АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючої судді Процик М.В.,
суддів Мизи Л.М., Кварталової А.М.,
при секретарі Благорозумному О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2011року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк (далі ПАТ АБ) «Порто-Франко» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1. Уточнивши свої позовні вимоги в процесі розгляду справи позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за кредитним договором № 966/4-1-08 від 04 червня 2008року, у розмірі 15592,04 дол. США та стягнути понесені судові витрати. (а.с.59-60) Позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань перед банком.
Відповідач позов не визнав, не погоджуючись з розміром вимог, посилався на відсутність своєї відповідальності за зміну курсу валюти в державі.
Третя особа: ОСОБА_2 участі в розгляді справи не приймала, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012року позов ПАТ АБ «Порто-Франко» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Порто-Франко» заборгованість за кредитним договором № 966/4-1-08 від 04 червня 2008 року в сумі 15592,04 доларів США та стягнуто судовий збір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 26 березня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковій зміні, з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд 1-ої інстанції виходив з того, що позичальник належно свої зобов'язання перед банком не виконує, а тому несе перед ним відповідальність у повному обсязі.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.
За змістом ст.ст.1046-1048,1054ч.1,525ч.1,1050,611ч.1п.3,551ч.3 ЦК України за кредитним договором банк… зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. В разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати належних процентів, та сплати неустойки, розмір якої може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Із матеріалів справи вбачаєтьсяё що 04 червня 2008 року ПАТ АБ «Порто-Франко» уклав з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір № 966\4-1-08, у відповідності з яким надав останньому короткостроковий кредит під контракт у сумі 4634,99 доларів США, строком до 05 березня 2009 року, зі сплатою 18,0% відсотків річних, кредит надано з одночасним авансовим утриманням процентів у сумі 634,99 доларів США. Позичальник зобов'язався повернути банку кредитні кошти у відповідності з узгодженим сторонами строком, до 05 березня 2009 року.(а.с.6-8) Умовами договору за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів позичальник зобов'язався сплачувати кредиторові неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення..(п.5.1.) (а. с. 7) Банк свої зобов'язання перед позичальником належно виконав, запозичені кошти відповідачу надав 04.06.2008р. (а.с.9) У відповідності з п.6.1 кредитного договору договір діє до повного погашення суми кредиту, процентів, пені і штрафних санкцій по ньому. За станом на момент подачі банком позову, окрім авансової сплати процентів ( за рахунок кредитних коштів) у сумі 634,99 доларів США, позивач на виконання умов кредитного договору повернення грошових коштів банку не здійснював. Згідно з наданим розрахунком у відповідача перед банком утворилася заборгованість: по кредитним коштам у сумі 4634,97 доларів США, по процентам у сумі 2498,25 дол. США (а.с.61), яку представник відповідача в апеляційному суді визнав. За розрахунком позивача за порушення виконання своїх зобов'язань відповідач винен банку пеню у сумі 8458,82 дол. США. Вказаний розмір пені значно перевищує розмір збитків, завданих відповідачем банку невиконанням умов кредитного договору.
За вимогами ст. 551ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції враховані не були, а тому з огляду на встановлене та розмір нарахованої банком пені, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до 5000 доларів США, тобто до рівня суми, яку неможливо визнати такою, що значно перевищує розмір збитків, завданих банку відповідачем.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду 1-ої інстанції підлягає зміні в частині пені шляхом зменшення розміру пені до 5000 доларів США, а відтак і зменшення стягнення заборгованості по кредитному договору № 966/4-1-08 від 04 червня 2008року до 12133,22 доларів США замість15592,04 доларів США.
Оскільки у відповідності з п.6.1 кредитного договору вказаний договір діє до повного погашення суми кредиту, процентів, пені і штрафних санкцій по ньому, то ствердження апелянта про неправомірне нарахування процентів по ньому після закінчення строку повернення боргу є неспроможним.
Доводи апелянта і його представника про те, що банк та суд не врахували, що розмір пені не повинен перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки за Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», не можуть братися до уваги, оскільки дія згаданого закону на фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю, не поширюється.
Доводи апелянта про безпідставне незастосування судом скороченого (річного) строку позовної давності до вимоги банку про стягнення пені також не можуть братися до уваги, оскільки згідно зі ст. 267 ч.3 ЦК України заява від відповідача про застосування строку позовної давності до ухвалення судом рішення не надходила, а суду не надано право діяти на свій розсуд.
Посилання апелянта та його представника на неправомірне стягнення судом боргу в іноземній валюті також є неспроможним, оскільки за умовами договору кредит надано в іноземній валюті; згідно зі ст. 192 ч.2 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні, та позивач для надання кредиту в іноземній валюті має усі необхідні ліцензії і дозволи, які ним в копіях надані суду першої інстанції.
Відтак, у решті рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
Пропорційно до задоволеного позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, які складають у суді першої інстанції 968,92 грн.
При подачі апеляційної скарги апелянтом не було сплачено судовий збір, а тому згідно зі ст. 88 ЦПК України з урахуванням зміни рішення суду, пропорційно до задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 484 грн. 46 коп., а з позивача - у сумі 138 грн.11 коп.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.3,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року змінити.
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» (МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479, рахунок № 29092954) заборгованість по кредитним коштам у сумі 4634,97 долара США, заборгованість по відсоткам у сумі 2498,25 доларів США, пеню у сумі 5000 доларів США, а всього стягнути заборгованість за кредитним договором № 966/4-1-08 від 04 червня 2008року у сумі 12133,22 доларів США, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 968,92 грн.
У решті позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави несплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір у сумі 484 грн. 46 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» на користь держави несплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір у сумі 138 грн.11 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: Л.М. Миза
А.М. Кварталова
Судове рішення № 25681581, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 08.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22ц-1590/5987/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: