Рішення № 25678244, 15.06.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2012 року Справа №18/439/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", проспект Комуністичний, 15, м. Кіровоград, 25012 в особі Онуфріївського району електричних мереж (вул.Леніна,127, смт. Павлиш, Кіровоградська обл., 28100)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 5005,61 грн.

Суддя Білоусов С. М.

Представники в судовому засіданні 14.06.2012 р.:

від позивача: Добровольська В.В., дов. №511/07 від 20.01.2012 р.

Журавльова О.О., дов. №11528/07 від 27.12.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_4, дов. серії ВРР №941732 від 24.04.2012 р.

Представники в судовому засіданні 15.06.2012 р.:

від позивача: не з'явився (повідомлений належним чином)

від відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином)

Рішення прийняте після перерви, оголошеної сторонам під розписку в судовому засіданні 14.06.2012 р.

В судовому засіданні 15.06.2012 р. суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 5005,61 грн. - двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії за березень, квітень, листопад 2011 року.

Відповідач у запереченнях на позов (вх. № 6692д від 22.05.2012р., а.с. 65-67 том І) та доповненнях від 28.05.2012 р. до заперечення проти відзиву (вх. № 7153дп від 29.05.2012р., а.с.76-78 том І), а його представник у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність, оскільки спожита електрична енергія ним оплачена не тільки в повному обсязі, а й з переплатою, в зв'язку з чим позивачем неправомірно набуті грошові кошти. Крім того, відповідач у судовому засіданні зазначив, що відповідно до пункту 4.2.2. договору № 295 на постачання електричної енергії від 02.10.2008 р. він не може нести відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідач поштою направив суду контррозрахунок заборгованості від 05.06.2012 р. (вх.№ 7784д від 11.06.2012р., а.с. 95-97, том І) та копії рахунків, рахунків-фактур і чеків про оплату спожитої електричної енергії (а.с. 98-109 том І).

Через канцелярію суду відповідачем 14.06.2012 р. подана заява (вх. №8035д від 14.06.2012 р., а.с. 144 том І) про залучення до матеріалів справи копій актів про використану електричну енергію та Постанови ВГСУ від 29.09.2012 р. (а.с. 145-152 том І).

Позивач на виконання ухвал суду від 02.04.2012 р. та 29.05.2012 р. через канцелярію суду подав наступні документи:

- лист вих. №398/07 від 25.04.2012 р. (вх. № 5952д від 03.05.2012 р., а.с. 42-43 том І), в якому зазначив, що будь-які судові рішення чи судові провадження щодо договору №295 на постачання електричної енергії від 02.10.2008 р., укладеного між сторонами по справі відсутні, зміни до зазначеного договору не вносилися, додаткові угоди, крім зазначених у позовній заяві, не укладались та дії, направлені на розірвання договору сторонами не вчинялись. Також позивач зазначив правові підстави для застосування тарифів, на підставі яких зроблено розрахунок заборгованості відповідача, та правомірність їх застосування.

- пояснення вих. № 536/07 від 07.06.2012 р. (вх. № 7914д від 12.06.2012 р., а.с. 113-115 том І), в яких позивач зазначив, що другий примірник договору №295 на постачання електричної енергії від 02.10.2008 р. після його підписання було вручено відповідачу; чинним законодавством не передбачено підписання та скріплення печатками кожного аркуша договору; відповідачу було направлено претензію за вих. №535/07 від 31.05.2011 р. з вимогою оплати двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною; за відсутності взаємної згоди відповідача не було складено графіку погашення заборгованості; нормативні документи, якими затверджені тарифи на електроенергію за спірний період, та друковані засоби масової інформації, в яких вони доведені до відома споживачів; підстави відмови відповідачу в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії та обґрунтував підстави нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

- заява від 14.08.2012 р. (вх. № 8050д від 14.06.2012р., а.с. 129 том І) про залучення до матеріалів справи заяв відповідача про коригування договірної величини споживання електричної енергії, відмов про застосування такого коригування та повідомлення відповідачу про перевищення договірної величини споживання за березень, квітень та листопад 2011 р.

Зазначені документи, подані сторонами, судом залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго". від імені якого діє Онуфріївський район електричних мереж, смт. Павлиш (далі - позивач) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Кременчук (далі - відповідач) уклали 02.10.2008 р. договір про постачання електричної енергії №295 (далі - договір, а.с. 8-16 том І).

Розділом 2 договору передбачено зобов'язання позивача постачати відповідачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених згідно з розділом 5 договору, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору, і зобов'язання відповідача дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених відповідачем згідно з пунктом 5.1. договору і оформлюються додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків", звернутись письмово до відповідача за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин споживання електроенергії є невід'ємною частиною договору (пункт 5.5. договору).

Згідно з частиною 2 пункту 5.5. договору пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

В матеріалах справи знаходяться копії заяв відповідача про коригування договірних величин, подані ним 18.03.2011 р., 06.04.2011 р., 14.04.2011р. та від 14.11.2011 р. (а.с. 131, 133, 134, 140 том І), на які позивач відповів відмовою листами вих. №254/61 від 18.03.2011р., №3477/41 від 21.04.2011р., №343/61 від 13.04.2011р., №350/61 від 15.04.2011р. та 1146/61 від 16.11.2011р. (а.с. 132, 136-138, 148 том І).

Відмови позивача обґрунтовувались тим, що відповідач надсилав зазначені вище заяви з порушенням строку та порядку оплати, встановленого в договорі.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Додатком № 2 до договору встановлені обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2011 рік, відповідно до якого зазначені обсяги становлять 1000 кВт/год. (а.с. 21 том І).

Фактично в березні 2011 року відповідачем спожито електроенергії в обсязі 2085 кВт/год (відповідно до акту про використану електричну енергію за березень 2011 р., а.с. 22 том І). Отже, перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії в березні 2011 року складає 1085 кВт/год.

Позивач нарахував відповідачу 1680,45 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, про що виставив рахунок-фактуру №295/1 від 29.04.2011 р.(а.с. 23 том І) із терміном оплати до 11.05.2011 р.

Відповідач у квітні 2011 року спожив електроенергії в обсязі 2211 кВт/год (згідно з актом про використану електричну енергію за квітень 2011 р., а.с. 24 том І), тобто перевищення договірної величини споживання становить 1211 кВт/год.

Позивач нарахував відповідачу 1919,92 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, про що виставив рахунок-фактуру №295/1 від 26.05.2011 р.(а.с. 25 том І) із терміном оплати до 02.06.2011 р.

У листопаді 2011 року відповідачем спожито електроенергії у обсязі 1795 кВт/год (акт про використану електричну енергію за листопад 2011 р., а.с. 84, том І)., тобто перевищення понад договірну величину споживання складає 795 кВт/год.

Позивач нарахував відповідачу 1405,24 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, про що виставив рахунок-фактуру №295/1 від 20.02.2012 р.(а.с. 28 том І) із терміном оплати до 27.02.2012 р.

Згідно з пунктом 8 Додатку №1 до договору "Порядок розрахунків" (а.с. 18-20 том І) відповідач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електроенергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до п.2 Додатку, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами договору.

В матеріалах справи містяться роздрібні тарифи на електроенергію на березень, квітень, листопад 2011 року, затверджених Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 24.02.2011 р., 24.03.2011 р. та 21.10.2011 р. відповідно та докази їх доведення до населення шляхом публікації у засобах масової інформації (а.с. 117-122, 123-126 том І).

Відповідач у порушення зазначених договірних зобов'язань не оплатив виставлені рахунки на оплату двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, в зв'язку з чим його заборгованість складає 5005,61 грн.

Доводи відповідача щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем вимог, викладені ним у запереченнях проти позову (а.с. 65-67, том І), у доповненнях до заперечень проти позову (а.с. 76-78, том І), у контррозрахунку заборгованості (а.с. 95-97, том І) та у судовому засіданні відхиляються судом виходячи з наступного.

Як договір № 295 від 02.10.2008р., так і всі додатки до нього оформлений з дотриманням статті 181 ГК України, тобто зазначені документи викладені у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідачем не подано доказів відсутності у нього зазначеного договору та додатків до нього, більш того всі заяви та листи, які направлялись позивачу відповідачем містять посилання на умови укладеного договору.

Позивачем подано докази врегулювання спору в досудовому порядку, а саме: претензію вих. №535/07 від 31.05.2011 р. та докази її направлення і отримання відповідачем.

Щодо тверджень відповідача про стягнення з нього трикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин слід зазначити наступне.

З наявних у справі копій розрахункових документів не вбачається здійснення такої оплати. Так, відповідно до рахунку-фактури № 295/1 за спожиту електроенергію від 21.03.2011 р. (а.с. 109 том І) нарахована сума до сплати за спожиті 2085 кВт/год складає 1614,62 грн., оплата в поточному місяці (відповідно до того ж рахунку) склала 1231,00 грн. Натомість відповідачем подано копію чеку на суму 326,72 грн. на оплату перевищення договірного споживання за попередній місяць, тобто за лютий 2011 р. (а.с. 109 том І).

Докази оплати відповідачем всього обсягу спожитої електроенергії за листопад 2011 р. не можуть бути прийнятими, оскільки з квитанції ПриватБанку №100389.472.1 від 11.11.2011 р. (а.с.79 том І) вбачається, що оплата за нею зроблена відповідно до рахунку № 295/П від 31.08.2011 року.

У рахунок-фактурі №291/1 від 29.04.2011 р. (а.с. 23 том І) нараховано до сплати за квітень 2011 р. 3783,64 грн., в тому числі 1752,66 грн. за спожиті 2211 кВт/год та 1680,45 грн. за перевищення договірного споживання за попередній місяць (березень 2011 р.) у кількості 1085 кВт/год. Оплата ж у квітні (відповідно до зазначеного рахунку-фактури) становила 1640,16 грн.

У рахунку-фактурі №295/1 за спожиту електроенергію від 26.05.2011 р. (а.с. 25 том І) відповідачу нараховано 801,46 грн. за спожиті 973 кВт/год у травні 2011 р. та 1919,92 грн. за перевищення договірного споживання за попередній місяць (квітень 2011 р.) у кількості 1211 кВт/год. Всього відповідачем оплачено згідно з цим рахунком-фактурою 1484,00 грн.

Рахунок-фактура №295/1 за спожиту електроенергію від 20.02.2012 р. (а.с. 28 том І) виставлений відповідачу на оплату перевищення договірного споживання за листопад місяць у кількості 795 кВт на суму 1405,24 грн. та за неоплачені перевищення граничного рівня споживання за березень, квітень 2011 р. на суму 3600,37 грн., а всього на суму 5005,61 грн.

Подані відповідачем докази оплати перевищення договірних обсягів за січень 2011р., всього обсягу споживання за електроенергії за червень 2010 р., перевищення договірних обсягів за червень 2010 р., перевищення договірних обсягів та оплати всього обсягу електроенергії за серпень 2010 р., перевищення договірних обсягів за лютий 2011р., перевищення договірних обсягів за листопад 2010р., акти про використану електричну енергію за грудень 2009 р., за січень 2010 р., за лютий 2010 р., за березень 2010 р., за квітень 2010 р. (а.с. 98, 101-107, 145-149 том І) відхиляються судом, оскільки не стосуються спірних періодів, які розглядаються в рамках даного позовного провадження.

Доказів повної оплати спожитої електричної енергії за березень, квітень та листопад 2011 р. відповідачем не подано.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.п.7 п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

Сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії (1000 кВт/год) та розмір її оплати за цей період (додаток №1 до договору "Порядок розрахунків" - з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця), отже, відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати цієї енергії існує лише в межах і обсягах договірних відносин, а щодо оплати спожитої електричної енергії понад договірні величини, то підлягає обрахуванню і стягненню її вартість за розрахунками, визначеними умовами договору виходячи з положень наведених норм права та встановлених судом обставин справи, оскільки за понад договірне споживання підлягає стягненню двократна вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії, і обраховувана лише із різниці від фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії.

Також відхиляються вимоги відповідача щодо визнання факту безпідставного одержання позивачем коштів у сумі 763,4 грн., оскільки ці вимоги не є предметом даного позову, а відповідач не позбавлений права звернутись із окремим позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів до позивача.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання відповідача на безпідставність нарахування позивачем двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин з посиланням на пункт 4.2.2. договору, оскільки ним передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 тис. кВт/год і більше. Предметом даного позову є саме стягнення двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії, а ні договірної величини потужності.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню повністю.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33-34, 49, 77, ст.ст. 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", проспект Комуністичний, 15, м. Кіровоград, 25012 в особі Онуфріївського району електричних мереж, вул.Леніна,127, смт. Павлиш, Кіровоградська область, 28100 (п/р № 260363181425 в філії Кіровоградського ОУАТ "ОЩАД" м. Кіровоград МФО 323475 код ЄДРПОУ 23226362) 5005,61 грн. - двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії за березень, квітень, листопад 2011 року та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2012 року

Суддя Білоусов С. М.