Рішення № 25676766, 14.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/23/117/2012

За позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний ком бінат ім. Ілліча" м. Маріуполь

про стягнення 57 010 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники:

Від позивача: Хлабистін Д.М. - за довіреністю

Від відповідача: Альошина С.В. - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 07.08.2012р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 14.08.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, публічного акціонерного това риства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь, про стягнення

57 010 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відправлення відповідачем вагону № 53561213 за накладною № 52837499 з метало прокатом на станцію Одеса-порт-експорт;

- перевірку маси вантажу у вагоні № 53561213 на станції Нижньодніпровськ - Вузол, в результаті якої встановлена невідповідність фактичної маси вантажу масі вантажу, вказаній в накладній;

- комерційний акт АА № 042351/25/3 від 14.01.2012р.;

- ст.ст. 6, 24, 37, 118, 122 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: законодавство України дозволяє від правнику самому визначати спосіб визначення маси вантажу, про що повинна бути зроблена відповідна помітка в накладній - відправником був обраний спосіб визначення маси розра хунковим шляхом; напіввагон № 53561213 був прийнятий до перевезення станцією Маріуполь-Сортувальний без зауважень; згідно п.22 Правил видачі вантажів перевірка маси ван тажу проводиться, як правило, тим же способом, яким ця маса визначалась на станції від правлення; залізниця перевірила не масу вантажу, а масу брутто завантаженого вагона.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідач 12.01.2012р. відвантажив зі станції Маріуполь-Сортувальний до станції Одеса-порт-експорт на адресу Одеського морського торговельного порту сталь листову (кількість місць 51) у напіввагоні № 53561213 за накладною № 52837499. У розділі 9 накладної є помітка "сертифікат якості 877, 878 - 6 шт.", а у розділі 26 накладної зазначено, що спосіб визначення маси - "розрахунковим шляхом".

На станції Нижньодніпровськ-Вузол, керуючись ст.24 Статуту, залізниця перевіри ла стан вагону № 53561213 і вантажу у ньому і перевірила масу вантажу шляхом зважування на 150-ти тонних вагонних електронно-тензометричних вагах. При цьому було встановлено і виявлено наступне: фактична вага брутто 93 560кг, тара за документом - 22 000кг, нетто - 71 560кг, що більше ваги зазначеної в накладній на 4 420кг, та більше вантажопідйомності ва гона на 2 560кг; вантаж маркований однією поперечною смугою фарбою світлого кольору - марку вання не порушене; розвантажувальні люки з обох сторін закриті; в техніч ному відношенні вагон справний. Все встановлене було зафіксовано у комерційному акті АА № 042351/25/3 від 14.01.2012р.

Частиною 6 ст.37 Статуту встановлено, що маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Статут не розшифровує, що слід розуміти під словом "тощо". Тобто, під цим словом можна розуміти будь-який товар, масу якого, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства, можна визначити розрахунковим шляхом. Саме цим способом визначена маси металопродукції і скористався відповідач (ч.ч.6-8 ст.37 Статуту), зазначивши про це в графах 9 і 26 накладної.

Статтею 5 Статуту закріплено, що на підставі Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів. Тобто, Правила перевезення вантажів не повинні суперечити Статуту, а в разі наявності таких суперечностей повинні застосовуватись норми Статуту (ст.ст. 4, 8 Цивільного кодексу України). Таким чином, відповідач міг скористатися і скористався саме нормами ч.ч.6-8 ст.37 Статуту.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів встановлено, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Комерційний акт АА № 042351/25/3 від 14.01.2012р. складено на попутній станції, а не на станції призначення. Тому, як для відправника, так і для залізниці повинен застосовуватись спосіб визначення маси, вказаний у ч.6 ст.37 Статуту.

В сертифікатах № 877 та № 878 зазначена маса вантажу, яка повністю збігається з масою вантажу, зазначеною у п.24 накладної, і визначена розрахунковим методом, передбаченим ст.37 Статуту. Позивач не навів суду обґрунтувань, що маса металопрокату повинна визначатись лише способом зважування. Пункт 7 Правил приймання вантажів до перевезення встановлює, що: маса зернових вантажів, насіння, висівок і комбікормів, які перевозяться насипом, картоплі, овочів і баштанних культур, які перевозяться навалом, визначається відправником на вагонних, елеваторних, інших вагах або за допомогою дозувальних пристроїв чи інших спеціальних приладів; маса інших вантажів, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонних вагах.

Тобто 2-й абзац цього пункту вищевказаних Правил вказує, що вантажі, не перелічені в 1-му абзаці цього пункту, при визначенні їх маси шляхом зважування, зважуються лише на вагонних вагах, а не на елеваторних, інших вагах або за допомогою дозувальних пристроїв чи інших спеціальних приладів. Інше розуміння норм п.7 Правил приймання вантажів до перевезення неможливе, оскільки тоді воно не відповідало б нормам ст.37 Статуту.

Суд також зауважує, що 2-й абзац п.22 Правил видачі вантажів передбачає застосування Правил приймання вантажів до перевезення, в т.ч. і п.7 цих Правил, щодо такого способу визначення маси вантажу, як зважування, і не стосується способу визначення маси вантажу розрахунковим шляхом. Крім того, п.14 Правил видачі вантажів встановлює, що вантажі, маса яких визначена розрахунками, обміром або умовно, видається без перевірки кількості місць (за комерційним актом кількість місць не перевірялась), стану й маси вантажу, що за аналогією закону (ст.8 ЦК України) можна віднести до правомірності (неправомірності) перевірки маси вантажу на попутній станції.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Суд дійшов висновку, що відповідач не скоїв правопорушення, коли визначав масу вантажу розрахунковим способом, а діючим законодавством не закріплено, що маса вантажу визначена розрахунковим шляхом повинна співпадати з масою вантажу, визначеною шляхом зважування.

Зважаючи на викладене, суд позивачу у позові відмовляє.

Судові витрати суд повністю покладає на відповідача, оскільки він завантажив у вагон вантаж масою більше, ніж це передбачено вантажопідйомністю спірного вагону, що і призвело до виникнення спору між сторонами.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 230, 233, 306-308, Господарського кодексу Украї ни, ст.ст. 118, 119, 122, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Позивачу у позові відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбі нат імені Ілліча" (м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129) на користь державного підприємства "Придніпровська заліз ниця" (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108) - 1 609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 14.08.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20 .08.2012р.