Рішення № 25677665, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/7637-2012 07.08.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" до 1) Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" 2) Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про стягнення 32 246,60 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кравченко Р.Ю. (дов. № 3 від 03.01.2012 р.) від відповідача -1 не з'явивсявід відповідача - 2 не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (надалі по тексту - відповідач - 1) та Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (надалі по тексту - відповідач - 2) про стягнення 32 246,60 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2009 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Шкода", державний номер АА 3699 СХ, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Чаговського Н.Г., особи, яка керувала транспортним засобом та перебувала у трудових відносинах з відповідачем - 1, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "КІА", державний номер АА 6486 ЕА була застрахована у Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача - 2, відшкодування збитків поза межами лімітів відповідальності покладається на відповідача - 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/7637-2012, слухання справи призначено на 06.07.2012 року.

Представник відповідача - 2 в судове засідання 06.07.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судове засіданні 06.07.2012 року з'явився, але вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року не виконав.

Представник відповідача - 1 у судове засіданні 06.07.2012 року, також, з'явився та надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 11.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 07.08.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 20.07.2012 року від МТСБУ надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2012 року.

03.08.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" бути присутнім у судовому засіданні 07.08.2012 року.

У судовому засіданні 07.08.2012 року, розглянувши подане представником відповідача -1 клопотання про відкладення розгляду справи, відмовив в його задоволенні, з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте відповідач - 1 наданими йому процесуальними правами не скористався.

Представник відповідача - 2 у судове засідання 07.08.2012 року також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 07.08.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (страховик) та ДП "Моеллер Електрик" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 680543386, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Шкода", державний номер AA 3699 СХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2009 року у м. Києві по вул. Привокзальна, 1 сталася ДТП за участю автомобіля марки "Шкода", державний номер AA 3699 СХ та автомобіля марки "Кіа ", державний номер АА 6486 ЕА, яким керував Чаговський Н.Г.

ДТП сталася в результаті порушення Чаговським Н.Г., особою, яка на момент скоєння спірної ДПТ перебувала у трудових відносинах з відповідачем - 1, правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.06.2009 року у справі № 3-5194/2009 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Кіа", державний номер АА 6486 ЕА була застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2459673 від 06.09.2008 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Шкода", державний номер AA 3699 СХ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 4026 від 05.05.2009 року про вартість матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу "Шкода", державний номер AA 3699 СХ, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Естімей", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Шкода", державний номер AA 3699 СХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 25 503,72 грн.

Позивач, виходячи із Звіту № 4026 від 05.05.2009 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 32 246,60 грн., про що склав страховий акт № 43571 від 27.05.2009.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 680543386 від 26.06.2008 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 32 246,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4001 від 18.06.2009 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 15.03.2010 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 853 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 32 246,60 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2459673 від 06.09.2008 року, позивач просить суд стягнути з відповідача - 2 суму страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн., з відповідача - 1 суму збитків поза межами лімітів відповідальності Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", що становить 7 256,60 коп.

Відповідачем - 1 у відзиві на позов було заявлено про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача на підставі статей 261, 267 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом " Кіа ", державний номер АА 6486 ЕА, яким керував Чаговським Н.Г., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Шкода", державний номер AA 3699 СХ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем " Кіа ", державний номер АА 6486 ЕА, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.06.2009 року у справі № 3-5194/2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем " Кіа ", державний номер АА 1915 СІ була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2459673 від 06.09.2008 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн., строк дії полісу з 06.09.2008 року до 05.09.2009 року.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Шкода", державний номер AA 3699 СХ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2459673 від 06.09.2008 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 680543386від 26.06.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи положення вищенаведеної статті Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право вимогу вартості матеріального збитку, встановленої висновком авто товарознавчої експертизи, у розмірі 25 503,72 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність відповідача -1 в момент скоєння спірної ДТП було застраховано відповідачем - 2, що підтверджується полісом № ВС/2459673 від 06.09.2008 року, суд приходить до висновку, що відповідач - 2 згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту своєї відповідальності, тобто у розмірі 24 990,00 грн. виплатити страхове відшкодування позивачу.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зважаючи на вищенаведене, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 513,72 грн. підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно.

Суд відхиляє клопотання відповідача - 1 про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частини 6 статті 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як встановлено судом, позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі в сумі 32 246,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4001 від 18.06.2009 року.

Позовну заяву вих. № 1555 від 01.08.2012 року, зареєстровано канцелярією суду за вх. № 10591 від 07.06.2012 року (направлено на адресу Господарського суду міста Києва 05.06.2012 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з поштовим штампом), тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, у суду відсутні підстави для відмови у позові, з підстав застосування строків позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13-Є, код ЄДРПОУ 31451838) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень) грн. 00 коп. заборгованості, 1 495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) грн. 56 коп. судового збору.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, код ЄДРПОУ 05763429) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) 513 (п'ятсот тринадцять гривень) грн. 72 коп. заборгованості, 113 (сто тринадцять) грн. 94 коп. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання

повного тексту рішення 05.06.2012 року

Суддя С.В. Стасюк