Рішення № 25677456, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/8016-2012 07.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" про стягнення 286 293,69 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Цурка Н.О. (дов. № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012 р.) Марковська В.В. (дов. № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012 р.)від відповідача Яценюк О.В. (дов. № 405/14-06 від 07.08.2012 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 286 293,69 грн., з яких 276 365,16 грн. заборгованості за договором № 8624012 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року, 7 099,55 грн. пені, 773,55 грн. інфляційних втрат, 2 055,43 грн. 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг за договором № 8624012 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/8016-2012, слухання справи призначено на 13.07.2012 року.

12.07.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 13.07.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.06.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 13.07.2012 року представник позивача надав документи, на часткове виконання вимог ухвали суду для огляду.

Розглянувши подане відповідачем 12.07.2012 року клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 07.08.2012 року.

У судовому засіданні 07.08.2012 року представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2012 року проти задоволення позовних вимог не заперечив, визнав заборгованість у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Державним підприємством Науково - дослідний інститут "Оріон" (абонент) було укладено договір № 8624012 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір), предметом якого є постачання, користування своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2 Додатку № 4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період. з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Згідно з пунктом 5 Додатку № 4 до Договору абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконував, у зв'язку з чим станом за період з 01.01.2011 року по 01.05.2012 року у останнього виникла заборгованість у розмірі 276 365,16 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 276 365,16 грн. заборгованості за договором № 8624012 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року, 7 099,55 грн. пені, 773,55 грн. інфляційних втрат, 2 055,43 грн. 3% річних.

Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечив та визнав заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8624012 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" в частині стягнення 276 365,16 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач у судовому засіданні 07.08.2012 року підтвердив факт існування заборгованості у розмірі, визначеному позивачем, суд приходить до висновку, що позовні Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" 276 365,16 грн. основного боргу за договором № 8624012 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року та додатками до нього, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 099,55 грн. пені, 773,55 грн. інфляційних втрат, 2 055,43 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 7 Додатку № 4 до Договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 7 Додатку № 4 до Договору суд приходить до висновку. що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 099,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" 3% річних на загальну суму 2 055,43 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" інфляційних втрат на загальну суму 773,55 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Оріон" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 14310709) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 276 365 (двісті сімдесят шість тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 16 коп. заборгованості, 7 099 (сім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп. пені, 2 055 (дві тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 43 коп. 3% річних, 773 (сімсот сімдесят три) грн. 55 коп. суми інфляційного збільшення боргу, 5 725 (п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 87 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 13.08.2012 року Суддя С.В. Стасюк