Постанова № 25677101, 15.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 5009/486/12 Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Кочерової Н.О.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Світ"

на рішення господарського суду Запорізької області

від 23.04.2012 року

та постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 12.06.2012 року

у справі № 5009/486/12

господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Публічного акціонерного товариства "Світ"

про стягнення 126 057,14 грн. неустойки

за участю представників:

позивача - Солоніни Є.С.,

відповідача - відповідача - Матвієнко І.О.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Світ" про стягнення 126 057,14 грн. неустойки за договором оренди рухомого майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2012 року (суддя Зінченко Н.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року (судді: Марченко О.А., Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ "Світ" на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" неустойку в розмірі 126057,14 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2521,14 грн.,, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 260,57 грн.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Світ" просить скасувати рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій у даній справі, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2010 року між ВАТ "Укртелеком" в особі заступника директора з питань забезпечення життєдіяльності Запорізької філії ВАТ "Укртелеком" (орендодавець-позивач) та ВАТ "Світ" (орендар-відповідач) укладено договір оренди рухомого майна №461/08, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв, на підставі акта приймання передачі від 08.10.2010 року, у строкове платне користування спеціалізоване станційне устаткування ЕАТС-271/272 типу С-32 (майно), відповідно до додатку 1, який є невід'ємною частиною договору, для використання за цільовим призначенням для надання телекомунікаційних послуг.

Додатковою угодою № 1/40 від 30.03.2011 року змінено пункт 3.2 договору і викладено в наступній редакції: "Договірна орендна плата, починаючи з 01.03.2011р., за оренду майна становить 32 860,00 грн. з ПДВ -5476,67 грн.

Цією ж додатковою угодою змінено п.12.1 договору, відповідно до якого строк дії договору продовжено до 01.06.2011 року.

Майно, передане відповідачу, повертається позивачу не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеному в п. 2.1 договору (п.2.3 договору).

Згідно з п. 6.1.5 договору відповідач зобов'язався у разі припинення договору оренди повернути позивачу орендоване майно в належному стані не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати позивачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини відповідача.

Відповідно до п. 8.5 договору у разі невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна, в порядку і строки, передбачені п. 2.3 договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі 200% від місячної орендної плати за користування майном за весь час прострочення. Плата за користування майном визначається відповідно до п.п. 3.2, 3.2.1 договору.

Пунктами 12.3 та 14.3 договору передбачено, що усі зміни і доповнення до договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Як встановлено в п. 12.7.1 договору дія договору припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

02.06.2011 року позивачем направлено відповідачеві лист №114-46-1052 від 01.06.2011 року про відсутність з боку позивача наміру продовжувати дію договору оренди на новий термін та вимогою про повернення майна. Лист отримано відповідачем 04.06.2011 року.

Факт повернення відповідачем орендованого майна підтверджено актом передачі-приймання майна від 27.07.2011 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на повернення відповідачем орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди 01.06.2011 року лише 27.07.2011 року, тобто, з порушенням встановлених п.2.3. договору строків, що є підставою для стягнення з ПАТ "Світ" неустойки за період з 11.06.2011 року до 27.07.2011 року в сумі 126 057,14грн., нарахованої позивачем у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення згідно ст. 785 ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той строк, який був раніше встановлений договором.

На підставі статей 525, 526 цього ж Кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочки.

Відмовляючи у задоволені позову, місцевий господарський суд виходив з того, що в розумінні п. 3.4. договору, яким передбачено сплату відповідачем орендних платежів за весь час фактичного користування орендованим майном після закінчення строку дії договору, відповідачем в повному обсязі сплачені виставлені позивачем рахунки на оплату орендної плати (рахунки -фактури № ЗФ000795 від 30.06.2011 року, № ЗФ000928 від 31.07.2011 року, платіжні доручення № 324761 від 19.07.2011 року, № 331367 від 18.08.2011 року), а тому подвійне стягнення з ПАТ "Світ" плати за користування орендованим майном неможливе з огляду на приписи ст. 61 Конституції України та ст. 3 ЦК України.

Разом з тим, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, вірно вказала на неправомірність висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 126 057,14 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

При цьому, пославшись на лист позивача №114-46-1052 від 01.06.2011 року про відсутність намірів продовжити дію договору оренди, апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив про закінчення терміну дії договору 01.06.2011 року та своєчасне повідомлення про це відповідача, що відповідає нормам ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України.

Також, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що передбачена пунктом 3.4 договору сплата орендних платежів за користування майном після закінчення строку дії договору є зобов'язанням за договором, а не відповідальністю за прострочення повернення майна, а тому, враховуючи наявність заперечень позивача щодо продовження терміну дії спірного договору, нарахування позивачем неустойки за період з 11.06.2011 року до 27.07.2011 року в розмірі 126 057,14 грн. є обґрунтованим і правомірним та відповідає умовам п. 8.5 договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України.

За таких обставин, апеляційний господарський суд, враховуючи зазначені приписи норм чинного законодавства, повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, доводи, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення місцевого суду та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Доводи касаційної скарги щодо згоди ВАТ "Укртелеком" на продовження дії договору оренди є безпідставними, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світ" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року у справі № 5009/486/12 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик Н.О. Кочерова