Рішення № 25677290, 14.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.12 Справа№ 5015/2467/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Іскра", м. Львів

до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 65 741, 34 грн.

Суддя Н.Мороз

при секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: Луцюк Н.Д.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано публічним акціонерним товариством „Іскра", м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 65 741, 34 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.08.2012р.

02.08.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання з"явився, подав на виконання вимог ухвал суду необхідні документи та у зв"язку з допущеною механічною помилкою в тексті позовної заяви, уточнив прізвище відповідача: ОСОБА_1 Позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

01.10.2011р. між ПАТ «Іскра»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщення №061011.

Відповідно до п.п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 545,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська,10.

Умовами договору також визначено розмір орендної плати, яка становить 6001,60 грн. а також вираховуються витрати за комунальні послуги. Термін дії договору оренди визначений до 30.09.2014р. (п.4.1 договору).

Враховуючи, що сторони досягли згоди по основних істотних умовах та формі договору, суд застосовує до сторін наслідки договірних зобов"язань та дає оцінку поданих сторонами доказів в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.10.2011р. (в матеріалах справи) орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 545,60 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності.

Порядок розрахунків, зокрема, внесення орендної плати визначено п.5.2 договору, а саме, орендна плата перераховується протягом 5 календарних днів після виставлення позивачем відповідного рахунку.

У відповідності до умов договору, відповідач взяв на себе зобов"язання своєчасно сплачувати за нього орендну плату та відшкодовувати вартість комунальних послуг.

Згідно ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата- це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Проте, договірні зобов"язання відповідачем належним чином не виконано, згідно поданого розрахунку заборгованості, відповідач допустив заборгованість за договором за період з 30.11.2011р. по 29.02.2012р. в розмірі 62730,78 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

01.03.2012р. на адресу позивача надійшла заява від відповідача про розірвання договору № 061011 від 01.10.2011р., у з»язку з чим, з 01.03.2012р. даний договір розірваний та припинено нарахування коштів за орендну плату та комунальні послуги.

Стаття 216 Господарського Кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 Господарського Кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 8.2 договору, у випадку прострочення по сплаті платежів, які передбачені даним договором, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на суму 2000,17 грн., у відповідності до поданого розрахунку.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 325,55 грн. та 3% річних на загальну суму 684,84 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.179, 193, 216, 286 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст.32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів, вул. Вулецька,14 (код ЄДРПОУ 00214244) - 62730,78 грн. основного боргу, 2000,17 грн. пені, 3% річних в сумі 684,84 грн., інфляційні нарахування -325,55 грн., 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 17.08.2012р.