Постанова № 25676281, 07.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 серпня 2012 р. № 2-а- 7586/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Сімакович П. Ю., відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний інжинірінговий центр" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний інжинірінговий центр" (далі - ТОВ "Східний інжинірінговий центр") звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Основ'янська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001430153 від 08.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману по взаємовідносинам із контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» (далі - ТОВ «Промтехноопт»), свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано. Разом з тим, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, було визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість - ТОВ «Промтехноопт», то позивач мав встановлене законом право на віднесення сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із вище зазначеним контрагентом до складу податкового кредиту з метою послідуючого його відшкодування.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача. Так, за результатами перевірки було встановлено, що ТОВ „Східний Інжиніринговий Центр" включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6000,0 грн., згідно податкової накладної №132 від 13.02.2012 року, отриманої від контрагента - постачальника ТОВ «Промтехноопт», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано рішенням ДПІ 24.01.2012 року, з причини надання декларацій про відсутність поставок, згідно пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України (далі - ПК України).В зв'язку з чим, оскільки податкова накладна, отримана ТОВ „Східний Інжиніринговий Центр" від постачальника ТОВ «Промтехноопт» та включена до складу податкового кредиту за лютий 2012 року на суму ПДВ 6000,0 грн. не являється підставою для нарахування податкового кредиту, то позивачем в порушення вимог п. 201.8, п. 201.10 статті 201 ПК України було неправомірно включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 р. суму ПДВ у розмірі 6000,0 грн.

У судове засідання, призначене на 07.08.2012 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надавав. Враховуючи вище викладені обставини суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, співробітниками Основ'янської МДПІ 21.05.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Східний інжинірінговий центр" з питань взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт», що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено Акт №1272/15-312/34861825 від 21.05.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- п. 201.8, п. 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі ПДВ 6000,0 грн.

- п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за лютий 2012 року в сумі 6000,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту, Основ'янською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001430153 від 08.06.2012 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 7500 грн., в т.ч. за основним платежем 6000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1500 грн.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту у лютому 2012 року податкову накладну, отриману від постачальника ТОВ «Промтехноопт», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого було анульовано за рішенням податкового органу.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2011 року між ТОВ "Східний інжинірінговий центр" (Замовник) та ТОВ «Промтехноопт» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №57/01-11, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання Замовникові послуг, пов'язаних із розробкою та погодженням документації щодо розміщення та обслуговування обладнання базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «МТС УКРАЇНА», розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Ветеринарний, 2, а Замовник зобов'язується такі послуги у Виконавця прийняти та оплатити.

17.01.2011 року між Сторонами було укладено Додатки до Договору про надання послуг №57/01-11, а саме Протокол погодження договірної ціни та Технічне завдання на виконання робіт по договору.

На підтвердження реальності виконаних робіт (послуг) позивачем було долучено до матеріалів справи копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №57/01-11 від 13.02.2012 року.

Розрахунки за проведені роботи (надані послуги) були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії виписок по особових рахунках у банку.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ суму по вище зазначеним договірним відносинам, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до складу витрат та формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Наданий позивачем на підтвердження реальності виконаних робіт (послуг) Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №57/01-11 від 13.02.2012 року містить лише загальне визначення послуг та їх вартість. Позивач, ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом, не довів, що понесені ним витрати мають зв'язок із господарською діяльністю позивача або використовувалися ним з метою здійснення такої діяльності. При цьому, наданий для перевірки акт здачі-приймання робіт складений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не може визнаватись належними первинним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Промтехноопт» було виписано на адресу ТОВ "Східний інжинірінговий центр" податкову накладну №132 від 13.02.2012 року на загальну суму 36000 грн. (у т.ч. ПДВ 6000 грн.)

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що з наявних у позивача документів неможливо встановити зміст та обсяги господарських операцій, реальність цих операцій.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було підтверджено реальності господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Доводи позивача відносно того, що необхідність укладення Договору із ТОВ «Промтехноопт» була зумовлена необхідністю виконання господарських зобов'язань на підставі укладених із ТОВ «НВФ Союз-Кадуцей» Договорів про надання послуг №75/10-3 від 06.04.2010 року та №85/11-3 від 01.04.2011 року, судом оцінюються критично з огляду на те, що з наданих позивачем копій первинних документів - Договорів, Протоколу погодження договірної ціни, Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних, не видається можливим встановити факт, що надані саме ТОВ «Промтехноопт» послуги (виконана робота) були в послідуючому надані ТОВ «НВФ Союз-Кадуцей».

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що згідно із умовами Договорів №75/10-3 від 06.04.2010 року та №85/11-3 від 01.04.2011 року, вони набувають чинності з моменту підписання та діють до 31.12.2010 року та 31.12.2011 року відповідно (п.9.1).

З урахування того, що згідно із наданими позивачем первинними документами (податковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг)), роботи (послуги) були надані ТОВ «НВФ Союз-Кадуцей» 15.02.2012 року, то суд дійшов висновку про виконання сторонами договірних відносин у той момент, коли закінчився строк дії вище зазначених договорів.

Позивачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів, які б свідчили про продовження строку дії договорів (Додаткові угоди тощо).

Крім того, як було встановлено під час розгляду справи, ТОВ „Східний Інжиніринговий Центр" включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6000,0 грн., згідно податкової накладної №132 від 13.02.2012 року, отриманої від контрагента - постачальника ТОВ «Промтехноопт», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано рішенням ДПІ 24.01.2012 року, з причини надання декларацій про відсутність поставок, згідно пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року по справі №2а-973/12/2070, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року, задоволено адміністративний позов ТОВ "Промтехноопт" до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків на додатку на додану вартість № 100296388, дата початку дії 06.08.2010р. видане ТОВ "Промтехноопт" неправомірними. Скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 24.01.2012р. за №1/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100296388, дата початку дії свідоцтва 06.08.2010р. видане ТОВ "Промтехноопт". Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "Промтехноопт" платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації, тобто з 24.01.2012 року. Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" платником податку на додану вартість з 24.01.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Промтехноопт" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32.19 грн.

Відповідно до п. 184.1, п. 184.2 та п. 184.5 ст. 184 ПК України реєстрація платника податку діє до дати анулювання, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податків у визначених випадках за заявою платника або за рішенням органу державної податкової служби, з вказаної дати вважається анульованим свідоцтво про реєстрацію платника податку, а особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту та виписку податкових накладних.

Суд зазначає, що до 07.11.2011р. процедура анулювання реєстрації була врегульована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1400/18695, а з 07.11.2011р. - Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. N 1394 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за N1369/20107 (далі за текстом - Положення).

Згідно з приписами п.п. 5.6.1 та п.п. 5.6.1 Положення, яке діє з 07.11.2011р., для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації відповідні документи направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру. В такому разі податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Таким чином, право на нарахування податку на додану вартість та виписку податкових накладних для ТОВ "Промтехноопт" слід вважати відновленим з моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі№2а-973/12/2070, а саме з 24.04.2012 року, оскільки в зазначеному рішенні відсутнє посилання на те, з якого моменту свідоцтво контрагента повинно бути поновлено.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що на момент виписки податкових накладних (лютий 2012 року) та формування на їх підставі позивачем податкового кредиту з ПДВ, рішення контролюючого органу про анулювання свідоцтва як платника ПДВ ТОВ "Промтехноопт" було чинним, оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року по справі №2а-973/12/2070 не набрала законної сили.

Відповідно до п.п. 5.5.5 розділу V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість ", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 за № 1394 якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Суд вважає, що вказане рішення суду не тягне за собою наслідком визнання правомірними дій ТОВ "Промтехноопт" в період з 24.01.2012 року по 24.04.2012 року (до дати набрання судовим рішенням законної сили) щодо виписки податкових накладних, як це помилково стверджує позивач, оскільки наслідком вказаного рішення суду є незастосування наслідків анулювання реєстрації платника ПДВ в податковому обліку контрагента позивача - ТОВ "Промтехноопт", оскільки після прийняття рішення органу ДПІ про анулювання свідоцтва як платника ПДВ контрагент позивача повинен був здати своє Свідоцтво у 20 денний строк.

Щодо посилання позивача на той факт, що його дії при формуванні податкового кредиту ґрунтувались виключно на тих обставинах, які були відомі або повинні бути відомими йому відносно контрагента - ТОВ "Промтехноопт", який на той час не мав статусу платника ПДВ та, відповідно, не був уповноважений виписувати податкові накладні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно пункту 17 Наказу ДПА України „Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" №79 від 01.03.2000року, формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій. Реєстрація осіб платниками податку на додану вартість, перереєстрація та заміна Свідоцтв проводиться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням по кожному такому запису окремого номера Свідоцтва та визначення дати початку його дії. Особа є зареєстрованою платником податку на додану вартість з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника податку на додану вартість є анульованою з дати анулювання Свідоцтва такого платника згідно з пунктом 25 цього Положення. Пунктом 35 вищевказаного Наказу, для інформування платників податку ДПА України щомісяця у термін до 2,12,22 числа місяця оприлюднює на web- сайті ДПА України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку або з ініціативи органів ДПА чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин та підстав для анулювання свідоцтв.

Отже, платник податків для підтвердження достовірності відомостей щодо своїх контрагентів у будь-який час може отримати зазначену інформацію, звернувшись до офіційного сайту ДПА України.

Таким чином, контрагент позивача - ТОВ "Промтехноопт" , не маючи рішення суду, яке набрало законної сили, щодо скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платником ПДВ, продовжило виписувати податкові накладні на рівні з зареєстрованим платником податку, фактично не беручи до уваги рішення контролюючого органу.

Посилання позивача, як на підставу правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по накладним, отриманим від ТОВ "Промтехноопт" на той факт, що підприємство не може нести відповідальність за порушення, вчинене недобросовісним контрагентом, суд вважає необґрунтованими, оскільки вимогами п.201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність висновків контролюючого органу про безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт", та як наслідок обґрунтованості визначення суми податкового зобов'язання.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено про правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до завищення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та як наслідок обґрунтованості винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача щодо правомірності формування податкового кредиту ПДВ суд вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний інжиринговий центр" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10.08.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.