Рішення № 25682784, 31.08.2011, Харцизький міський суд Донецької області

РІШЕННЯ Справа №2-1698/2011р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі :

судді -Щебуняєвої Л.Л.,

при секретарі -Должиковій Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна в натурі,припинення права на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ :

14 червня 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна в натурі,припинення права на частку у спільному майні.

Позов мотивує тим,що він знаходився з відповідачкою у шлюбі з 26 квітня 1980 року по 2 грудня 2008 року,коли шлюб між ними був розірваний. Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року був проведений розподіл їх з відповідачкою спільного майна подружжя і яким за ним та відповідачкою ОСОБА_2 визнано право власності по ? частині житлового будинку з господарськими спорудами до нього по вул..Полупанова в селищі Зуївка м.Харцизька,розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв.м ,на якій розташовано :один кам'яний жилий будинок,позначений на плані літерою «А»,літня кухня-«а»,убиральня-«Д»,огорожа,баня-«Е» ; по ? частині будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,загальною площею 49,30 кв.м,означений на плані літерою «А»,розташованого на земельній ділянці площею 0,303 га,за адресою :АДРЕСА_2. На час розірвання з відповідачкою шлюбу та до наступного часу між ними склалися неприязні відносини,вони не спілкуються,відповідачка постійно вигадує звинувачення в його адресу,не дає спокійно жити,безпідставно звертається в різні органи. Він має іншу родину,в 2007 році відповідачка побила його майбутню дружину,за що була притягнута до кримінальної відповідальності. Раніше він мешкав в будинку АДРЕСА_3,а зараз він цього не може робити,оскільки він та його дружина боїться туди приїздити,оскільки там знаходиться відповідачка. Відповідачка займається підприємницькою діяльністю. Вказані приміщення жилого будинку и магазину є його та відповідачки спільною частковою власністю,їх розподіл у натурі не можливий. Оскільки користуватися спільно приміщеннями вони з відповідачкою не можуть в зв'язку з неприязними стосунками,поділити в натурі приміщення не можливо,то вважає,що слід припинити його право власності на ? частину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,який розташований за адресою : АДРЕСА_2 та залишити його відповідачці для зайняття підприємницькою діяльністю.,припинити право власності відповідачки на ?? частину будинку АДРЕСА_3

В зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 просить розподілити майно між ним та відповідачкою ОСОБА_2,яке є в їх спільної часткової власності,визнав за ним право власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами до нього АДРЕСА_3,розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв.м,який належав відповідачці на праві власності,а за відповідачкою ОСОБА_2 визнати право власності на ? частину будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованого на земельній ділянці площею 0,303 га,за адресою : АДРЕСА_2; виділити йому в натурі житловий будинок з господарськими спорудами до нього АДРЕСА_3,розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м,а ОСОБА_2 виділити в натурі магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташований на земельній ділянці площею 0,303 га ,за адресою :АДРЕСА_2; визнати за ним право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_3,розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м з господарськими спорудами до нього, на якій розташовано :один кам'яний жилий будинок,позначений на плані літерою «А»,літня кухня-«а»,убиральня-«Д»,огорожа,баня-«Е»;визнати право власності за ОСОБА_2 на весь магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»,загальною площею 49,30 кв.м,означений на плані літерою «А»,розташований на земельній ділянці площею 0,303 га,за адресою :АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив заявлені позовні вимоги та просить, на підставі ст..ст.364,365 ЦК України, розподілити майно між ним та відповідачкою ОСОБА_2 ,визнав за ним право власності на ? частину будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованого на земельній ділянці площею 0,303 га,за адресою : АДРЕСА_2,яка належала відповідачці на праві власності ,припинивши право власності на її відповідачки ОСОБА_2;

за відповідачкою ОСОБА_2 визнати право власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами до нього АДРЕСА_3,розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв.м, яка належала йому на праві власності,припинивши його право власності на дану частину магазину;

виділити відповідачці ОСОБА_2 в натурі житловий будинок з господарськими спорудами до нього АДРЕСА_3,розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м,а йому виділити в натурі магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташований на земельній ділянці площею 0,303 га ,за адресою :АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_2 право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_3,розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м з господарськими спорудами до нього, на якій розташовано :один кам'яний жилий будинок,позначений на плані літерою «А»,літня кухня-«а»,убиральня-«Д»,огорожа,баня-«Е»;визнати за ним право власності на весь магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»,загальною площею 49,30 кв.м,означений на плані літерою «А»,розташований на земельній ділянці площею 0,303 га,за адресою :АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник-ОСОБА_5 повністю підтримали уточнені позовні вимоги по справі. Крім того позивач пояснив,що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»,який розташований за адресою :АДРЕСА_2 вже тривалий час знаходиться без нагляду,не працює,відповідачка забрала ключі від магазину,в зв'язку з чим він не може потрапити в приміщення магазину .Оскільки відповідачка вказує,що їй ніде жити ,то він вважає за можливе при розподілі між ними майна виділити відповідачці в натурі спірний житловий будинок,а йому - приміщення магазину.

Представник відповідачки ОСОБА_2- ОСОБА_3 позов не визнала ,пояснила,що ОСОБА_2 з 26 квітня 1980 року знаходилася у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 В період шлюбу,за сумісні кошти ,вони придбали житловий будинок АДРЕСА_3 ,магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташований в АДРЕСА_2,які були оформлені на чоловіка ОСОБА_1 У березні 2008 року між відповідачкою та позивачем були припинені шлюбні стосунки,2 грудня 2008 року шлюб був розірваний в суді .ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом про розподіл спільного сумісного майна подружжя. Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року за нею було визнано право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_3 ,магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованого в АДРЕСА_2.Оскільки позивач ОСОБА_1 перешкоджав відповідачці користуватися власністю ,вона в судовому порядку вселилася в спірний дім. Після вселення в спірний будинок вона приклала багато зусиль для приведення будинку в належний стан. З позивачем ОСОБА_2 на даний час не має ніяких стосунків, неприязних стосунків до нього також не має. Звертається з заявами в правоохоронні органи,оскільки позивач її провокує. Відповідачка заперечує проти розподілу майна між нею та позивачем та виділення їй в натурі магазину,а позивачу спірного будинку,оскільки вона іншого житла,ніж ? частина спірного будинку, не має. Також відповідачка заперечує проти виділення їй в натурі усього житлового будинку АДРЕСА_3,а позивачу приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»по АДРЕСА_2,оскільки вона є приватним підприємцем,її вид діяльності - здача власного нерухомого майна в оренду. Припиненням її права власності на ? частину магазину будуть порушені її права ,як приватного підприємця,вона буде позбавлена доходу,що спричинить їй значну шкоду.

Крім того вказує,що поділ майна,вказаний позивачем неможливий,оскільки майно має різний статус,ст..364 ЦК України передбачає отримання співвласником грошової компенсації у разі припинення права на частку у спільній частковій власності,яка можлива лише за згодою співвласника. Відповідачка на отримання грошової або іншої матеріальної компенсації вартості її частки в спільному з позивачем майні не згодна. Також вважає,що виділ у натурі часток спірного майна неможливий,оскільки воно має різний правовий статус .У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача,його представника,представника відповідача,дослідивши матеріали справи ,суд знаходить позов необгрунтованним і таким,що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено,що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у шлюбі з 26 квітня 1980 року по 2 грудня 2008 року.

Згідно рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року (а.с.24-29),яке вступило в законну силу,житловий будинок АДРЕСА_3,вартістю 98017 грн., та будівля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташована за адресою :АДРЕСА_2,вартістю 125621 грн. , визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та за кожній із сторін визнано право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_3 та будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованого за адресою :АДРЕСА_2.

Згідно вищевказаного рішення також вбачається,що розподіл спірних житлового будинку та будівлі магазину у натурі на ?? та ? частини не можливий.

Сторони по справі згодні з вартістю житлового будинку АДРЕСА_3 та будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованого за адресою :АДРЕСА_2,вказаних згідно вищевказаного рішення суду,яка встановлювалася шляхом проведення судової будівельно -технічної експертизи №240/23 від 17 червня 2009року (а.с.16).

Згідно Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26262876,виданого Харцизьким бюро технічної інвентаризації 31 травня 2010 року,№26262530 виданого Харцизьким бюро технічної інвентаризації 31 травня 2010 року (а.с.19,20) ОСОБА_2 на підставі рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року належить право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_3 та ? частину будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованої за адресою :АДРЕСА_2.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 21 жовтня 2009 року (а.с.17), ОСОБА_2,яка мешкає в АДРЕСА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем Оболонською районною у місті Київі державною адміністрацією.

Згідно Свідоцтв про сплату єдиного податку у 2010,2011 роках,вбачається ,що видом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 є- здавання в оренду власного нерухомого майна.

Судом встановлено,що позивач ОСОБА_1 з 10 листопада 2010 року знаходиться у шлюбі з ОСОБА_4,прізвище якої після реєстрації шлюбу-ОСОБА_4,що вбачається з свідоцтва про шлюб НОМЕР_1,виданого 10 листопада 2010 року виконавчим комітетом Зугреської міської ради,актовий запис №127 (а.с.6).

Відповідно до вимог ст.364 ч.1,2 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна,що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина 2 ст.183 цього Кодексу),співвласник,який бажає виділу,має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Стаття 365 ЦК України передбачає,що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішення суду на підставі позову інших співвласників,якщо :1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі ; 2) річ є неподільною ; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим ; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї . Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Таким чином,встановлені судом обставини,а також заявлені позивачем позовні вимоги по справі, свідчать про те,що немає підстав для задоволення позовних вимог позивача відповідно до вимог ст.364 ЦК України,яка передбачає виділ частки із майна,що є у спільній частковій власності,оскільки ця норма закону може бути підставою для задоволення позовних вимог лише тоді,коли співвласник згоден на отримання від іншого співвласника грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Відповідачка ж по справі - ОСОБА_2 не згодна на отримання від ОСОБА_1

грошової або іншої матеріальної компенсації вартості її частин в спірному житловому будинку та будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Тому суд вважає,що вказування позивачем в якості підстави для задоволення його позовних вимог норм ст.364 ЦК України, не основані на законі.

Суд також вважає,що також немає підстав для задоволення позовних вимог позивача відповідно до вимог ст..365 ЦК України,яка передбачає припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників,оскільки частки позивача та відповідачки в праві власності на спірний житловий будинок та будинок магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»є рівними,спірне майно має різний правовий статус-будинок є житловим приміщенням,а будівля магазину-нежитловим приміщенням ,припинення права відповідачки на ? частку в спільному майні сторін завдасть їй істотної шкоди,оскільки вона не має у власності іншого житла,ніж ? частина спірного житлового будинку,у разі припинення права відповідачки на ? частку спірного магазину,їй буде завдана істотна шкода як приватному підприємцю,видом діяльності якої є здача в оренду власного нерухомого майна.

Також судом встановлено ,що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 після розірвання шлюбу та до наступного часу ускладнилися особисті стосунки,про що свідчать звернення сторін до правоохоронних органів ,однак їх наявність не може свідчить про те,що спільне володіння і користування спірним майном є неможливим.

Крім того,обов'язковою умовою припинення права особи на частку у спільному майні на підставі ст..365 ЦК України є обов'язкове попереднє внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено,що позивачем ОСОБА_1,в порушення ст..365 ч.2 ЦК України,

на депозитний рахунок суду не вносилася вартість належних відповідачці - як ? частини житлового будинку АДРЕСА_3 так і ? частини будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»,розташованого за адресою:АДРЕСА_2.

В зв'язку з чим немає підстав для задоволення позовних вимог позивача про розподіл сумісного майна в натурі,припинення права на частку у спільному майні.

Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст..80 ч.1 п. 2 ,ч.2 ЦПК України ціна позову визначається : у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо,розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову,встановленої судом при вирішенні справи.

Судом встановлено,що позивачем по справі сплачено судовий збір у загальній сумі 301 гривна 04 коп. Загальна вартість спірного майна майна,визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи,з якою згодні сторони ,складає : житлового будинку - 98017 грн., будівлі магазину-125621 гривна,усього на загальну суму 223638 гривень. Вартість ? частини спірного майна складає 111819 гривень. Тому позивачу слід було сплатити судовий збір у сумі 1118 гривень 19 коп.

Таким чином, позивачем не доплачено на користь на користь держави судовий збір у сумі 817 гривен 15 коп. ,які відповідно до вимог ст..88 ЦПК України ,суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_1,оскільки в задоволенні його позову відмовлено.

Керуючись ст..ст.364,365 ЦК України,ст..ст.10,11,60,88,212,213,214,215 ЦПК України,суд,

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна в натурі,припинення права на частку у спільному майні -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі 817 гривень 15 копійок (на р/рахунок №31415537700088 в УДК Донецької області,код платежу :22090100,МФО 834016,код ОКПО 34686480, отримувач:місцевий бюджет м.Харцизька) .

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя :

31.08.2011