Рішення № 25677828, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6475-2012 07.08.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Авіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»

про стягнення 88 611,35 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лавренова О.А.;

від відповідача: Команрінський Ю.П.;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ -підприємство «Авіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «СТІОМІ-Холдінг» про стягнення 88 611,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договори поставки та купівлі-продажу. На виконання умов договорів позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено було частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Також просить стягнути із відповідача штрафні санкції за прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки в договорах поставки та купівлі-продажу не було обумовлено предмета товару, а також в довіреностях на отримання товару не зазначено номера договору на виконання кого передавався товар.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 14.06.2012р. на 10.07.2012р. та оголошено перерву до 07.08.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2010р. між ТОВ -підприємство «Авіс» (продавець) та ТОВ «СТІОМІ-Холдінг»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ВН-46, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити замовлену ним продукцію.

Згідно п. 1.4 договору кількість товару, його часткове співвідношення, одиниці виміру, ціна одиниці виміру товару та загальна сума відповідної партії товару визначаються сторонами у товарних накладних.

На виконання умов цього договору, ТОВ -підприємство «Авіс»на підставі видаткових накладних передало ТОВ «СТІОМІ-Холдінг»товар на загальну суму 1 538 117,70 грн.

Також, 04.01.2011р. між ТОВ -підприємство «Авіс»(постачальник) та ТОВ «СТІОМІ-Холдінг»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ВН/55, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити замовлені ним маргарини.

На виконання виконання умов цього договору, ТОВ -підприємство «Авіс»на підставі видаткових накладних поставило ТОВ «СТІОМІ-Холдінг»товар на загальну суму 500 539,42 грн.

Всього було передано відповідачу товару на загальну суму 2 038 657,12 грн.

Згідно п. 3.4 договорів покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару згідно отриманої накладної протягом 17 календарних днів, рахуючи з дати отримання товару.

За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково на суму 1 963 787,30 грн., що підтверджується банківськими виписками.

У зв'язку з наведеним у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 74 869,82 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отриманий товар не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 74 869,82 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 2313,83 грн. та 686,46 грн. інфляційних збитків.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.6 договору №ВН-46 від 29.03.2010р. та п. 6.7 договору №ВН/55 від 04.01.2011р. при порушенні виконання термінів фінансових зобов'язань, вказаних в п. 3.4 Договору, Покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення. Загальна сума пені розраховується за весь період протермінування. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання взятих зобов'язань.

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 10 869,82 грн.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 88 611,35 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 32827667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю -підприємства «Авіс»(21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, ідентифікаційний код: 133004871) 74 869,82 грн. основного боргу, 2753,88 грн. 3% річних, 688,46 грн. інфляційних збитків, 10299,19 грн. пені, 1796,69 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.