ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-69/6831-2012 07.08.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Київського зоологічного парку загальнодержавного значення про стягнення 234 609,21 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Цурка Н.О. (дов. № 93/2012/02/13-29 від 13.02.2012 р.) Марковська В.В. (дов. № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012 р.)від відповідача Кацімон Т.М. (дов. № 662 від 04.07.2012 р.)
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 527 391,35 грн. з яких 496 095,54 грн. основної заборгованості за договором № 4396,о/р3104396 від 28.08.2002 року на користування електричною енергією, 16 103,04 грн. пені, 8 036,63 грн. інфляційних втрат, 3 156,31 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 4396,о/р3104396 від 28.08.2002 року на користування електричною енергією, в частині оплати за надані позивачем послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/6831-2012, слухання справи призначено на 15.06.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання 15.06.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 28.05.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
14.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог Ухвали суду та заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 200 324,43 грн.. основної заборгованості за договором № 4396,о/р3104396 від 28.08.2002 року на користування електричною енергією, 16 103,04 грн. пені, 9 643,99 грн. інфляційних втрат, 8 537,75 грн. три проценти річних.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Подана позивачем заява про уточнення (зменшення) позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 14.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.
У судовому засіданні 15.06.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2012 року у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 10.07.2012 року представник відповідача проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору, та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні 10.07.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та заперечив проти заявленого клопотання.
У судовому засіданні 10.07.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 24.07.2012 року.
У судовому засіданні 24.07.2012 року представники сторін надали додаткові документи по справі та подали клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 07.08.2012 року.
У судовому засіданні 07.08.2012 року представник позивача надав суду додаткові пояснення по справі та акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений печатками Приватного акціонерного товариства "Київенерго" та Київського зоологічного парку загальнодержавного значення.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2012 року заперечив проти задоволення позовних вимог в частині основного боргу, вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідачем визнаються повністю.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
28 лютого 2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (електропостачальна організація) та Київським зоологічним парком загальнодержавного значення (споживач) було укладено договір № 4396,о/р3104396 на користування електричною енергією (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору електропостачальна організація зобов'язується поставити електричну енергію у відповідності до умов Договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.
Порядок розрахунків визначено Додатком № 13а до Договору, відповідно до якого щомісячно 2-25 числа, згідно з додатком № 4 до Договору на користування електроенергією направляється представник споживача в РВЕ "Західне" для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог - доручень для оплати використаної електроенергії в наступному періоді та інших платіжних документів. При цьому, сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою. Оплата платіжних доручень здійснюється споживачем самостійно, в 3-х денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.
13 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Київським зоологічним парком загальнодержавного значення (споживач) було укладено Додаткову угоду до Договору.
Відповідно до пункту 1 до Додаткової угоди до Договору від 13.09.2011 року сторони дійшли згоди викласти договір № 4396,о/р3104396 від 28.02.2002 року на користування електричною енергією в новій редакції згідно з Додатком 1 до цієї угоди (надалі по тексту Договір в редакції від 13.09.2011 року).
Пунктом 1.1. Договору в редакції від 13.09.2011 року сторони погодили, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 2.1. Додатку 2 до Договору в редакції від 13.09.2011 року споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. споживач протягом трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.
19 березня 2012 року між сторонами було укладено Договір № 7396 про закупівлю послуг за державні кошти, який згідно з його пункту 13.1 є новою редакцією Договору № 4396,о/р3104396 від 28.02.2002 року, в редакції від 13.09.2011 року, у зв'язку з цим, додатки до Договору № 4396,о/р3104396 від 28.02.2002 року, в редакції від 13.09.2011 року вважаються додатками до цього Договору.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем наданих Публічним акціонерним товариством "Кивенерго" послуг згідно з спірним Договором, внаслідок чого у Київського зоологічного парку загальнодержавного значення виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 496 095,54 грн.
В процесу розгляду даної справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 200 324,43 грн.. основної заборгованості за договором № 4396,о/р3104396 від 28.08.2002 року на користування електричною енергією, 16 103,04 грн. пені, 9 643,99 грн. інфляційних втрат, 8 537,75 грн. три проценти річних.
Відповідач проти заявлених позовних вимог в частині основного боргу заперечує, вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідачем визнаються повністю.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 128 726,37 грн. підлягає припиненню, а інші позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Згідно з положеннями вищезазначених Правил користування електричною енергією одним з етапів укладання договору про користування електричною енергією є підключення та приєднання електроустановок споживача до електричних мереж енергопостачальної організації після виконання споживачем у повному обсязі технічних умов, проектної документації, оплати вартості підключення.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4396,о/р3104396 від 28.02.2002 року на користування електричною енергією (із змінами та доповненнями) та Договір № 7396 про закупівлю послуг за державні кошти, який згідно з його пункту 13.1 є новою редакцією Договору № 4396,о/р3104396 від 28.02.2002 року.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується актами про спожиту електричну енергію за спірний період (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 200 324,43 грн.. основної заборгованості за договором № 4396,о/р3104396 від 28.08.2002 року на користування електричною енергією, 16 103,04 грн. пені, 9 643,99 грн. інфляційних втрат, 8 537,75 грн. три проценти річних.
Як вбачається з платіжних доручень наданих відповідачем (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за спірним Договором у розмірі 128 726,37 грн. Вказана обставина підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.07.2012 року, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений печатками Приватного акціонерного товариства "Київенерго" та Київського зоологічного парку загальнодержавного значення.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:
- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати основної суми боргу у розмірі 128 726,37 грн. припинилось, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 5011-69/6831-2012 в частині стягнення основного боргу розмірі 128 726,37 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Зважаючи на вищенаведене до стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості за Договором у розмірі 71 598,06 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача 16 103,04 грн. пені, 9 643,99 грн. інфляційних втрат, 8 537,75 грн. три проценти річних.
Згідно з пунктом 2 Додатку № 13а до Договору у випадку несплати платіжного документа протягом 3-х днів сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня, в розмірі 0,75 % за добу по день фактичної оплати.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 2 Додатку № 13а до Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 16 103,04 грн. підлягають задоволенню.
Як вбачається з заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 643,99 грн. інфляційних втрат, 8 537,75 грн. три проценти річних, розрахунок яких здійснено з врахуванням ПДВ. Даний розрахунок мотивований тим, що, на думку позивача, оскільки суми індексу інфляції та 3% річних, які сплачуються покупцем у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, розцінюється як компенсація вартості поставлених товарів/послуг, яка збільшує базу оподаткування ПДВ, то постачальник таких товарів/послуг на дату фактичного виконання отримання цих сум повинен збільшити податкові зобов'язання з ПДВ та виписати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, наданої за операцією з постачання товарів/послуг.
Суд не погоджується з вищенаведеним твердженням позивача, з огляду на те, що суми інфляційного збільшення боргу та 3% річних за своєю правовою природою є штрафними санкціями за неналежне виконання договірного зобов'язання, а не компенсацією вартості поставлених товарів чи послуг. Чинним законодавством України не передбачено включення сум ПДВ до нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9 643,99 грн. інфляційних втрат та 8 537,75 грн. три проценти річних, підлягають частковому задоволенню, тобто, без включення сум ПДВ.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 8 036,63 грн. інфляційних втрат та 3 156,31 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі №5011-9/6831-2012 в частині стягнення 128 726,37 грн. основного боргу -припинити.
2. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити частково.
3. Стягнути з Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (03055, м. Київ, пр-т. Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 02221171) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 71 598 (сімдесят одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 06 коп. заборгованості, 16 103 (шістнадцять тисяч сто три) грн. 04 коп. пені, 8 036 (вісім тисяч тридцять шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 3 156 (три тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 31 коп. 3% річних, 10 408 (десять тисяч чотириста вісім) грн. 05 коп. судового збору.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення 13.08.2012 року Суддя С.В. Стасюк
Судове рішення № 25677739, Господарський суд м. Києва було прийнято 07.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-69/6831-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: