Рішення № 25678316, 15.08.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 16/5027/723/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" м.Чернівці про стягнення 1 883 061,15 грн. Суддя Бутирський А.А.Представники:Від позивача -не з'явився Від відповідача -Моргуляк С.Б. -юрисконсульт (довіреність від 03.02.2011 року) В засіданні приймали участьСУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" м.Київ звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" м.Чернівці про стягнення 1 883 061,15 грн. заборгованості, у тому числі: 1 823 379,50 основного боргу, 2230,45 грн. несплачених процентів, 3223,30 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії, 221,86 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів та 54206,04 грн. заборгованості по комісії, що виникли у результаті неповернення відповідачем кредиту згідно кредитного договору № 1/КВ-06 від 20.02.2006 року, додаткових угод № 2 від 07.11.2007 року та додаткового договору № 3 від 27.10.2008 року. Проте, при визначенні суми позову, позивачем допущено арифметичну помилку, оскільки сума позову становить 1 883 261,15 грн.

Ухвалою від 19.09.2011 року прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, а розгляд справи відкладено на 03.10.2011 року. У зустрічному позові відповідач просить визнати недійсними кредитний договір №1/КВ-06 від 20.02.2006 року, додаткові угоди №1 від 07.11.2007 року, №2 від 07.11.2007 року та додатковий договір №3 від 27.10.2008 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач посилається на те, що видача кредиту проводилась в євро, що за своєю природою є валютною операцією. Проте, зазначає відповідач, у сторін відсутня індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій. Також відповідач вказував на те, що директор ТОВ "Полістар" Суляк В.Д. не підписував додаткову угоду №2 від 07.11.2007 року та додатковий договір №3 від 27.10.2008 року.

Ухвалою від 22.12.2011 року провадження у справі зупинено, у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Експертно-криміналістичному відділу УМВС в Чернівецькій області. При цьому експерту поставлено наступне питання: чи підписана додаткова угода № 2 від 07.11.2007 року та додатковий договір № 3 від 27.10.2008 року до кредитного договору № 1/КВ-06 від 20.02.2006 року від імені ТОВ "Полістар" Суляком Віталієм Денисовичем?

08.08.2012 року від експертної установи надійшов висновок експерта № 688-К від 07.08.2012 року, на підставі чого ухвалою від 08.08.2012 року провадження у справі поновлено, її розгляд призначено на 15.08.2012 року.

15.08.2012 року позивач у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач просить задовольнити зустрічний позов, а у первісному позові відмовити. Також відповідач звернувся із клопотанням, в якому просить призначити повторну експертизу, оскільки експерт не дав відповіді на поставлене запитання.

У задоволенні поданого клопотання слід відмовити з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (п. 9.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 11.11.1998 року).

Однак, відповідач не навів будь-яких доказів, які б свідчили про те, що висновок експерта, який міститься у матеріалах справи, є необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2006 року між сторонами укладено кредитний договір № 1/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) (далі - Договір), згідно якого позивач відкриває відповідачеві відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування -120000,00 євро, строк кредитної лінії -з 20.02.2006 року до 19.02.2009 року включно, мета використання коштів -придбання синтетичної текстильної нитки, процентна ставка -11 % річних.

Згідно п. 4.6 Договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, відповідач сплачує проценти з розрахунку 17 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Додатковою угодою № 2 від 07.11.2007 року до Договору ліміт кредитування збільшено до 250000,00 євро, а строк кредитної лінії встановлено до 19.02.2011 року.

Додатковим договором № 3 від 27.10.2008 року до Договору передбачено щоденну комісію із розрахунку 0,00822 % щоденно від фактичної суми заборгованості по кредиту.

Позивач свій обов'язок виконав, 21.02.2006 року, 17.01.2008 року та 27.03.2008 року надав відповідачеві кредит у сумі 250000,00 євро.

Судовим слуханням встановлено, що відповідач кредит повернув не у повному обсязі, проценти також сплачував не у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу у сумі 1 823 379,50 грн. по кредиту та 2230,45 грн. по процентам станом на 04.02.2011 року.

За таких обставин справи первісний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначалося вище, відповідач кредит не повернув, проценти не сплатив, а тому з нього стягується борг у сумі 1 823 379,50 грн. по кредиту та 2230,45 грн. по процентам.

Також з відповідача стягується 54206,04 грн. заборгованості по комісії за період з 28.12.2009 року по 04.02.2011 року що передбачено Додатковим договором № 3 від 27.10.2008 року до Договору.

Крім того, з відповідача стягується 221,86 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 09.07.2010 року по 28.10.2010 року, що передбачено п. 8.1 Договору та ст. 547, 549 Цивільного кодексу України.

У частині стягнення з відповідача 3223,30 грн. пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Натомість п. 8.1 Договору передбачає сплату пені лише за порушення термінів повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, а про нарахування пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії у Договорі не йдеться.

У задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Ст. ст. 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет).

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, слід зазначити, що на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Щодо тверджень відповідача про те, що його директор Суляк В.Д. не підписував додаткову угоду № 2 від 07.11.2007 року та додатковий договір № 3 від 27.10.2008 року слід вказати, що ТОВ "Полістар" не навело будь-яких доказів з цього приводу.

Висновок експерта № 688-К від 07.08.2012 року також не підтвердив доводів відповідача.

Крім того, після укладення додаткової угоди № 2 від 07.11.2007 року відповідач отримав від позивача кредитні кошти у сумі 130000,00 євро і будь-яких заперечень щодо укладеного договору не висував.

Судові витрати по первісному позову віднести на сторони пропорційно задоволених вимог, а судові витрати по зустрічному позову віднести на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар", ідентифікаційний код 32790585, вул. В. Олександрі, 101, м.Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", ідентифікаційний код 19357325, бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ -1 823 379,50 основного боргу, 2230,45 грн. несплачених процентів, 221,86 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 54206,04 грн. заборгованості по комісії, 18800,37 грн. державного мита та 235,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 3223,30 грн. пені відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.А. Бутирський