Постанова № 25676689, 20.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 року 2а-3767/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо Е.Г.,

за участю:

представників позивача - Єфімова О.М., Дутковського Б.В.,

представника відповідача - Літвінова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіпси Люкс"

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чіпси Люкс" з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2012 № 0000262304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 42983,80 грн., з яких: 42982,80 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкового зобов'язання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених позивачем контрагенту у складі ціни придбаного товару, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, ніякі товари контрагентом фактично не поставлялись, позивач не мав меті дійсне придбання товарів, а правочини уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Як стверджує податковий орган, позивач не мав права на формування податкового кредиту, оскільки за даними податкового органу контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" не має адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань за укладеною угодою. Тому, правочин, укладений між позивачем і вказаним контрагентом, є нікчемним і таким, що порушує інтереси держави та суспільства, формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладений договір мав реальний характер - товар поставлено контрагентом у повному обсязі й оплачено, ці факти підтверджуються документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському і податковому обліку та в податковій звітності позивача, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені позивачем правомірно і правильно. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чіпси Люкс" є юридичною особою, що зареєстрована 22.12.2009 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податкові інспекції у Вишгородському районі Київської області, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: перероблення та консервування картоплі; оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; оптова торгівля хімічними продуктами.

У березні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" за квітень 2011 року (акт перевірки від 28.03.2012 № 286/23-1/36832644).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 42982,80 грн. у травні 2011 року;

частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм у момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Висновки податкового органу пов'язуються із здійсненням позивачем господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору від 13.04.2011 № СМ 1104-3116, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" з приводу поставки домішків виробництва компанії Symrise (ароматизатору "паприка"; ароматизатору "копчений сир"; ароматизатору "молода картопелька з маслом та зеленню").

На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали перевірку, ніякі товари контрагентом фактично не поставлялись, оскільки контрагент не має адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань за договором, правочин сторони уклали з метою мінімізації податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави і суспільства, тому він є нікчемним.

Крім того, за даними державної податкової служби, в ході проведення перевірок за ланцюгом постачання інших контрагентів постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи", у податкових органів виникла підозра у проведенні через них транзитних фінансових потоків з метою незаконного отримання податкової вигоди платниками податків, з використанням суб'єктів, які ухиляються від сплати податків.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2012 № 0000262304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 42983,80 грн., з яких: 42982,80 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт поставки товарів, оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару, а також зробив спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців, що містить дані про юридичну особу контрагента - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи".

Під час судового розгляду встановлено, що в квітні 2011 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" (постачальник) укладено договір від 13.04.2011 № СМ 1104-3116, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити на користь позивача товар - ароматизатор "молода картопелька з маслом та зеленню").

На підставі письмової заяви позивача від 29.04.2011 постачальник здійснив поставку вказаного товару на загальну суму 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн., однією партією.

Факт поставки товару підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткової накладної від 29.04.2011 № 117 на загальну суму 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн. та товарно-транспортної накладної від 29.04.2011 № Р117, складеними уповноваженими представниками постачальника, позивача та перевізника.

На підставі копій внутрішніх первинних бухгалтерських документів позивача (прибутковий ордер від 01.05.2011 № RС6471; лімітно-заборна картка за травень 2011 року № 1249) судом установлено факт оприбуткування поставленого товару на склад позивача, його подальший відпуск зі закладу та для використання у виробництві (накладна-вимога на відпуск "внутрішнє переміщення" матеріалів від 04.05.2011 № 14).

Факт використання поставленого ароматизатора у виробництві підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями зведення про розхід сировини за травень 2011 року.

В оплату за поставлений товар позивач, на підставі рахунку на оплату від 29.04.2011 № 85, перерахував на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" кошти у сумі 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копією платіжного доручення від 25.06.2011 № 3202, виписки по банківському рахунку, а також не заперечується сторонами.

На підтвердження факту розрахунків та сплати в складі ціни товару податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" податкову накладну від 29.04.2011 № 108 на суму 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн.

З акта перевірки позивача від 28.03.2012 № 286/23-1/36832644 убачається, що суми податку на додану вартість (42982,80 грн.), сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи", підтверджені податковою накладною, включено позивачем до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображено у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нові перспективи" є юридичною особою, що зареєстрована 23.09.2010 Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області; статус відомостей про юридично особу - підтверджено; стан юридичної особи - зареєстровано. Основним видом діяльності даної юридичної особи є неспеціалізована оптова торгівля.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з формуванням ним податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, сплачених контрагенту у складі ціни товару. Оскільки, на думку податкового органу, господарська операція в дійсності є безтоварною, правочин, на підставі якого операція здійснювалась, є нікчемним, а формування податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність правочину та прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке оспорюється в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товару та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та податковій звітності позивача; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт поставки товару підтверджується документально. Твердження податкового органу про безтоварність господарської операції у судовому засіданні були спростовані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності поставки.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6, статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 42982,80 грн. в травні 2011 року, є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення - протиправним і підлягає скасуванню.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 13.04.2012 № 0000262304, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Чіпси "Люкс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 42983,80 грн., з яких: 42982,80 грн. - за основним платежем; 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіпси "Люкс" сплачений ним судовий збір у сумі 430 (чотириста тридцять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "21" серпня 2012 р.