Рішення № 25677286, 15.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.12 Справа № 5015/2480/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Дубенюк Н.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація", м.Львів

про: стягнення 205 406, 33 грн.

Представники :

від позивача: Кіндрат Б.Я. -представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, суд роз"яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація", м.Львів про стягнення 205 406, 33 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.07.2012р. Ухвалою суду від 03.07.2012 року розгляд справи відкладався на 15.08.2012 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

В судове засідання 15.08.2012 року повноважний представник позивача з»явився, вимоги ухвали суду виконав. З підстав наведених у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 15.08.2012 року представник позивача подав лист, яким повідомляє, що у провадженні господарських судів України та в інших органах, які в межах своєї компетенції вирішують спір, немає справи зі спору між ЛМКП "Львівтеплоенерго" та ТзОВ "Львівавтокомплектація" про той же предмет і з тих же підстав та немає судових рішень цих органів. Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав звіти споживача про фактичне споживання теплової енергії (за спірний період) та заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою повідомляє, про часткове погашення Відповідачем заборгованості в розмірі 30 000 грн., а саме: 05.06.2012 року - 5000 грн., 18.06.2012 року -5000 грн., 20.06.2012 року -5000 грн., 21.06.2012 року -5000 грн., 04.07.2012 року -5000 грн, а відтак, просить зменшити розмір позовних вимог на 30 000 грн.. До заяви додає довідку та банківські виписки про сплату. На додаток подає лист, яким повідомляє, що непогашеним залишились: основний борг в сумі 167936, 90 грн., пеня в сумі 5170, 00 грн., 3% річних в сумі 1518, 89 грн., і інфляційні в сумі 779, 85 грн.

Відповідач в судове засідання 15.08.2012 року не з'явився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. Окрім того, відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності встановив:

Судом встановлено, що 02.11.2007 року між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація" (споживач) укладено договір №4219/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1. вказаного договору енергопостачальна організація бере на себе зобов"язання постачати споживчу енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені договором.

Згідно з п.6.3 договору від 02.11 2007 року споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору , а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст. 193 ГК України).

Позивач стверджує, що всупереч умовам договору відповідач допустив заборгованість перед позивачем, яка залишилась непогашеною станом на 15.05.2012 року у розмірі 197 936, 90 грн. Таким чином, відповідач порушив майнові права позивача. Як встановлено судом, згідно з розрахунку позивача борг виник за період з травня 2011 року по березень 2012 року.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання. Кожний суб"єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії, проте відповідач не виконав умов договору і таким чином прострочив виконання встановлених умов договору.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач подав до прийняття рішення по справі, заяву про зменшення розміру позовних вимог від15.08.2012 року № 39-2430, у зв"язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, у якій просить зменшити розмір позовних вимог у зв"язку з частковим погашенням заборгованості в розмірі 30 000 грн., а саме: 05.06.2012 року -5000 грн. 18.06.2012 року -5000 грн., 20.06.2012 року -5000 грн., 21.06.2012 року -5000 грн., 04.07.2012 року -5000 грн.

Відтак, із врахуванням заяви від 15.08.2012 року №39-2430, вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 167 936, 90 грн.

У відповідності до пункту 7.2.3 Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За таких обставин, оскільки сторони погодили такий обсяг відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5170, 69 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 779, 85 грн. інфляційних збитків та 1518, 89 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги, уточненні Заявою про зменшення позовних вимог від 15.08.2012 року №39-2430 в частині зменшення розміру позовних вимог, у зв"язку з частковим погашенням Відповідачем заборгованості у розмірі 30 000грн., а саме: 05.06.2012року -5000 грн., 18.06.2012 року -5000 грн., 20.06.2012 року -5000 грн., 21.06.2012 року -5000 грн., 04.07.2012 року - 5000 грн., підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача і підлягає відшкодуванню позивачу в сумі 3508, 13 грн.

У зв»язку із зменшенням позивачем заявлених вимог, відповідно до ст..7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи Постанову №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»позивачу підлягає поверненню судовий збір в розмірі 600 грн. сплачений за платіжним дорученням №4593 від 14.06.2012 року

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.22, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст..7 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.08.2012 року №39-2430 - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація" (79026, м. Львів, вул. Стрийська 45; Код ЄДРПОУ 33982081) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) 167 936, 90 грн. основного боргу, 5170, 00 грн. пені, 779, 85 грн. інфляційних втрат, 1518, 89 грн. 3 % річних, всього -175 405, 64 грн.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», повернути з державного бюджету Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) судовий збір в розмірі 600 грн. сплачений за платіжним дорученням №4593 від 14.06.2012 року, у зв»язку із зменшенням позовних вимог.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, виготовлено та підписано 20.08.2012р.

Суддя Кітаєва С.Б.