміщень в будівлі Бізнес-центру "Європа Плаза" за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 114-120 (далі - Об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти, а також оплатити належним чином надані Послуги на умовах даного Договору. При цьому під послугами згідно Додатків 1, 2 до Договору № НХ104-1 розуміються послуги з прибирання, поточний ремонт місць спільного користування, дахів, фасадів, та ін. об'єктів; обслуговування інженерних систем;

- протягом березня-травня 2011 року між ТОВ «ТРК»(Замовник, Покупець) та ТОВ «Веста Рітейл Компані»(Виконавець, Постачальник) були укладені договори щодо виконання монтажних і ремонтних робіт, поставку товарів (продукції) всього на загальну суму 324 046,70 грн. (в т.ч. ПДВ 54 007,78 грн.).

Факти виконання робіт та надання з послуг за даними договорами підтверджуються актами виконаних робіт за жовтень 2011 року на суму 15 526,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 587,66 грн.) та на суму 1 660,00 грн. (в т.ч. ПДВ -276,00 грн.), кошторисами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.03.2011р. № 1489 на суму 27 324,00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 554,00 грн., від 29.03.2011р. № 1491 на суму 23 382,00 грн. (в т.ч. ПДВ -3 897,00 грн.), від 29.03.2011р. № 1490 на суму 27 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -4 500,00 грн.), від 29.03.2011р. № 1488 на суму 37 150,00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 191,67 грн.), від 12.04.2011р. № НХ-0000009 на суму 13 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 250,00 грн.), від 14.02.2011р. № НХ-0000008 на суму 9 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 575,00 грн.), від 15.04.2011р. № НХ-0000013 на суму 12 420,00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 070,00 грн.), від 20.04.2011р. № НХ-0000012 на сум 17 982,00 грн. (в т.ч. ПДВ -2 997,00 грн.), від 20.04.2011р. № НХ-0000011 на суму 48 836,60 грн. (в т.ч. ПДВ -8 306,10 грн.), від 20.04.2011р. № НХ-0000010 на суму 10 260,00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 710,00 грн.), від 30.04.2011р. № НХ-0000015 на суму 184 275,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 712,50 грн.), від 17.05.2011р. № НХ-0000014 на суму 4 919,40 грн. (в т.ч. ПДВ -819,00 грн.), від 31.05.2012р. № НХ-0000016 на суму 192 465,00 грн. (в т.ч. ПДВ -32 077,50 грн.), від 30.06.2011р. на суму 4 829,04 грн. (в т.ч. ПДВ -804,84 грн.), від 16.06.2011р. на суму 205 451,10 грн. (в т.ч. ПДВ -34 241,85 грн.), від 30.06.2011р. № НХ-0000017 на суму 53 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ -8 933,33 грн.), від 30.06.2011р. № НХ-0000018 на суму 210 816,67 грн. (в т.ч. ПДВ -42 163,33 грн.).

За результатами виконаних робіт і наданих послуг вказаними контрагентами ТОВ «ТРК»були виписані податкові накладні № 69 від 23.09.2011р. на суму 7 763,00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 293,83 грн.), № 44 від 20.10.2011р. на суму 7 763,00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 293,83 грн.), № 53 від 26.10.2011р. на суму 1 660,00 грн. (в т.ч. ПДВ -276, 66 грн.), № 7 від 13.05.2011р. на суму 1 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -166 666, 67 грн.), № 12 від 06.06.2011р. на суму 1 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -166 666, 67 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

Оплата за придбані товари, виконані роботи та надані послуги здійснена ТОВ «ТРК» протягом березня-червня, вересня і жовтня 2011 року, відповідно до виставлених контрагентами рахунків-фактур, шляхом перерахування безготівкових коштів у повному обсязі на рахунки контрагентів № 26003048467 в АСУБ «Грант», м. Харків (МФО 351607), № 260093017844 в Банку «Національні інвестиції»(МФО 300498), № 2600534921 в ПАТ АБ «Укргазбанк»(МФО 320478), що підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача. Факт перерахування позивачем вартості виконаних робіт та наданих послуг також не заперечувався відповідачем.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформленні у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів відсутності у ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Веста Рітейл Компані»і ПП «АБК «Нова хата»спеціальної податкової правосуб'єктності на час укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не було зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платників податку на додану вартість була анульована на момент складання податкових накладних.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутності у контрагентів позивача умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Крім того, в силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Чинне законодавство України не містить норм, в силу яких на платника податку покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань його контрагентом, шляхом позбавлення платника податку права на податковий кредит.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності чи недійсності правочинів, укладених між позивачем і його контрагентами - ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Веста Рітейл Компані»і ПП «АБК «Нова хата». Зокрема, в Акті перевірки від 02.03.2012р. № 230/2308/303703811 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 21.03.2012р. № 0001602308, № 0001612308, № 0001592308.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" (ідентифікаційний код 30370381) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко