Постанова № 25684911, 14.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7015/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріЛуговій В.О. за участю: представника позивача Штеннікової К.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської митниці від 08.06.2012 р. №157, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р» від 08.06.2012 р. №157.

В обґрунтування позивних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача, зроблені за результатами невиїзної документальної перевірки, є необґрунтованими, оскільки товар пройшов митне оформлення без зауважень саме за кодом 3004501000 і був випущений у вільний обіг на територію України. З боку ТОВ «БаДМ» всі нараховані Київською регіональною митницею податки та збори було сплачено у повному обсязі відповідно до класифікованого Митницею товару за кодом 3004501000.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив позов задовольнити, також надав письмові пояснення від 08.08.2012 року вих. №183 до заперечень відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення від 19.07.2012 року та від 01.08.2012 року, в яких посилається на те, що на підставі наказу Київської регіональної митниці від 19.04.12 №445 була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання позивачем законодавства України при митному оформленні товару «Кідді фарматон». За висновками вказаної перевірки препарат, що ввозився позивачем на територію України, згідно положень до УКТЗЕД необхідно класифікувати у іншій товарній підкатегорії. Таким чином, у зв'язку із порушення позивачем вимог Закону України «Про митний тариф України», у частині правильності класифікації товарів, Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 08.06.2012 р. №157.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради18.01.2002 року.

В період з 25.04.2012 по 04.05.2012, відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 та наказу Київської регіональної митниці від 19.04.2012 № 445, було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи ТОВ «БаДМ» при декларуванні товару лікарські засоби «Кідді фарматон сироп» та «Кідді фарматон таблетки жувальні».

За результатами перевірки складено Акт №н/38/12/100000000/31816235 від 04.05.2012 року, яким встановлено, що невірне заповнення графи 33 ВМД, та як наслідок, неправильне декларування коду згідно УКТЗЕД лікарського засобу «Кідді фарматон, сироп» у ВМД від 17.06.2010 року №100000026/2010/840720, призвело до порушення Товариством вимог правила 1 Основиних правил інтерпретації класифікації товарів Закону України «Про Митний тариф України» та вимог пункту 4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України. Випадки неправильного декларування Товариством коду лікарського засобу «Кідді фарматон, таблетки жувальні» згідно УКТЗЕД призвели до порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України», але не призвели до недоборів ввізного мита.

На підставі зазначеного акту, в зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про митний тариф України» в частині правильності класифікації товарів, Київською регіональною митницею було прийнято податкове повідомлення форми «Р» № 157 від 08.06.2012 р., згідно якого ТОВ «БаДМ» нараховано податкове зобов'язання в сумі 22819,76 гривень.

Судом встановлено, що в період з 01.04.2009 р. по 01.04.2012 р. позивачем був ввезений на територію України лікарський засіб «Кідді фарматон»: «Кідді фарматон сироп 100мл №1» та «Кідді фарматон, таблетки жувальні №30» відповідно до ВМД №00000026/2010/840720 від 17.06.2010 року.

Товар був класифікований позивачем за кодом 3004501000 згідно з УКТЗЕД, який передбачає застосування, при митному оформленні 0 % ставки ввізного мита.

Під час митного оформлення препаратів «Кідді фарматон» сироп 100мл., та «Кідді фарматон» таблетки жувальні, №30, митницею було надано звільнення від сплати ПДВ на підставі наявних лікарських засобів в міжвідомчій базі даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів відповідно до реєстраційних посвідчень Державного фармакологічного центру Міністерства охорони здоров'я № UA/0582/01/01 від 27.02.2009 року та № UA/0582/02/01 від 11.04.2008 року.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-VI (чинний на момент виникнення правовідносин) (надалі - Митний кодекс України).

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України).

Згідно п. 19 ст. 1 Митного Кодексу України митними процедурами є операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.05 № 314, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Як встановлено в судовому засіданні, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Будь-які рішення щодо визначення коду товару не приймались. Митний орган підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг, своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористався, товар пройшов митне оформлення без зауважень саме за кодом 3004901900 та був випущений у вільний обіг на територію України.

За змістом ст. 69 Митного Кодексу України митний контроль за товарами може здійснюватися незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та їх пропуску, лише якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Отже, здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливе виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

З'ясовуючи в ході розгляду справи питання щодо наявності достатніх та обґрунтованих обставин, що обумовлюють необхідність здійснення митного контролю товару позивача після звершення його оформлення, відповідачем не доведено суду необхідності та підставності здійснення такого контролю. Між тим, відповідно до Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою КМУ від 02.02.11 №71, така перевірка може бути проведена у разі: - виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо; - надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Суд критично оцінює необхідність проведення перевірки позивача на підставі службової записки відділу контролю митної вартості та номенклатури від 12.07.2011 року №17-17/1086, за змістом якої препарат «Кідді Фарматон Сироп» повинен відповідати коду УКТ ЗЕД 2106 90 92 00 (ставка мита-8%), а препарат «Кідді Фарматон, таблетки жувальні» - код УКТ ЗЕД 2106 90 98 90 (ставка мита - 0%), оскільки така службова записка не свідчить про наявність обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України позивачем було допущено порушення законодавства України.

Судом враховано, що відносно позивача не було порушено справ про порушення митних правил, відповідальність за порушення яких передбачена розділом ХVIII Митного кодексу України, що підтверджується доповідною запискою від 15 червня 2012 року, при цьому відповідачем зазначається, що при вивченні та перевірці зібраних матеріалів відділом дізнання та провадження у справах про порушення митних правил встановлено, що при оформленні ВМД для митного оформлення вищевказаних препаратів підприємство керувалось діючим законодавством та застосовували ставки оподаткування мита, які перелічені для лікарських засобів, підстав для застосування інших ставок та віднесення товарів до інших товарних позицій у підприємства не було. Вимоги листа ДМСУ від 06.05.2010 р. № 11/2-10.16/4217-ЕП, яким було надано роз'яснення стосовно поняття «у дозованому вигляді» для класифікації лікарських засобів товарної позиції 3004 УКТ ЗЕД, що відповідно означає дозу (кількісний вміст) діючої (діючих) речовин в одиниці лікарської форми підприємству не було відомо, при попередніх оформленнях у посадових осіб митниці зауважень відносно заявленого коду не було. Враховуючи викладене, вважають, що в діях посадових осіб ТОВ «БаДМ» відсутня вина у формі умислу або необережності, яка необхідна для наявності повного складу правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Отже складання протоколу про порушення митних правил за ознаками ст. 485 Митного кодексу України не є доцільним (а.с.74-76).

Також судом враховано, що відповідачем була проведена службова перевірка з метою перевірки дій посадових осіб Київської регіональної митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які надходили на адресу ТОВ «БаДМ» та за результатами якої встановлено, що при митному оформленні з боку посадових осіб КРМ були виявлені порушення вимог законодавства щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, пункту 16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 року №314, в частині правильності визначення коду товарів, що підтверджується доповідною запискою від 06.07.2012 року. Відповідно до результатів службової перевірки притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується доповідною запискою від 07.07.2012 року (а.с.89-104). Однак, змови між декларантом та митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів не встановлено, а результати службового розслідування мають місце вже після завершення невиїзної документальної перевірки та складення службової записки, яка стала підставою для проведення перевірки.

Аналіз положень ст. 313 Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) від 05.02.1992 мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (чинного на момент виникнення правовідносин).

Пунктами 2, 3, 4, 12 Порядку встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура). Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, а саме: здійснює підготовку пропозицій про внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури Європейським Союзом; приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру; визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД; здійснює розроблення пояснень до товарних підкатегорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, які мають рекомендаційний характер; здійснює заходи щодо організації роботи з видання та поширення УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД; поширює інформацію про застосування УКТЗЕД; веде та зберігає еталонний примірник УКТЗЕД (на паперовому та електронному носіях); виконує інші функції, пов'язані з веденням УКТЗЕД.

Пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Держмитслужби.

В преамбулі Закону України «Про Митний тариф України» зазначено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Статтею 1 цього Закону затверджено Митний тариф України.

Відповідно до основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно із пунктом 10 Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби від 07 серпня 2007 року № 667, рішення приймається ВКМВК на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.

Законом України «Про митний тариф» від 05.04.01 р. №2371-ІІІ встановлено, що фармацевтична продукція класифікується в товарній групі 30. До товарної позиції 3004 включаються лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі. При цьому група 30 УКТЗЕД не включає харчові продукти або напої (такі як дієтичні, діабетичні або збагачені харчові продукти, харчові добавки, тонізуючі напої та мінеральні води), крім поживних препаратів для внутрішньовенного введення, як це зазначено в примітці 1а) до групи 30 УКТЗЕД. Як зазначено вище товар згідно з реєстраційними посвідченнями включений до переліку лікарських засобів.

Відповідно до примітки до групи 21 УКТЗЕД, затвердженої Законом України «Про митний тариф» від 05.04.01 р. №2371-ІІІ, до групи 21 не входять дріжджі, використовувані як лікарські засоби, або інші продукти товарної позиції 3003 або 3004. Таким чином, товарна група 21 УКТЗЕД на законодавчому рівні не включає лікарські засоби. Тобто лікарські засоби підлягають класифікації у групі 30 «Фармацевтична продукція».

Посилання відповідача на лист ДМСУ від 06.05.2010 р. №11/2-10.16/4217-ЕП, суд не бере до уваги оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Листи Державної митної служби не належать до нормативно-правових актів з питань митної справи. Лист - це службова кореспонденція, він не є нормативно-правовим актом, може носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинен містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мати міжвідомчий характер. У разі встановлення нових правових норм листами, вони є нечинними, підлягають відкликанню з

місць застосування та скасуванню органами, які їх видали. Так лист ДМСУ від 06.05.2010 р. №11/2-10.16/4217-ЕП є скасованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного вище та беручи до уваги, що позивачем протиправних дій щодо визначення ним коду товару станом на момент прийняття декларацій здійснено не було, віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності є виключною компетенцією митних органів, під час митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажно-митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених вантажно-митних декларацій, у тому числі і правильність коду товару при митному оформленні, рішення щодо визначення коду товару відповідачем не виносились, а також порушення законодавства України ТОВ «БаДМ» відповідачем не доведено, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для винесення податкового повідомлення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 229 гривень 00 копійок підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 08.06.2012 р. №157 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 08.06.2012 р. №157.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235) судові витрати у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14.08.2012р.

Суддя Н.В. Боженко