Постанова № 25685162, 15.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 року 2а-2781/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Корецькому І.О., за участю:

представників позивача: Іноземцевої І.М., Зленко Н.В.,

представника відповідача: Борискевича М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергія"до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергія" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 11.01.2012 №0000052301/36 та №0000042301/37.

У ході розгляду справи відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 було роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергія" до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «Р»від 11.01.2012 № 0000042301/37 та позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергія" до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «С»від 11.01.2012 №0000052301/36.

У межах даного провадження розглядаються позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергія" до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «С»від 11.01.2012 № 0000052301/36.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене з порушенням вимог "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 №1440/18735, прийняте на підставі помилкового тлумачення та застосування відповідачем норм чинного податкового законодавства. Як зазначив представник позивача, сума штрафних санкцій, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 11.01.2012 №0000052301/36, всупереч пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" не відповідає сумі грошового зобов'язання, визначеного у вказаному повідомленні-рішенні. Крім того, відповідачем помилково зроблено висновок про порушення позивачем правил обігу готівки у зв'язку із перевищенням граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня, оскільки такий розрахунок проводився через реєстратор розрахункових операцій та позивачем придбавались товари, на які не поширюється правила щодо обмеження граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня.

Представники позивача у судовому засіданні 15 серпня 2012 року позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав і просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у порядок та спосіб, що визначений чинним законодавством. оскільки, у ході проведення перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2011 перевіряючими було встановлено факти витрачання підприємством готівкових коштів по взаємовідносинах ПАТ "Енергія" з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері", з перевищенням встановленої граничної суми готівкових розрахунків, чим порушено порядок ведення касових операцій у національній валюті України.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.08.2012 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Енергія", ідентифікаційний код 13699556, місцезнаходження: 08700, Київська область, місто Обухів, вул. Промислова, 1, зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, дата проведення первинної державної реєстрації -19.02.1991.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 10.11.2011 №793 "Про проведення документальної планової перевірки ПАТ "Енергія", код ЄДРПОУ 13699556", повідомлення від 10.11.2011 №22 про проведення документальної планової перевірки ПАТ "Енергія", направлення на перевірку від 21.11.2011 №00000697/696, наказу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 16.12.2011 №902 "Про продовження терміну перевірки", відповідачем проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Енергія" ідентифікаційний код 13699556 (далі -в тому числі, ПАТ "Енергія") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2011, про що складено акт від 27.12.2011 №3017/231/13699556 (далі -Акт перевірки).

Як убачається з Акта перевірки, перевіркою встановлено, зокрема, порушення ПАТ "Енергія" пункту 2.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, внаслідок чого перевищено ліміт каси ПАТ "Енергія" за період з 07.04.2009 по 25.11.2009 на загальну суму 31608,36 грн.

Позивачем листом від 29.12.2011 №1553 направлено відповідачеві заперечення до Акта перевірки, в яких позивач просив переглянути висновки, викладені в ньому, скасувати їх як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області направлено позивачеві лист від 05.01.2012 №12/10/231-11 за результатами розгляду заперечення на Акт перевірки, в якому зазначено про підтвердження правильності висновків перевіряючих, викладених в Акті перевірки.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 №0000005231/36 форми "С", відповідно до якого позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 63216,72 грн., а саме штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення безпідставним та не обґрунтованими, звернувся зі скаргою від 19.01.2012 №32 до Державної податкової адміністрації в Київській області в якій просив скасувати, в тому числі зазначене податкове повідомлення-рішення.

Державною податковою службою у Київській області прийнято рішення від 19.03.2012 №432/10/10-206/62-219 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 №0000005231/36 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ "Енергія" звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою від 29.03.2012 № 336. Рішенням Державної податкової служби України від 28.05.2012 № 9048/6/10.2115 податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 №0000005231/36 залишене без змін, а скарга позивача -без задоволення.

Як убачається матеріалів справи та з Акта перевірки, висновок про порушення позивачем пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 внаслідок чого перевищено ліміт залишку грошей в касі ПАТ "Енергія" за період з 07.04.2009 по 25.11.2009 на загальну суму 31608,36 грн., ґрунтується на тому, що у ході перевірки встановлено факти витрачання підприємством готівкових коштів з перевищенням встановленої граничної суми (10000,00 грн.) готівкових розрахунків підприємства з іншим підприємством, а саме: згідно з чеками РРО по розрахунковим операціям ПАТ "Енергія" з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері" позивачем 07.04.2009 придбано товарів на суму 15016,30 грн., 06.05.2009 -15003,39 грн., 08.07.2009 -15008,58 грн., 11.08.2009 -15001,81 грн., 15.10.2009 -15020,71 грн., 11.11.2009 -15020,67 грн., 24.11.2009 -15036,90 грн.

Представник позивача не заперечував щодо фактів проведення вказаних розрахунків позивача з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері" у зазначених розмірах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені приписами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі -Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Згідно з пунктом 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції, що діяла на час здійснення у 2009 році готівкових розрахунків позивача з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері") гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац перший). Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками. Зазначені обмеження не поширюються на: а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами; б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію; г) використання коштів, виданих на відрядження; ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі -сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" (абзаци другий-восьмий). У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси (абзац дев'ятий Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" від 09.02.2005 №32, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.04.2005 за № 410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.

З Акта перевірки убачається, що встановлений позивачем ліміт залишку готівки в касі підприємства складає 500,00 грн. Таким чином, з урахуванням сум розрахунку позивача з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері", загальна сума коштів, що перевищила у вказані дні встановлену граничну суму готівкових розрахунків складає загалом 31608,36 грн. (07.04.2009 р. -4516,30 грн., 06.05.2009 р. -450339,39 грн., 08.07.2009 р. -4508,58 грн., 11.08.2009 р. -4501,81 грн., 15.10.2009 р. -4520,71 грн., 11.11.2009 р. -4520,67 грн., 24.11.2009 р. -4536,90 грн.).

Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо математичної правильності здійснення такого розрахунку.

Як зазначив представник позивача, відповідачем було проігноровано той факт, що згідно звітів про використання коштів позивачем було придбано у ТОВ "Метро Кеш Енд Кері" сільськогосподарську продукцію (олію соняшникову, цукор-пісок, борошно, м'ясо) на розрахункові операції за яку, згідно з пунктом 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, не поширюються обмеження граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного робочого дня.

Разом з цим, відповідно до абзацу першого пункту 2.15 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24.06.2004 № 1877-IV сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) -товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Крім цього, сільськогосподарська продукція (товари), зазначені у статті 2 України "Про державну підтримку сільського господарства України", обкладаються податком на додану вартість згідно із статтею 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість" та фіксованим податком згідно із Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (в редакції законів, які діяли на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з приписами статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до положень пункту 8-1.6 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. В силу положень статті 8-1.7 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до положень пункту 8 - 1.15.7 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8- 1 Закону України "Про податок на додану вартість", на час виникнення спірних правовідносин, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 № 23. Так, до вказаного переліку відноситься, зокрема, вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, розведення великої рогатої худоби, розведення овець, кіз, коней, розведення свиней, розведення птиці, розведення інших тварин, лісівництво та лісозаготівлі, одержування продукції лісового господарства, рибництво, надання послуг у рибальстві, рибництві, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, надання послуг у тваринництві, надання послуг у лісовому господарстві; види діяльності, що визначені пунктом 8-1.15 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість"; обробка, переробка та/або консервація платником податку на додану вартість продукції, одержаної в результаті провадження видів діяльності, передбачених цим переліком, за умови, що така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (наготовляється) безпосередньо платником податку (крім придбання її в інших осіб).

Тобто, сільськогосподарською продукцією у розумінні Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", є товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", які реалізуються безпосередньо сільськогосподарськими виробниками, що здійснюють види діяльності, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 № 23.

Водночас, позивач не надав суду належні та допустимі докази того, що суб'єкт господарської діяльності (ТОВ "Метро Кеш Енд Кері"), що реалізував йому товари (цукор -пісок; борошно пшеничне; олію соняшникову, м'ясо та субпродукти тварин та птиці), є сільгоспвиробником, а дані товари є сільськогосподарською продукцією саме у розумінні Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п.2.2.121 оглядового листа Державної податкової адміністрації України від 06.07.2009 №14083/7/23-7017/572, за змістом якого, обмеження 10000,00 грн. не розповсюджується на готівкові розрахунки проведені через належним чином зареєстрований РРО, оскільки приписи пункту 2.3 Положення «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»безальтернативно зобов'язує проводити платежі понад зазначену граничну суму виключно у безготівковій формі.

Крім цього, за своїм змістом, роз'яснення щодо відсутності обмежень готівкових розрахунків справедливе для юридичної особи, яка приймає готівкові кошти із застосуванням РРО, однак жодним чином не може слугувати підтвердженням правомірності дій юридичної особи, яка розраховується за придбані товари готівковими коштами у розмірі понад 10 000,00 грн.

На підставі системного аналізу приписів законодавства у взаємозв'язку із позицією податкового органу, викладеного у п.2.2.121 оглядового листа 06.07.2009 № 14083/7/23-7017/572, суд дійшов висновку, що у даному випадку, обмеження 10000,00 грн. може не розповсюджуватися на готівкові розрахунки проведені через належним чином зареєстрований РРО саме для ТОВ «ТОВ "Метро Кеш Енд Кері"», як продавця товару, що здійснює прийом готівкових коштів від великої кількості суб'єктів господарської діяльності. Однак, це жодним чином не впливає на обов'язок позивача, як суб'єкта господарювання, оплачувати вартість товарів на суму понад 10 000, 00 грн. виключно шляхом безготівкових розрахунків.

Крім цього, суду не надано жодного посилання на нормативно -правовий акт, що ототожнює проведення розрахунків за товари готівкою з отриманням касового чеку, зі здійсненням безготівкового розрахунку за товари.

Щодо твердження позивача про існуючу розбіжність у податковому повідомленні -рішенні від 11.01.2012 за № 0000052301/36 між зазначеною прописом сумою нарахованої штрафної (фінансової) санкції та зазначеною цифрами сумою грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, суд, після вивчення та розгляду матеріалів справи дійшов висновку про правильність розрахунку податковим органом суми грошового зобов'язання, зазначеного цифрами і вважає дану невідповідність технічною помилкою, яка жодним чином не впливає на податкові зобов'язання позивача і не порушує його прав, як платника податків. Крім цього, як вбачається із змісту податкового повідомлення -рішення сплаті підлягає саме сума грошового зобов'язання.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятого рішення.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.08.2012