Постанова № 25676623, 15.08.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2940/2012

14 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Педані О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до кредитної спілки «Фортеця»про стягнення заборгованості зі сплати штрафної санкції, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якій ставить питання про стягнення з кредитної спілки «Фортеця»заборгованості зі сплати штрафної санкції в сумі 170,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що кредитна спілка «Фортеця», як страхувальник зобов’язана подавати до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. Разом з тим, відповідач зазначених вимог не виконав, що стало підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 170,00грн. Отже, оскілки самостійно відповідач не сплатив зазначені санкції, позивач просив стягнути вказану суму у судовому порядку.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились. Позивач просив розглядати справу за відсутності представника в м. Черкасах Черкаської області.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, проте надав суду заперечення на адміністративний позов та клопотання щодо розгляду справи без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач в письмових запереченнях на адміністративний позов заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.07.20010р. порушено справу про банкрутство кредитної спілки «Фортеця»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. При цьому, відповідач зазначає, що згідно п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992р. №2343-XII встановлено зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які стосуються таких вимог і зобов’язань, що охоплюються мораторієм.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач кредитна спілка «Фортеця», зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.12.2002р., за ідентифікаційним кодом - 26261821 (а.с.8).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058 (далі по тексту –Закон №1058), в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

З огляду на викладені норми Закону №1058, відповідач є страхувальником в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 17 Закону №1058 страхувальник, зокрема, зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області було проведено перевірку відповідача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про що складено акт №97 від 05.03.2012р.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що відповідачем порушено п.4 ч.2 ст.17 Закону №1058, а саме не подано у встановлені строки (до 1 квітня) комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2009 рік (а.с.9-11).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058 до відповідача застосовано фінансову санкцію, про що винесено рішення №242 від 05.03.2012р., яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 170,00грн. (а.с.12).

Частиною 6 статті 21 Закону №1058 встановлено, що відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 10, 12 - 15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 9 ст. 106 Закону №1058, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, а саме: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 5).

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.07.2010р. у справі №10/1523 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - кредитної спілки «Фортеця»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992р. №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон №2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Положення статті 12 Закону №2343-XII, встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які стосуються таких вимог і зобов’язань, що охоплюються мораторієм.

Втім, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Суб’єкт господарювання не втрачає права укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв’язку із чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Зі змісту ч.1 ст. 23 Закону №2343-XII вбачається, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії.

Беручи до уваги те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 05.03.2012. №242 у встановленому законом порядку не оскаржувалось, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 122, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до кредитної спілки «Фортеця»про стягнення заборгованості зі сплати штрафної санкції –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з кредитної спілки «Фортеця»(18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, ідентифікаційний код – 26261821) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код - 37930126) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська